Контрольні запитання:

1. Як мотивації людини до туристської діяльності пов’язані з її потребами?

2. Чому туризм розкриває широкі можливості для самовдосконалення, самовиховання та самореалізації?

3. У який спосіб туризм здатний поліпшити локальну екологічну ситуацію в місцевостях, де є туристичні об’єкти?

Література:

1. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К., 1999.

2. Філософія і культурологія туризму. К., 2001.

3. Гаагская декларация по туризму. Гаага, 14 апреля 1989 г. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 63-68.

4. Хартия туризма (1985 г.). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 87-89.

5. Документ Акапулько. Акапулько (Мексика), 21-27 августа 1982 г. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 57-63.

Заняття 7. Етика туризму.

1. Основні ідеї та принципи етики туризму.

2. Спрямування діяльності туристичних організацій на забезпечення етичних принципів туристичної діяльності. Професійна етика організаторів та працівників туристичної галузі.

3. Загальноцивілізаційне значення дотримання етичних принципів норм у сфері туризму.

Контрольні запитання:

1. Яке значення має дотримання етичних принципів та норм у туризмі?

2. Які особливості професійної етики в індустрії туризму?

3. Як можуть вплинути етичні засади туристичної діяльності на взаємовідносини різних народів та країн?

Література:

1. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи, - К., 2001.

2. Наукові записки КІТЕП: Щорічник. Випуск 1 – К., 2001.

3. Наукові записки КІТЕП: Щорічник. К., 2002.

4. Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К., 1999.

5. Філософський енциклопедичний словник. К., 2002.

6. Філософія і культурологія туризму. К., 2001.

7. Глобальный этический кодекс туриста. (1.10.1999). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 89-98.

8. Гаагская декларация по туризму (10-14.04.1989). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 63-68.

9. Хартия туризма (1985 г.). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 87-89.

10. Документ Акапулько (21-27.08.1982). // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні. К., 2002. – с. 57-63.

11. Пазенок В. С. Філософія туризму // Туризм у XXI столітті. Матеріали міжнародної конференції.

12. Пазенок В. С. Філософія і освіта // Наукові записки КІТЕП, випуск 1, к., 2001. – с. 24-35.

Розділ VI.

Питання для закріплення матеріалу і до заліку

1. Філософія туризму в структурі туризмознавства.

2. Туризмологія – синтетична галузь соціогуманітарного знання, загальна теорія туризму.

3. Структура туризмології, понятійний апарат, методи дослідження.

4. Філософія туризму – специфічна галузь соціальної філософії та філософської культури.

5. Методологічна роль системи загальнофілософських категорій в теорії туризму.

6. Взаємозв’язки формування філософії туризму із соціальними та гуманітарними науками.

7. Соціальна сутність туризму.

8. Туристська діяльність як чинник глобалізаційних процесів сучасності.

9. Гуманістична характеристика туризму.

10. "Людський вимір" туризму.

11. Туризм – прояв способу життя людини.

12. Система потреб людини та їх задоволення у туристській діяльності.

13. Потреби, інтереси, цінності та ідеали людини, що подорожує.

14. Матеріальні, соціальні, політичні, духовні потреби людини і туризм.

15. Онтологія туризму. туристична діяльність у контексті форм "життєвого світу" людини.

16. Туризм – фактор розвитку духовності особистості.

17. Потреба у туристичній подорожі в структурі суто людських потреб.

18. Освоєння нового туристичного простору як життєва потреба людини.

19. Туризм як засіб причетності до світу людського єднання.

20. Світоглядне, культурофілософське, екзистенційно-особистісне осмислення феномену туризму.

21. Трансформація світогляду людини через усвідомлення свого місця в навколишньому світі внаслідок туристичної діяльності.

22. Контакт з іншими культурами і світоглядний самовимір людини в процесі й результаті туристичної активності.

23. Аксіологія туризму. система ціннісних орієнтирів людини в туризмі.

24. Вплив туризму на актуалізацію людських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, дружба, толерантність, справедливість, розуміння.

25. Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій людини засобами подорожей.

26. Суспільство і природа як життєвий світ людини-мандрівника.

27. Розширення життєвого світу людини в процесі й результаті туристичної активності.

28. Збагачення особистісного досвіду індивіда при взаємодії з іншим соціокультурним середовищем.

29. Розширення культурного горизонту туриста при контакті з іншими народами, культурами.

30. Туристична діяльність і можливість побачити власну культуру "зі сторони".

31. Екзистенціальний аспект "класичного" і екстремального туризму.

32. Туризм як ситуація розриву з "нудотою повсякденності".

33. Неповторність переживань людини в інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному тощо.

34. Туризм і набуття індивідом життєвої мудрості .

35. Герменевтичний потенціал туристичної діяльності: розкодування культурних символів як один з варіантів осмислення соціокультурного середовища.

36. Проблема взаєморозуміння представників різних соціумів у крос-культурній комунікації.

37. Осмислення багатоваріантності культурного середовища і неосяжності туристичного простору (філософія геопростору).

38. Формування універсальних засад світобачення та становлення взаєморозуміння і довіри між суб’єктами туристичної комунікації.

39. Багатомірність та багаторівневість комунікативного процесу в туризмі.

40. Спілкування, комунікація, взаємодія в туристичній подорожі.

41. Стадії комунікативного процесу в туризмі.

42. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів – результат масового туризму у XX-XXI століттях.

43. Роль туризму у пом’якшенні напруженості між регіонами планети, подоланні жорстокості, тероризму, ксенофобії.

44. Туризм – найкращий спосіб пізнання культури інших народів "зсередини" .

45. Туристична діяльність – прискорювач глобальної міжцивілізаційної взаємодії.

46. Туристична комунікація як засіб взаємного пізнання культур і народів.

47. Туризм і вироблення спільної стратегії діяльності глобального співтовариства.

48. Пізнання своєрідності, неповторності іншої культури туристом у країні перебування.

49. Роль засобів масової інформації в туризмі.

50. Роль туризму у становленні глобальної інформаційної мережі.

51. Туризм як фактор реалізації творчих потенцій людини.

52. Туристична діяльність і самовдосконалення та самореалізація людини.

53. Праксеологія туризму як розділ філософії туризму.

54. Діяльнісна природа людини і туризм.

55. Самоосвіта та самовиховання людини в сфері туризму.

56. Туризм як різновид цивілізованої екологічної діяльності.

57. Туризм як чинник піднесення матеріального добробуту.

58. Туризм як механізм розв’язання соціальних проблем.

59. Туризм як чинник гуманізації суспільних відносин.

60. Туризм як впливовий канал народної дипломатії.

61. Значення туризму для формування у народів позитивних мотивацій до співробітництва.

62. Створення у сфері туризму умов для реалізації творчого потенціалу людини.

63. Туризм і вироблення глобальної стратегії розвитку людства.

64. Туризм як фактор подолання ксенофобії, непорозуміння, недовіри, ворожнечі.

65. Етика туризму як практична філософія поведінки.

66. Значення міжнародних туристичних організацій для ствердження етичних принципів та норм у сфері туризму.

67. Професійна етика організаторів та працівників туристичної сфери.

68. Філософське обґрунтування "кодексів туриста" та професіонального діяча туристської сфери.

69. Гуманістичний характер місії туризму.

70. Значення діяльності ВТО для піднесення рівня моральної культури у сучасному світі. (Глобальний моральний кодекс туриста).

71. Значення туризму для становлення глобальної універсальної етики міжлюдських відносин.

33