Завдання 2 Виберіть правильний варіант відповіді на питання.

1. Яке визначення найкраще характеризує бенчмаркінг:

а) удосконалення діяльності на основі комплексного дослідження існуючої практики і прогнозування майбутніх змін;

б) постійний систематичний пошук, впровадження найкращої практики, що призводить до поліпшення продуктивності;

в) постійний систематичний пошук інформації, спрямований на виявлення факторів продуктивності у конкурентів і запозичення їхнього досвіду;

г) позиціонування підприємства у галузі, пошук внутрішніх можливостей удосконалення бізнес-процесів.

2. Початок неконкурентного бенчмаркінгу (вивчення найкращої практики підприємств з інших галузей) належить до генерації:

а) реверсивного бенчмаркінгу;

б) конкурентного бенчмаркінгу;

в) процесного бенчмаркінгу;

г) стратегічного бенчмаркінгу.

3. Ідентифікація підприємств-конкурентів, які можуть бути включені у групу "бенчмарк", здійснюється на такому етапі:

а) планування;

б) дослідження;

в) спостереження і збирання інформації;

г) аналіз.

4. Яка ознака не є перевагою вибору внутрішнього партнера для проведення бенчмаркінгу:

а) відносно швидкий зворотний зв'язок;

б) спільні системи зв'язку і доступ до даних;

в) зовнішня спрямованість підприємства;

г) можливість проведення експериментальних досліджень.

5. У побудові профілю бенчмаркінгу підприємства критерієм порівняння є:

а) найкраща практика:

б) група "бенчмарк»;

в) критичні бізнес-процеси:

г) індикатори досягнення успіху.

6. Головною перевагою, яку отримує підприємство, що запровадило бенчмаркінг, є:

а) посилення зв'язків з іншими підприємствами;

б) визначення власних позицій на ринку серед провідних конкурентів;

в) вибір конкретної стратегії дій на майбутнє;

г) перехід до системи безперервного удосконалення.

7. Для яких підприємств користь від стратегічного бенчмаркінгу буде найбільшою:

а) для малих підприємств, які розпочали свій бізнес;

б) для великих підприємств-монополістів:

в) для великих підприємств, які розпочали новий бізнес у конкурентному середовищі;

г) для малих підприємств, які працюють у конкурентному середовищі.

8. Які дії виконуються на заключній стадії стратегічного бенчмаркінгу:

а) порівняння показників операційної діяльності зі стратегічними орієнтирами;

б) аналіз зв'язку між стратегіями конкурентів та досягнутими ними результатами;

в) складання відповідного розділу стратегічного плану;

г) вибір стратегії розвитку підприємства.

9. Модель BCG побудована на базі:

а) детермінованої залежності між рівнем конкуренції і позицією підприємства у галузі;

б) теоретичної залежності між витратами виробництва і прибутковістю;

в) емпіричної залежності між: витратами і обсягом виробництва;

г) функціональної залежності між конкурентною позицією підприємства і часткою ринку.

10. Відносна частка ринку секторів бізнесу у моделі BCG вимірюється:

а) за звичайною стобальною шкалою;

б) за логарифмічною шкалою;

в) за експоненційною шкалою;

г) величиною кола, що позначає сектор бізнесу.

11. Сектор бізнесу, що характеризується низькими темпами зростання ринку і високою відносною часткою на ринку, називається:

а) «зіркою»; б) «собакою»;

в) «важкою дитиною»; г) «дійною коровою».

12. Головний фінансовий (грошовий) потік у моделі BCG має спрямовуватися:

а) від правого нижнього квадранта до лівого верхнього;

б) від лівого нижнього квадранта до лівого верхнього;

в) від лівого верхнього квадранта до правого нижнього;

г) від правого верхнього квадранта до лівого нижнього.

13. Оптимальною стратегією бізнесу з погляду моделі BCG є:

а) стратегія перетворення всіх секторів бізнесу на "зірок";

б) стратегія отримання значної частки ринку для бізнесу, що перебуває на стадії зрілості життєвого циклу;

в) стратегія збирання доходів із «зіркових» секторів бізнесу і «дійних корів»;

г) стратегія інвестування «дійних корів» для перетворення їх на «зірок».

14. Яка з перерахованих нижче рекомендацій може бути прийнятною для СГП, чий продукт позиціоновано на матриці BCG у зоні "зірок":

а) перегляд стратегії концентрування у відповідній галузі;

б) продовження концентрування у відповідній галузі;

в) диверсифікація в інші галузі;

г) злиття або продаж: підрозділу іншій фірмі, яка запропонує прийнятні умови.

