Тема 5. Етика туризму. (2 год.).

План лекції.

1. Проблеми прикладної етики в історії етичної думки.

2. Соціальне і природне середовище у туризмі як моральна проблема.

3. Екологізація моральної свідомості і туризм.

Етика туризму як різновид прикладної етики, що регулює відносини між людьми у сфері туристської діяльності. Причини виникнення прикладної етики як артефакту кінця XX століття: бурхливий розвиток суспільства, науки, політики, економіки другої половини XX століття. звернення етики до вирішення нових для неї практичних проблем. Умови виникнення туризму як соціального явища. Проблема моральної регуляції відносин між людьми, які включені в систему туризму як основи становлення такого напряму прикладної етики - як етика туризму.

Специфіка соціального середовища в туризмі. Людина і довкілля (природне і урбанізоване) в туризмі. Роль рівня організації туризму. Світоглядні орієнтації людини, що включилися в систему туризму. Засаднича ознака людської свідомості – кореляція відносин із іншими людьми за допомогою моралі. Моральні вимоги, обмеження, приборкання людини в туристичній діяльності. Тимчасовість людських зв’язків у туризмі і проблема набуття відповідальності за встановлені контакти і підвищення толерантності як до членів туристської групи, до представників туристської індустрії, до місцевого населення.

Екологія як наука. Проблема екологічної кризи у взаємовідносинах людини із середовищем проживання в 60-х рр. XX століття. Екологія і туризм. "Екологічність" і "неекологічність" туризму. Характер впливу індустрії туризму на природне середовище перебування людини. Екологізація моральної свідомості як проблема. Туризм і процес наповнення моральним змістом зв’язку людини з соціальним і природним середовищем. Туризм і екологія у сфері протистояння добра і зла.

Тема 6. Аксіологія туризму (2 год.).

План лекції.

1. Трансформація системи цінностей особистості внаслідок туристських подорожей.

2. Екзистенціальні виміри туристських пригод.

Туризм у структурі пізнання та освоєння загальнолюдських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, товаришування, толерантність, справедливість, розуміння. Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій індивідів як результат туристичної діяльності.

Екзистенційний аспект "класичного" і екстремального туризму. туризм як ситуація розриву з "нудотою повсякденності". Можливість створити "пограничну ситуацію" чи залучитися до неї та пережити її у соціальному середовищі чи небезпечних природних умовах. Неповторність переживань людини у інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному, спелеологічному, водному, космічному тощо. Цінність цих переживань та досвіду для особистісного розвитку, набуття життєвої мудрості.

Розділ ііі.

соціально-комунікативні функції туризму

Тема 7. Туризм в контексті міжетнічних та кроскультурних стосунків (2 год.).

План лекції.

1. Туризм в контексті глобальних процесів.

2. Кроскультурні комунікації та форми взаємодії етнокультурних спільнот.

3. Вплив міжцивілізаційних та етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації.

Туризм в контексті глобальних трансформацій світового порядку кінця ХХ-го – початку ХХІ століття. Неоднозначність процесів, що відбувається в цей період. Проблема технологічних і культурних запозичень, форм взаємодії, та несумісності культур. Дві тенденції кроскультурних комунікацій: усвідомлення самобутності й цінності різних культур та нівелювання культурних розбіжностей.

Вплив міжцивілізаційних та етнокультурних конфліктів на туризм та кроскультурні комунікації. Три аспекти міжетнічних конфліктів: екологічний, економічний і соціально-психологічний та їх відбиття в практиці туристської діяльності. Поділ конфліктів на конфлікти стереотипів (коли етнічні групи, виходячи із своєї власної ідентичності і деяких упереджень, створюють негативний образ “недружнього сусіда”, “небажаної групи”), конфлікти ідей (їхня ознака – висування певних домагань, формулювання основних ідеологем, політична мобілізація навколо них) і конфлікти дій (активні дії, аж до безпосередніх зіткнень). З’ясування послідовного усунення всіх можливих перешкод для взаємопорозуміння шляхом вивчення та пізнання особливостей даного народу чи етносу, контактів на рівні політичних інститутів, міждержавних стосунків та шляхом комерційної діяльності, економічної інтеграції тощо.

Значення неформальних контактів, які дозволяють зламати кордони на психологічному рівні («свій» – «чужий») та на рівні взаємодії культурних традицій. Важлива роль туризму, в процесі якого маємо найбільше можливостей для здійснення відразу декількох функцій: пізнавальної, інформативної, комунікативної, психологічної взаємодії тощо