6.2. Поняття інституціонального механізму митної політики

Але характерною рисою митної політики, що полягає в її суспільно-державному характері, є те, що вона виступає складо­вою саме державної політики, її виникнення, базується на тако­му явищі як державний суверенітет. Головним суб'єктом мит­ної політики виступає держава в цілому. Інституціональний механізм державної політики реалізується, в першу чергу, в організації системи компетентних органів державного управлін­ня. Таким чином, Інституціональний механізм державної мит­ної політики являє собою особливе державно-правове яви­ще, обумовлене державною природою, соціально-функціо­нальною роллю, цілями та змістом цієї політики.

На нашу думку, цей Інституціональний механізм являє со­бою складну багаторівневу систему, яка з одного боку, об'єднуєть­ся особливою загальною функціональною спрямованістю, а з іншого — характеризується специфічними особливостями, по­в'язаними з рівнем компетенції і характером відповідних цілей. Власне кажучи, інституціональним суб'єктам кожного з рівнів відповідає окрема специфічна функція — функція формування або функція реалізації митної політики. Функція формування державної митної політики включає в себе діяльність компе­тентних органів держави щодо встановлення стратегічних цілей, завдань, основних принципів та напрямів державної діяльності в цій сфері, розробку концепцій та рішень загальнодержавного

114

115

довгострокового значення. Функція реалізації митної політи­ки спрямована на досягнення тактичних та оперативних цілей, забезпечує вирішення конкретних завдань, застосування відпо­відних засобів державного впливу на суспільні відносини в цій сфері.

Багатогранність митної політики виражається і в різнома­нітності цілей, які вирішуються в рамках діяльності відповід­ного управлінського механізму. Наприклад, А. Д. Єршов виді­ляє такі описово-пізнавальні цілі або компоненти митної діяль­ності, як економічні, правові, організаційні та психологічні. Особ­ливий інтерес, в контексті нашого підходу, являє останній, пси­хологічний компонент. Як зазначає названий автор "митна полі­тика з психоетичних позицій — це область продуманих конф­ліктно-консенсусних кроків, маневрів, лавірувань, вимушених компромісів, угод, поступок, натиснень і бар'єрів"¹. Але найбіль­шою, на наш погляд, помилкою багатьох дослідників є звуження інституціонального механізму такого складного та неоднознач­ного виду державної діяльності лише до системи митних органів, що, можливо, пояснюється вузько галузевою спрямованістю їх досліджень. Так, наприклад, наводячи досить цікаву класифіка­цію цілей митної справи, той же А. Д. Єршов найвищим рівнем управління називає Державний митний комітет Російської Фе­дерації², що є абсолютно помилковим, навіть виходячи з російсь­кого законодавства.

Зрозуміло, що в залежності від характеру завдань, їх вико­нання входить до компетенції державних органів різного рівня, які відносяться до різних гілок влади, мають різні сфери діяль­ності та обсяг владних повноважень. Але враховуючи той факт,

що митна політика як суспільне явище носить комплексний характер, включає внутрішньо- та зовнішньополітичні, економічні, військові та інші елементи і звідси вимагає комплексного підходу, ми повинні розглядати діяльність державних органів, спрямо­вану на виконання конкретних завдань у цій сфері, в рамках єдиного інституціонального механізму, який об'єднується єди­ною метою захисту національних інтересів та національної без­пеки у зовнішньоекономічний сфері.

У своїй праці "Теорія державного управління" Г. В. Атаман-чук характеризує організаційну структуру управлінського ме­ханізму держави як "певний склад, організацію та сталий взаємо­зв'язок людських ресурсів, технічних та інших засобів, які вид­іляються та витрачаються суспільством на формування та реа­лізацію державно-управлінських впливів та підтримання жит­тєдіяльності самого суб'єкта управління"¹. Зазначається, що в рамках цього механізму концентруються соціальні та органі­заційні якості держави.

Таким чином, основні цілі, які переслідує держава як суб'єкт митної політики та головні принципи її проведення повинні розкриватися в інституціональній (організаційній) структурі певного управлінського механізму, на якій покладені відповідні функції. Характерною ознакою організації системи державно­го управління є її побудова на правових засадах, її врегулюван­ня за допомогою правових норм. Саме цю, формально визначе­ну структуру механізму державної митної політики України ми і можемо встановити шляхом аналізу правових актів націо­нального законодавства.

¹ Ершов А. Д. Основы управления и организации в таможенном деле. — СПб.: СПбИВЭСЭП, Санкт-Петербургский им. В. Б. Бобко- ва филиал РТА, 0-во "Знание", 1999. — С. 73-74.

² Ершов А. Д. Основы управления и организации в таможенном деле. — СПб.: СПбИВЭСЭП, Санкт-Петербургский им. В. Б. Бобко- ва филиал РТА, 0-во "Знание", 1999. — С. 76.

¹ Атаманчук Г. В. Теория государственного управления ва: Юридическая литература, 1997. — С. 130.

— Моск-

116

P4WP»-

І

117