Тема 2. Проблематика туризму в історико-філософській літературі

(2 год.).

План лекції.

1. Феномен подорожей в стародавню епоху та їх філософське осмислення античними мислителями.

2. Подорожі як форма здобуття освіти та подолання замкненості життя спільнот в епоху Середньовіччя та Новий Час.

3. Полікультурний характер туризму в добу буржуазних перетворень. Есе Ф. Бекона "Про подорожі".

4. Внесок українських мислителів у розкриття смислоутворюючих елементів туризму.

Подорожування, мандри як невід’ємна складова культурного життя античного світу. Перші спроби осмислення подорожей у давньогрецькій міфології. Подорожі та ідеї навіяні ними у представників різних філософських шкіл античності – Фалеса і Солона, Піфагора і Платона, Анахарсиса і Прокла. Подорожі античних мудреців і мислителів як один із способів навчання через діалоги та суперечки, обмін думками. Особливості подорожей античного світу: духовно-культурний, безкорисливий, поліфункціональний характер. Відображення динаміки та енергії внутрішнього світу мандруючих мислителів античності у подорожах.

Епоха Середньовіччя – епоха роздробленості та замкненості зовнішнього та внутрішнього світів. Зміна фізичних і духовних планів, сутності і змісту туристичних подорожей у порівнянні з добою античності. Зародження паломницького туризму. поява нових суб’єктів подорожей та їх інтерпретація у теологічних вченнях Cв. Августина і Фоми Аквінського.

Туристичні подорожі як організована форма здобуття і розширення кордонів освіт в Новий Час. Есе Ф. Бекона "Про подорожі" щодо розширення горизонтів туризму.

Тема 3. Гуманістична функція туризму (2 год.).

План лекції.

1. Туризм у контексті сучасного "гуманітарного повороту".

2. Зміцнення потенціалу людського спілкування – основна гуманістична функція туризму.

Проблема "людського виміру" туризму – гуманістична складова туризму в контексті "гуманітарного" повороту суспільства XX-XXI-го століття. Формування гуманістичного світогляду у професіоналів туристської справи. Туризм як ефективний засіб реалізації людських цінностей (свобода, вибір, дружелюбство, солідарність, злагода тощо).

Туризм як засіб моральної меліорації сучасного суспільства, подолання соціального іммунодефіціту (браку приросту людських взаємин). Можливості туризму як найдемократичнішої форми людських стосунків. Туризм і утвердження "діалогічної" культури спілкування (інтерсуб’єктивне узгодження життєвої істини).

Проблема гуманізму як центральна проблема соціогуманітарних наук. пріоритетна роль туризму у формуванні сучасної комунікативної культури. "Людиноутворююча" значимість туристських подорожей. Розвиток самосвідомості індивіда в процесі "туристського життя". Туризм як соціальний канал входження в інші "ціннісні міри". Гуманістична місія туризму – сприяння розв’язанню соціальних проблем (зайнятість, подолання бідності тощо). Гуманістична складова в системі підготовки фахівців для сфери туризму.

Розділ ІІ.

Людинотворча функція туризму

Тема 4. Антропологія туризму (2 год.).

План лекції.

1. Антропологія туризму як розділ філософії туризму.

2. Потреби, інтереси, цінності та ідеали в структурі мотивації людини, що подорожує.

Туризм – прояв способу життя людини. Людина, що подорожує -"Homo viator" – особистість, яка по-своєму розкривається в світі "іншої культури". Всебічний, розвиваючий вплив туризму на особистість. Прагнення до туристичних подорожей як потреба в структурі суто людських інтересів. Причетність до світу людського єднання засобами туризму. Туристська діяльність у контексті сфер та реалій суспільного життя.

Багатоаспектність вимірів людського буття. Співвідношення потреб, інтересів, мотивацій, цінностей, ідеалів та прагнень людини в контексті феномену туризму. Ієрархія потреб людини: вітальні (матеріальні), соціальні та духовні. Можливість та специфіка їхнього задоволення у сфері туризму. Туризм як сфера комплексного задоволення потреб людини та її різнобічного розвитку.