комунікативний аспект СПІЛКУВАННЯ. Вербальне та невербальне спілкування.

ПЛАН

Вступ 3

1. Психологічна зворотній зв'язок. 4

2. Комунікативні бар'єри. 4

3. Феномени міжособистісного впливу. 5

4. Засоби комунікації. 7

4.1. Вербальна комунікація. 7

4.2. Невербальна комунікація. 9

Висновок 13

Список використаної літератури 14

Введення.

Поняття комунікації пов'язано з інформаційними обмінами, якііснують між людьми в процесі спільної діяльності і спілкування.

Комунікація - це акт і процес встановлення контактів між суб'єктамивзаємодії за допомогою вироблення загального змісту переданої ісприйманої інформації. Дії, метою яких є смисловесприйняття, називають комунікативними. Головним завданням міжособистісноїкомунікації виступає досягнення соціальної спільності. При цьомуіндивідуальність і унікальність кожного суб'єкта взаємодіїзберігаються. Тому соціальна спільність, що досягається, наприклад, в натовпіпри паніці, комунікацією не є, оскільки в даному випадку відбуваєтьсядеперсоналізація особистості, і людина на якийсь час втрачає деякісвої риси, розчиняючись у загальній масі людній і підкоряючись її законам.

У більш широкому філософському сенсі комунікація розглядається яксоціальний процес, пов'язаний або зі спілкуванням, обміном думками, відомостями,ідеями і так далі, або з передачею змісту від одного до свідомостііншої за допомогою знакових систем. Соціологічний аспект розуміннякомунікації виявляє специфіку засобів зв'язку будь-яких об'єктів матеріальногоі духовного світу. Тому дане поняття часто вживається стосовнодо різноманітних засобів масової передачі інформації (засоби масовоїкомунікації). Їх широке поширення і вплив майже на кожноголюдини, так чи інакше пов'язаного з цивілізацією, породили поняття загальногоінформаційного поля, в якому живуть сучасні люди. Як масовийпроцес комунікація являє собою постійне поширенняінформації за допомогою технічних засобів зв'язку серед величезнихрозосереджених аудиторій, впливаючи на оцінки, думки і поведінкулюдей. Як межіндівідний процес комунікація визначає смислове полеконкретних взаємодіючих суб'єктів.

Функція комунікації проявляється в передачі і прийняття інформації.

Ця функція відіграє важливу роль в міжособистісних відносинах, оскількиінформаційні процеси в сучасному світі визначають значну частинужиттєдіяльності людини. Людина, що передає інформацію, називаєтьсякомунікатором, людина, що сприймає її, - реципієнтом. У процесівзаємодії комунікатор і реципієнт міняються місцями, оскільки функціїпередачі і сприйняття інформації переходять від одного до іншого. Існуютьі такі ситуації взаємодії, коли ці функції жорстко закріплені засуб'єктами протягом певного часу, наприклад у викладача, іслухачів на лекції.

Для аналізу комунікативного аспекту спілкування часто використовуєтьсятеорія інформації, що одержала поширення в ряді наук. Спочаткутеорія інформації була розроблена у зв'язку з потребами розвитку технікизв'язку. Пізніше схеми аналізу інформаційних процесів були використані прививченні безпосереднього спілкування людей. Якщо в технічних засобахзв'язку інформація тільки передається і приймається, то в реальних процесахлюдського спілкування вона ще й формується. Спілкування виступає своєріднимкаталізатором мислення людини і його активність.

Інформаційний обмін - глобальне явище нашого життя, що виходить замежі простого людського спілкування. Специфіка міжособистісногоінформаційного обміну визначається наявністю процесу психологічноїзворотного зв'язку, виникненням комунікативних бар'єрів, появоюфеноменів міжособистісного впливу, існуванням різних рівнів передачіінформації, впливом простору і часу на передачу змістуінформації.

1. Психологічна зворотній зв'язок.

Сутність процесу психологічної зворотного зв'язку полягає внеобхідності суб'єктів виробити єдину знакову систему і єдинерозуміння обговорюваних питань під час спілкування. Коли людина отримуєінформацію, він її, перш за все, інтерпретує. Інтерпретація залежить нетільки від самої інформації, але і від індивідуального досвіду сприймає,його знань, загального рівня розвитку. Залежно від безлічі причин людидуже по-різному сприймають одне й те саме повідомлення. Більш того, вониможуть дати абсолютно протилежні оцінки одного й того ж явища, по -різному осмислює його. Тому продуктивне спілкування супроводжується зазвичайуточненнями, деякими психологічними стимулами негативного абопозитивного характеру, наприклад поддаківаніем або нахмуріваніем брів.