15. Головною особливістю моделі GE/McKinsey, порівняно з моделлю BCG, є:

а) оцінка конкурентних позицій підприємства у галузі;

б) представлення моделі у вигляді матриці;

в) використання результатів для прийняття рішень з інвестиційної стратегії;

г) врахування суб'єктивних факторів бізнесу, які важко кількісно оцінити.

16. Якщо для певного бізнесу характерні середня привабливість ринку і низький рівень відносних переваг на ринку, він позиціонується на матриці GE/McKinsey як:

а) «переможений» (1); б) «переможений» (2);

в) «переможений» (3); г) сумнівний бізнес.

17. Серед індикаторів ринкової привабливості бізнесу у моделі GE/ McKinsey немає такого фактора:

а) темпи зростання ринку; б) дистрибуторська мережа;

в) норма прибутку у галузі; г) цінності споживачів.

18. Згідно з пропозиціями Т.Х. Нейлора, для сумнівного бізнесу у моделі GE/McKinsey рекомендується така стратегія:

а) вихід з бізнесу;

б) отримання доходів, скорочення діяльності;

в) отримання доходів;

г) інвестування.

19. У модифікованій версії моделі GE/McKinsey, яку розробив Дж.С. Дей, позиція «переможця» (3) відповідає такій стратегії:

а) селективний розвиток; б) інвестування у розвиток;

в) захист позиції на ринку; г) захист і зміна орієнтирів.

20. Згідно з моделлю Shell/DPM, якщо компанія посідає середні позиції у привабливій галузі, її становище відповідає такій стратегії:

а) зростання; б) посилення конкурентних переваг;

в) генератора коштів; г) обережного продовження бізнесу.

21. Якщо у центрі уваги під час аналізу з допомогою моделі Shell/DPM перебувають потоки грошових коштів, оптимальним вважається такий розвиток позицій компанії:

а) з нижніх правих клітин матриці Shell/DPM до верхніх лівих;

б) з верхніх лівіх клітин матриці до нижніх правих;

в) від позиції «Стратегія лідера» - до позиції «Подвоєння обсягу виробництва»;

г) від позиції «Подвоєння обсягу виробництва або згортання бізнесу» - до «Стратегії лідера» - до «Стратегії генератора коштів» - до Стратегії часткового згортання» - до «Стратегії згортання (виходу з бізнесу)».

22. Якого розділу аналізу немає у методиці СОП:

а) ресурси; б) знання;

в) виробництво; г) загальна оцінка підприємства.

23. Для оцінки показників згідно методики СОП використовується:

а) монетарна система оцінки; б) фінансова система оцінки;

в) ринкова система оцінки; г) бальна система оцінки.

24. Якої групи критеріїв немає у моделі SPACE:

а) маркетингові можливості підприємства;

б) конкурентоздатність підприємства і його становище на ринку;

в) привабливість сектора (галузі), у якому (якій) функціонує підприємство;

г) стабільність сектора (галузі), у якому (якій) функціонує підприємство.

25. На якому організаційному етапі аналізу за методом SPACE визначаються конкретні показники для оцінки:

а) на початковому; б) на етапі розробки критеріїв;

в) на етапі узгодження стратегії; г) на завершальному етапі.

26. Якщо вектор спрямовується у нижній лівий квадрант системи координат SPACE, рекомендованою стратегією є:

а) консервативна стратегія; б) захисна стратегія;

в) конкурентна стратегія; г) агресивна стратегія.

27. Модель ADL використовує:

а) матрицю розміром 4 х 5 і рекомендує 20 стратегій;

б) матрицю розміром 4 х 5 і рекомендує 24 стратегії;

в) матрицю розміром 4 х 6 і рекомендує 24 стратегії;

г) матрицю розміром 5 х б і рекомендує ЗО стратегій.

28. Якої конкурентної позиції не передбачає модель ADL:

а) домінуючої; б) сильної;

в) сприятливої; г) занепадаючої.

29. Який з перерахованих нижче показників може використовуватися для оцінки стадії життєвого циклу галузі:

а) прихильність клієнтів до торгової марки;

б) вертикальна інтеграція;

в) ступінь ринкового ризику;

г) патенти на технології і продукти.

30. Якщо підприємство посідає позицію "Сильна / Зародження" у моделі ADL, рекомендованими для нього стратегіями будуть:

а) «утримання позиції - досягнення лідерства у ціноутворенні» або «утримання частки ринку - захист становища»;

б) "спроба поліпшити становище - старт" або " цілеспрямоване намагання от­римати частку ринку - швидке зростання ";

в) «утримання частки ринку - зростання разом з виробництвом» або «утримання частки ринку - захист становища»;

г) «утримання частки ринку - захист становища».

