Види уяви

Розрізняють дві основи класифікації видів уяви.

За прикладанням вольових зусиль уява буває довільна і мимовільна. Коли людина уявляє щось мимоволі, то вона не ставить перед собою мету уявити, не прикладає вольові зусилля (ми читаємо книгу і уявляємо героїв). Довільна уява пов’язана з конкретною метою, прикладанням вольових зусиль. Це складний вид уяви, людина намагається не лише уявити, а й якомога довше утримати утворений образ для виконання з ним певних, мислительних операцій (уявляє розміщення фігур при розв'язанні задачі по стереогеометрії).

За самостійністю уява буває творча і відтворююча . Відтворююча уява опирається на опис, креслення, схему (дивимось на ноти - уявляємо мелодію, дивимось на проект будинку і уявляємо його, слухаємо про учня і уявляємо його). Творча уява - це створення нових оригінальних образів самостійно. Це найскладніший вид уяви.

Особливим видом уяви є мрія. Мрія - це образ бажаного майбутнього. Мрія буває реальна і нереальна, активна і пасивна. Активна мрія надихає людину на творчу діяльність. Якщо мрія має пасивний характер, то людина нічого не робить для її реалізації. Мрію можна порівняти з польотом, вона окрилює нас .Але є мрія - політ курки, є мрія - політ орла. Якщо людина турбується лише про свої матеріальні блага, то вона літає низько. Якщо людина турбується про своє духовне збагачення, мріє залишити після себе добру пам’ять, то це високий політ. Наш ідеал - людина, якою керує реальна активна мрія "високого польоту".

Шляхи створення образів уяви

Для створення нових образів на основі накопиченого життєвої досвіду людина використовує різні прийоми.

Прийом збільшення предмета в цілому використано при створенні образу Гулівера, дяді Стьопи, зменшення предмету в цілому використано при створенні Дюймовочки, Котигорошка. Можуть збільшуватись або зменшуватись окремі частини об’єкта. Цей прийом використали казкарі при створенні образів Чебурашки, Буратіно , Карабаса-Барабаса. Даним прийомом користуються також при створенні дружніх шаржів. Можуть перебільшуватись або зменшуватись властивості об’єктів. Наприклад, від свисту Солов’я - розбійника ламаються дерева. Кирило Кожум’яко наділений надзвичайною силою, може багато з’їсти.

Аглютинація - склеювання частин характерних різним об'єктам. Цей прийом використовують при створенні міфічних героїв (образ Русалки, маленького Мука, пегаса, ангелів). Користуються цим прийомом також конструктори (тролейбус, аеросани).

Комбінування - склеювання в одному образі властивостей, характерних різним об'єктам. Цим прийомом широко користуються письменники. Вони наділяють своїх героїв рисами характеру, які спостерігали в різних людей, по своєму комбінують ситуації, в які потрапляють їх герої. Л.Толстой, писав, що прообразом Наташі Ростової були кілька знайомих йому людей (дружина і її сестра).

В байках, казках, легендах, міфах звірі розмовляють, одягаються, ведуть себе, як люди. В казках існують скатертини-самобранки, килими-літаки, чоботи-скороходи. В даному випадку використовується прийом надання об’єктам властивостей, яких у них ніколи не було і не може бути.

Прийомом типізації користуються письменники, створюючи образ героя, який поєднує риси характеру, властиві людям, що живуть в однакових умовах. Для того, щоб вірно створити такий образ, варто добре пізнати багатьох людей, побачити що в них є спільного.

Часто поштовхом до нових ідей, образів служать спостереження людей за живою і неживою природою. Існує навіть наука біоніка, яка вивчає особливості будови окремих рослин, тварин, і дає цінні поради конструкторам. Прообразом багатьох побутових предметів служила людська рука. В даному випадку використано прийом аналогії.

Особливості уяви молодших школярів

Навчальна діяльність пред'являє високі вимоги до уяви учнів. В молодших школярів є вже всі види уяви. Розвивається довільність уяви.

Їх образи уяви бувають далекими від реальності, тому інколи дорослим здається, що уява дітей багатша, ніж у дорослих. Багатство ж уяви залежить від багатства життєвого досвіду, а він у молодших школярів ще дуже обмежений.

Образи уяви дітей розпливчасті, нечіткі, бідні на деталі, дуже нестійкі.

Уява характеризується незначною переробкою попереднього досвіду (сюжети ігор схожі, придумані казки схожі на ті, які дитина знає, твори схожі на зразок, який зачитував вчитель).

Образи уяви потребують опори на конкретну наочність, саме тому книговидавці обов'язково ілюструють дитячі книги, вчитель на урок приносить наочність. Поступово відправним пунктом для створення образів уяви стає не наочність, а слово.

Для розвитку уяви необхідно збагачувати життєвий досвід дитини.

Важливим засобом розвитку уяви є включення дітей в сюжетно-рольові ігри, придумування початку чи кінця казки, оповідання, включення дітей в зображувальну діяльність, слухання музики, використання спеціальних завдань розвиваючого характеру, організація заочних подорожей. Допомагаючи дітям створити образ уяви вчитель використовує наочність, словесне малювання, звуковий супровід, пропонує дітям закрити очі, щоб відволіктись від обстановки, яка їх оточує.

Модуль Вікова психологія.

Тема: Вступ до вікової психології.

Закони психічного розвитку

Розвиток всього, в тому числі і психіки, відбувається по трьох законах діалектики.

Перший закон переходу кількості в якість показує, як відбувається розвиток: кількісні зміни стрибкоподібно призводять до якісних змін. Психіка дитини якісно відрізняється від психіки дорослого. В процесі розвитку дитини відбуваються все нові і нові якісні зміни. Наприклад, накопичення рухів приводить до виникнення акту хватання, багаторазове повторення звуків сприяє розвитку мовлення і т.д.

Другий закон єдності і боротьби протиріч пояснює чому відбувається розвиток. Протиріччя викликають в людини негативні переживання. Прагнути швидше позбутися негативних емоцій, людина виконує певні дії і досягає більш високого рівня розвитку. Психічний розвиток особистості стимулюють такі протиріччя:

І) між тим, що хоче особистість і неможливістю це зробити;