Відсутність психологічних стимулів свідчить про те, що контактпорушений.

Психологічна зворотній зв'язок настільки важлива для людини, що вступаєв спілкування, що її переривання сприймається як покарання на суб'єктивномурівні сприйняття. Педагогічні концепції, що базуються на принципахбіхевіоризму, включають в себе уявлення про переривання психологічноїзворотного зв'язку як однієї з найбільш дієвих заходів впливу на дитину.

2. Комунікативні бар'єри.

Наявність комунікативних бар'єрів також характеризує специфікуміжособистісного спілкування. Комунікативний бар'єр - це психологічнийперешкода, що виникає на шляху передачі адекватної інформації. Усучасної соціальної психології виділяють різні типи комунікативнихбар'єрів. Один з них - бар'єр нерозуміння: фонетичний, семантичний,стилістичний, логічний та інші. Такі бар'єри виникають у зв'язку зрізними знаковими засобами передачі повідомлення. Найпростіший прикладфонетичного бар'єру - нерозуміння двох людей, які розмовляють різнимимовами.

Семантичний бар'єр виникає, коли люди з якихось причин нерозуміють сенсу сказаного. Приклад - філолог чує вузькопрофесійнийрозмова двох математиків. Навряд чи він зрозуміє, про що йде мова. Такий жебар'єр виникає між батьками і дітьми-підлітками, якщо останніговорять з використанням жаргону.

Семантичний бар'єр може виникати між людьми, які єносіями різних субкультур усередині панівної культури, вонивизначають стиль життя та мислення її носіїв. Найчастіше виділяютьсубкультури молоді, представників різних професійних груп,злочинців (делінквентна субкультури), дитячі субкультури і так далі.

Професійні, делінквентна і дитячі субкультури найбільш специфічні вбудь-якому суспільстві. Кожна субкультура має свій, відмінний від іншихспецифічну мову, який може мати величезне значення не тільки дляобміну інформацією в своєму середовищі, але і для способу самовизначення і навітьвиживання, як це відбувається, наприклад, у злочинному середовищі.

Стилістичний бар'єр визначається різницею стилю подачі інформації.

Стилі зазвичай визначаються функціональною асиметрією головного мозкулюдини як особливим феноменом специфічності лівої і правої півкуль повідношенні до різних психічних функцій. Домінування одного зпівкуль може визначати характерні труднощі у сприйнятті і переробціінформації, а неспівпадіння типів домінантності партнерів і призводить довиникнення стилістичного бар'єра в процесі спілкування.

При домінуванні логічного стилю суб'єкт переробляє і викладаєінформацію послідовно, не пропускаючи жодного ланки з ланцюгаміркувань. Надмірна пристрасть до деталей і уточнень не даєможливості носію логічного стилю оперативно приймати рішення, араціональність, холодність і емоційна сухість заважають йому встановлюватиконтакти з різними особами. Але в ситуаціях, які заздалегідь відомі і невимагають прийняття нових рішень такі люди цілком успішні. При домінуванніекспресивного стилю суб'єкт проявляє себе як емоційний,імпульсивна, орієнтований на думку оточуючих, здатний доспівпереживання та володіє гарною інтуїцією. Така людина може дужелегко привернути увагу до своїх слів і без зусиль встановити контакт зіншим. Проте надмірна екзальтованість і деяка розкиданістьдумок може відштовхнути від нього людей, що володіють іншим стилем. Найбільшоптимальним виступає змішаний стиль, у якому є яклогічне бачення проблеми, так і її експресивне сприйняття іінтерпретація.

При незгоді комунікаторів з приводу доводів, що наводяться виникаєлогічний бар'єр. Він неминучий, якщо взаємодіючі сторони маютьрізні уявлення про істотні підставах судження.

Виділяють також бар'єри соціально-культурних відмінностей: соціальні,політичні, релігійні, професійні та інші. Соціальні бар'єривизначаються належністю суб'єктів взаємодії до різних соціальнихверствам суспільства. Політичні бар'єри виникають при різній ідеології ірізних уявленнях про структуру і сенсі влади. Релігійні визначаютьсятим, наскільки толерантною є сама релігія по відношенню допредставників іншої віри.

Бар'єри відносин виникають, коли у взаємодію втручаютьсянегативні почуття і емоції. Якщо взаємодіючі сторони відчуваютьпочуття симпатії по відношенню один до одного, то такі бар'єри нез'являються.