86 • Частина I. Введення в загальну психологію

світі, який спонукає тварини до дії. У одному випадку — це рівень окремих відчуттів, в іншому — наочне сприйняття.

По-друге, найвищий рівень розвитку психіки тварин, що знаходяться на стадії наочного сприйняття, дозволяє говорити про просту інтелектуальну поведінку тварин. Проте особливістю поведінки тварин в основному є задоволення своїх основних біологічних потреб.

Контрольні питання

1. Викладете суть поняття «психіка».

2. Які ви знаєте основні етапи розвитку психіки?

3. Що таке «дратує», «чутливість», «відчуття»?

4. Розкажіть про поведінку як форму пристосування до умов зовнішнього середовища.

5. Поясните суть поняття «свідомість».

6. Що таке «Я-концепция» і яка її роль в регуляції поведінки людини?

7. Які ви знаєте основні функції психіки?

8. Що ви знаєте про походження свідомості?

9. Що таке інстинктивна поведінка?

10. Назвіть основні стадії розвитку психіки і поведінки тварин.

11. Назвіть основні характеристики вузловою, сітьовидною і хордовою нервових Систем.

12. Дайте поняття умовних рефлексів як фізіологічної основи поведінки тварин.

13. Назвіть відмітні характеристики інтелектуальної поведінки тварин.

14. Що ви знаєте про концепцію Леонтьева-фабрі?

Рекомендована література

1. Ананьев Б. Г. Избранные психологічні праці: У 2-х т. Т. 1 / Під ред. А. А. Бода-льова, Би. Ф. Ломова. — М.: Педагогіка, 1980.

2. Бассич Ф. В. Проблема «несвідомого». (Про неусвідомлювані форми высш. нервовій діяльності). — М.: Медицина, 1968.

3. Виготській Л. С. Развитие особи і світогляд дитини // Психологія особи. Тексти: Хрестоматія під ред. Ю. Б. Гиппепрейтер. — М.: МГУ, 1982.

4. .ВыготскийЛ. С. Собрание творів: Вб-тіт.Т. 1.: Питань теорії і історії психології / Гл. ред. А, В. Запорожець. — М.: Педагогіка, 1982.

5. Гиппєїрєїтер Ю. Б. Введение в загальну психологію: Курс лекцій: Навчальний посібник для вузів. - М.: Чсро, 1997.

6. Грімак Л. П. Резервы людської психіки. Введення в психологію активності. — 2-е видавництво, доп. — М.: Політіздат, 1989.

7. Джемі В. Многообразие релігійного досвіду. — Спб.: Андрєєв і сини, 1992.

Розділ 3. Поняття про психіку і її еволюцію • 87

8. Дельгадо X. Мозок і свідомість /Пер. з англ. під ред. Р. Д. Смирнова. — М.: Мир, 1971.

9. Кравкпв С. В. Самоспостереження. — М., 1922.

10. Леонт'ев А. Н. Избранные психологічні твори: У 2-х т. Т. 2 / Під ред. В. В. Давыдова і ін. — М.: Педагогіка, 1983. И.ЛеонгпьевА. /У. Діяльність. Свідомість. Особа. — 2-епзд. — М.: Політіздат, 1977.

12. Лурія А. Р. Эволюционное введення в психологію. — М.: Вид-во МГУ, 1975.

13. Німе Р. С. Психологія: Підручник для студ. высш. пед. навчань. закладів: У 3-х кн. Кн. 1:

Загальні основи психології. — 2-е видавництво — М.: Владос 1998.

14. Психологія / Під ред. проф. До. Н. Корнілова, проф. А. А. Смирнова., проф. Би. М. Теплова. — Видавництво 3-е, нерераб. і дои. — М.: Учпедгиз, 1948.

15. Симонов П. В. Мотивированный мозок: Вища нервова діяльність і природничонаукові основи загальної психології / Отв. ред. У. С. Русинів. — М.: Наука, 1987.

16. Фабрі К. Э. Основы зоопсихології: Підручник для вузів. — М.: Вид-во МГУ, 1976.

17. Узнадзе Д. Н. Психологические дослідження. — М.; Павука, 1966.

Розділ 4. Походження і розвиток

свідомості людини

Короткий зміст

Поняття про свідомість. Свідомість як вищий рівень психічного віддзеркалення і вищий рівень саморегуляції. Активність і интенционалность — основні характеристики свідомості. Рефлексія і мотиваційно-ціннісний характер свідомості. «Я-концепнія». Взаємозв'язок розвитку мозку і свідомості людини. Роль праці у формуванні і розвитку свідомості людини. Концепція А. Н. Леонтьева.

Культурно-історична концепція розвитку психіки людини. Противоборство «біологічного» і «ідеального» підходів до вирішення проблеми походження свідомості людини. Поняття про вищі психічні функції в концепції Л.С. Виготського. Складові частини концепції Л.С. Виготського: людина і природа, людина і його власна психіка, генетичні аспекти. Ннтернорнзация.

