Тема 8. Туристська діяльність як чинник синергії культур (2 год.).

План лекції.

1. Соціальна синергетика як метод аналізу суспільних явищ.

2. Місце туристичної діяльності у глобалізаційних процесах сучасності.

3. Туристична діяльність як каталізатор соціально-синергетичних процесів.

Соціальна синергетика як метод аналізу суспільних явищ. туризм як вид рекреаційної, відновлюючої працездатність та природну гармонію людського організму діяльності, який розширює канали комунікації між різними соціумами в умовах сучасних глобалізаційних процесів, є водночас і засобом розширення обсягу узгодженої взаємодії соціальних суб’єктів, в тому числі і цілих соціумів у існуючому глобальному просторі, з метою розв’язання нагальних глобальних проблем. Мета і спосіб взаємодії соціальних суб’єктів – запобігання низці соціальних, соціально-екологічних та глобально-екологічних криз та катастроф, - та необхідність гармонізації з практично-мотиваційними взаєминами між індивідами, індивідом та суспільством, а також між різними соціумами та групами соціумів у глобальному масштабі.

Місце туристичної діяльності у глобалізаційних процесах сучасності. Перенесення міжкультурного, міжцивілізаційного комунікативного процесу туристичної діяльності у власний соціокультурний простір, реінтерпретація сприйнятих під час подорожі запозичених, а також експлікованих завдяки міжкультурному діалогу власних колективно-безсвідомі соціокультурні моделей сприяє глобалізації планетарного соціуму. Вироблення універсальної мови глобальної комунікації, котра охоплює не тільки економічну, політичну, наукову, торговельну, правову, але і чуттєво-емоційну та світоглядно-смислову сфери.

Туристична діяльність як каталізатор соціально-синергетичних процесів. Соціально-синергетичний підхід у глобальному масштабі як можливість вироблення каналів політичної, економіко-організаційної та іншої взаємодії різних соціальних організмів у сучасному світі з метою упереджувального кооперативного реагування глобального співтовариства на різноманітні глобальні загрози, котрі можуть негативно позначитися на шанси виживання людства на планеті. Необхідність для цього узгодженості дій різних соціальних суб’єктів на основі взаємного врахування інтересів цих суб’єктів.

Тема 9. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур (2 год.).

План лекції.

1. Посилення комунікативної взаємодії країн і народів у XX-XXI століттях і розвиток масового міжнародного туризму.

2. Зростання ролі міжнародного туризму у зближенні народів, запобіганні конфліктів на культурно-релігійній основі; в утвердженні стабільності і миру на міжнародній арені.

3. Комунікація засобами туризму (міжнародного і внутрішнього) як чинник культурного зростання, духовного збагачення і формування моральних цінностей особистості.

Поняття: "культура", "світова культура", "цивілізація". Міжцивілізаційне культурне спілкування, взаємопроникнення культур – закономірність розвитку світової культури. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур цивілізацій і народів. Багатомірність та багаторівневість культурно-комунікативного процесу в туризмі. Поняття культури. Світова культура. Міжцивілізаційне культурне спілкування, взаєпроникнення культур як закономірність розвитку світової культури. неспроможність теорії роз’єднаності культур, їх непроникненості одна в одну. Концепція "діалогу" культур Бахтіна. Концепція Біблера.

Міжнародні туристичні організації ("Міжнародна академія туризму", "Міжнародна організація наукових експертів у галузі туризму", "Міжнародна федерація журналістів і письменників з туризму") в системі культурно-комунікативних зв’язків. Посилення взаємодії і взаємопроникнення культур різних народів у сучасному світі. Міжнародний туризм як чинник взаємодії і взаємозбагачення культур різних цивілізацій. Форми культурних туристичних комунікацій. Міжнародні туристичні організації в системі культурно-комунікативних зв’язків. Туризм і розвиток особистості.

Міжкультурна комунікація засобами туризму як чинник культурного зростання і духовного збагачення особистості. Збагачення культурного світу особистості в іншому соціокультурному середовищі. Перенесення міжкультурної комунікації у власне соціокультурне середовище й трансформація особистісних аспектів власної культурної комунікації.