Характеристика пам'яті молодших школярів

Діти молодшого шкільного віку можуть запам'ятовувати довільно, але довільне запам'ятовування вимагає багато сил. Воля у дітей розвинена ще недостатньо. Вчитель має так будувати роботу учнів на уроці, щоб частина матеріалу запам'ятовувалась мимоволі. Для цього він має використовувати яскраву наочність, цікаві факти, в цікавій, формі видавати матеріал, використовувати його на практиці, стимулювати учнів самостійно робити висновки.

У молодших школярів добре розвинена образна, емоційна пам'ять. Це період, коли відносно легко утворюються рухові навички. Словесно-логічна пам'ять розвинена ще недостатньо.

В молодшому шкільному віці ефективним є осмислене запам'ятовування, але діти часто користуються механічним, їм важко передати текст своїми словами, бо:

а) малий словниковий запас;

б) дуже стислі, концентровані тексти;

в) учні прагнуть передати точніше, бо бояться допустити помилку;

г) спосіб вивчення. - багаторазове повторення .

Завдання вчителя вчити запам'ятовувати логічно: ділити текст на логічно, завершені частини, виділяти головну думку в них, складати план. На перших порах пунктами плану служать ілюстрації, пізніше план, який записаний на дошці, і, на кінець, план, який дитина пам’ятає. Спочатку логічно завершені частини виділяє вчитель, а діти дають їм заголовки, пізніше все роблять самі діти.

Молодші школярі не вміють здійснювати самоконтроль. Читаючи другий раз текст, вони впізнають його, тому їм здається, що більше вчити не потрібно. Часто діти просять дорослих перевірити домашні завдання. Вчитель має виробити звичку контролювати себе з допомогою питань, які є в кінці тексту.

В молодших школярів ще спостерігається явище ремінісценції, тому події, які викликали сильні емоційні переживання, потрібно обговорити не зразу, а через кілька днів.

Молодшим школярам ще характерна ейдетична пам’ять. Якщо якість події викликали сильні переживання, то уявлення пам’яті, які виникають при згадуванні про них, носять яскравий характер. Дитина ніби заново переживає події, тому не бажано, щоб діти дивились фільми-жахи.

Умови успішного запам’ятовування, збереження, відтворення

Передумовами успішного запам’ятовування необхідної інформації є формування правильної установки. Дуже важливо переконати себе у необхідності даної інформації, вірити в можливості свого мозку і дати установку на якомога довше збереження досвіду.

Значно швидше засвоюється і довше зберігається матеріал, який осмислюється (див. етапи осмисленого запам’ятовування).

Якщо ж зміст матеріалу потребує механічного запам’ятовування, то потрібно спробувати скористатись прийомами мнемотехніки (штучного осмислення): пов’язати з чимось уже знайомим, придумати абревіатуру, рифмовку, образ, казку.

При вивченні уроків бажано чередувати точні науки з гуманітарними, вчити матеріал спочатку важчий, а потім - легший. Не потрібно працювати дуже довго, бажано робити невеликі перерви для відпочинку.

Одна з найголовніших умов успішного збереженням – повторення інформації.

Потрібно пам’ятати, що інтенсивніше забування відбувається в перший день (особливо в перші 30хв), тому при вчасно організованому повторенні матеріал зберігається в пам’яті значно краще.

Доцільним є повторення перед сном і вранці.

Добре, якщо вивчений матеріал повторюється через пов’язування його з новими дозами інформації, створення міжтемних і міжпредметних зв’язків.

Найефективніша умова збереження досвіду - його використання на практиці.

Значно рідше забувають важливу інформацію люди, які ведуть здоровий спосіб життя і тренують свою пам’ять.

В процесі пригадування відбувається пошук в свідомості фактів, які пов’язані з предметом відтворення. Можна допомогти людині пригадати потрібну інформацію вдало поставивши запитання (допомігши пригадати потрібний факт).

Успішніше пригадують люди, які постійно ведуть боротьбу з ліністю пам’яті (намагаються самостійно пригадувати).

Чим менші діти і чим сильніші емоції викликали в них ті чи інші події, тим пізніше потрібно організовувати їх обговорення, враховуючи явище ремінісценції.

Тема: МИСЛЕННЯ

Поняття про мислення

В деяких тварин набагато більша ніж у людини гострота слуху, нюху, зору, проте людина відображає світ набагато повніше, бо вона може сприймати одні предмети і властивості, а висновок робити про інші, тобто людина може пізнавати світ опосередковано. Право робити висновки про те, чого вона не сприймає, людина має тому, що вона в процесі пізнання постійно встановлює зв’язки між об’єктами, між об'єктами і їх властивостями. Багаторазово сприймаючи одні і ті ж зв’язки людина робить висновок, що вони є сталими. Узагальнюючи свій досвід людина формулює правила, закони, закономірності. Здатність пізнавати світ узагальнено дає можливість пізнавати його опосередковано.

Отже, мислення - складний пізнавальний психічний процес, де на основі встановлення зв'язків між об'єктами, між об'єктами і їх властивостями людина пізнає світ узагальнено і опосередковано.

Мислення пов’язане з іншими психічними процесами. Результати відчуттів і сприймання лягають в основу мислительної діяльності. Та й саме сприймання завжди проходить осмислено

Мислити можуть не тільки люди, а й тварини. Проте тваринам властивий тільки найпростіший вид мислення: предметно-дійове, їх мислення носить візуальний характер, пізнаючи окремі зв'язки тварини не узагальнюють свій досвід. Тварини не пізнають закони розвитку природи.

Мислення має велике значення в житті людини, бо воно дає можливість:

І). пізнавати минуле і робити для себе висновки;