Розвиток психіки людини. Вікова класифікація А. Н. Леонтьева і Б. Р. Ананьева. Загальні характеристики стадії розвитку психіки людини: новонароджений, ранній дитячий вік, пізній дитячий вік, переддошкільний вік, дошкільний вік, молодший шкільний вік, підлітковий вік і початок юності, акмеологический період, період геронтогенеза.

Фізіологічні основи психіки людини. Будова периною системи челонска. Будова головного мозку. Поняття аналізатора. Будова кори головного мозку. Співвідношення психічних явищі і роботи мозку. Теорія умовно-рефлекторного навчення І. П. Павлова. Модель концептуальної рефлекторної дуги по Е. Н. Соколову. Вчення Н. А. Бернштейиа про участь психіки в регуляції рухів. Модель функціональної системи по П. До. Анохину. Основні функціональні блоки мозку, їх зв'язок з психічними процесами і роль в управлінні поведінкою в теорії А. Р. Лурін. Проблема взаимнооднозначной залежності психічних явищ і певних структур мозку: аргументи за і проти локализационизма. Проблема співвідношення физнологических і психічних процесів.

4.1. Поняття про свідомість

Ми вже не раз вживали таке поняття, як «свідомість», і ви знаєте, що свідомість — це вищий рівень психічного віддзеркалення об'єктивної реальності, а також вищий рівень саморегуляції, властивий тільки людині як соціальній істоті. Давайте детальніше розглянемо дане визначення.

З практичної точки зору свідомість виступає як безперервно змінна сукупність плотських і розумових образів, що безпосередньо предстають перед суб'єктом в його внутрішньому світі. Проте, як ми вже відзначали раніше, можна припустити, що схожа або близька до неї психічна діяльність по формуванню психічних образів відбувається і у розвиненіших тварин, таких як собаки, коні, дельфіни, мавпи і ін. Чим же психічне віддзеркалення об'єктивного світу людиною відрізняється від аналогічних процесів у тварин? Людину відрізняє від тварин перш за все не наявність процесу формування психічних образів на основі наочного сприйняття об'єктів

Розділ 4. Походження і розвиток свідомості людини • 89

навколишній дійсності, а специфічні механізми його протікання. Саме механізми формування психічних образів і особливості операції ними обумовлюють наявність у людини такого феномена, якою є свідомість.

Чим характеризується свідомість? По-перше, свідомість завжди активно і, по-друге, интенционально. Активність сама по собі є властивістю всіх живих істот. Активність свідомості виявляється в тому, що психічне віддзеркалення об'єктивного світу людиною носить не пасивний характер, в результаті якого всі відбивані психікою предмети мають однакову значущість, а, навпаки, відбувається диференціація по ступеню значущості для суб'єкта психічних образів. Внаслідок цього свідомість людини завжди направлена па якийсь об'єкт, предмет або образ, тобто воно володіє властивістю интенции (спрямованості).

Наявність даних властивостей обумовлює наявність ряду інших характеристик свідомості, що дозволяють розглядати його як вищий рівень саморегуляції. До групи даних властивостей свідомості слід віднести здібність до самоспостереження (рефлексії), а також мотиваційно-ціннісний характер свідомості.

Здібність до рефлексії визначає можливість людини спостерігати за самим собою, за своїм відчуттям, за своїм станом. Причому спостерігати критично, тобто людина в змозі оцінити себе і свій стан, помістивши отриману інформацію в певну систему координат. Такою системою координат для людини є його цінності і ідеали.

Слід підкреслити, що дані властивості свідомості визначають можливість формування в процесі онтогенезу людини індивідуальної «Я-концепциі», яка є сукупністю представлень людини про саме собі і про навколишню дійсність. Всю інформацію про навколишній світ чоловік оцінює на основі системи уявлень про себе і формує поведінку виходячи з системи своїх цінностей, ідеалів і мотиваційних установок. Тому не випадково «Я-конценцию» дуже часто називають самосвідомістю.

Самосвідомість людини як система його поглядів строго індивідуально. Люди по-різному оцінюють події, що відбуваються, і свої вчинки, по-різному оцінюють одні і ті ж об'єкти реального миру. Причому оцінки одних людей достатньо об'єктивні, тобто відповідають реальності, а оцінки інших, навпаки, украй суб'єктивні. Від чого залежить адекватність нашої свідомості? Якщо ми постараємося знайти відповідь на це питання, то будемо вимушені назвати безліч причин, що обумовлюють адекватність сприйманого людиною образу реального миру і його самооцінок. Проте першопричиною більшості чинників, що визначають можливість побудови адекватної «Я-концепциі», є ступінь критичності людини.

Як було відмічено в попередніх розділах, в спрощеному вигляді критичність — це здатність усвідомлювати відмінність «добре» і «погано». Саме здатність критично оцінювати що відбувається і зіставляти отриману інформацію з своїми установками і ідеалами, а також виходячи з цього зіставлення формувати свою поведінку, тобто визначати цілі і програму дій, робити кроки до досягнення поставленої мети, відрізняє людину від тварини. Таким чином, критичність виступає як основний механізм контролю за своєю поведінкою.