31. Показник внутрішнього перерозподілу визначається як:

а) величина коштів, яка перерозподіляється від генераторів прибутку до споживачів коштів всередині компанії;

б) сумарна величина грошових потоків, перерозподілених всередині компанії;

в) відношення зміни вартості активів до зміни величини оперативних фондів (чистий прибуток плюс амортизація) у процентах;

г) різниця між: вартістю активів і величиною оперативних фондів (чистий прибуток плюс амортизація).

32. Якщо показник внутрішнього перерозподілу приблизно дорівнює 100%, це означає, що бізнес належить до категорії:

а) генератора коштів;

6) споживача коштів;

в) інваріанта коштів;

г) не належить до жодної категорії.

33. 3а допомогою активної інноваційної політики підприємства:

а) можуть реально впливати на зміну стадії життєвого циклу;

б) не можуть впливати на зміну стадії життєвого циклу;

в) прискорюють занепад продукту, який включено у програму інноваційного розвитку;

г) зменшують тривалість життєвого циклу продукту.

34. Сучасні системи стратегічного вимірювання призначені для:

а) оперативного визначення фінансових результатів і співставленням їх з плановими показниками;

б) визначення результативності бізнесу за сукупністю показників, безпосередньо пов 'язаних з виконанням місії організації і досягненням її цілей;

в) вибору необхідної стратегії:

г) розрахунку привабливості фірми для стратегічного інвестора.

35. Початок використання ринкової доданої вартості (МVА) для вимірювання ефективності бізнесу належить до періоду:

а) 1920-х років,

б) 1970-х років;

в) 1990-х років;

г) початку 2000-х років.

36. Одиничне вимірювання та оцінка окремих подій здійснюється з допомогою:

а) кібернетичних моделей;

б) систем з одноелементним фокусуванням;

в) систем із сенсорною інтеграцією;

г) розподілених експертних систем.

37. У якому році і ким було розроблено концепцію збалансованої системи показників (ВSС):

а) Капланом, Нортоном і Мейзелом у 1996 р.;

б) Капланом і Нортоном у 1992 р.;

в) Мейзелом у 1992 р.;

г) фредом Ніколлсом у 1992 р.

38. Який з перерахованих нижче показників належить до перспективи ВSС під назвою “Внутрішні бізнес-процеси”:

а) своєчасна доставка товарів клієнту;

б) процент продажу нових продуктів у загальній сумі виручки від реалізації;

в) величина власного капіталу;

г) тривалість комп 'ютерної обробки замовлень клієнтів.

39. Якого блоку індикаторів немає у збалансованій системі показників Мейзела:

а) блоку індикаторів кадрового потенціалу;

6) блоку індикаторів постачальників;

в) блоку індикаторів споживачів;

г) блоку індикаторів фінансових результатів.

40. У якій послідовності виконуються етапи стратегічного аналізу:

а) аналіз ідеї, аналіз можливостей, аналіз виконання, аналіз модернізації, аналіз досвіду;

б) аналіз досвіду, аналіз можливостей, аналіз ідеї, аналіз модернізації, аналіз виконання;

в) аналіз факторів впливу, аналіз можливостей, аналіз виконання, аналіз досвіду, аналіз результатів;

г) аналіз можливостей, аналіз досвіду, аналіз ідеї, аналіз модернізації, аналіз виконання.

41. Який з наведених Методичних прийомів не належить до категорії загальнонаукових:

а) системний аналіз;

б) аналогія;

в) метод сценаріїв;

г) експеримент.

42. Який з наведених прикладних методичних прийомів належить до групи прийомів стратегічного фінансового аналізу:

а) аналіз життєвого циклу продукту і фінансової ситуації;

б) діагностика (прогнозування) банкрутства:

в) методи імітаційного моделювання;

г) чиста приведена вартість.

43. Реальна стратегія підприємства складається з:

а) маркетингової, виробничої і фінансової стратегій;

б) комплексу стратегічних планів;

в) запланованої стратегії і стратегії, визначеної впливом конкурентів;

г) продуманих цілеспрямованих дій та реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що зростає.

44. Виробнича стратегія розробляється відповідно до:

а) організаційної стратегії;

б) фінансової стратегії;

в) маркетингової стратегії;

г) корпоративної стратегії.

45. Обслуговування конкретної цільової групи і досягнення конкурентних переваг у вузькому секторі - це:

а) стратегія диференціації;

б) стратегія лідера;

в) стратегія зосередження;

г) стратегія згортання.

46. Метою зміни стратегії вузької спеціалізації на стратегію диверсифікації є:

а) збільшення прибутковості компанії;

б) вигідне інвестування тимчасово вільних коштів;

в) залучення нових джерел капіталу;

г) зменшення ринкового ризику.

47. Стратегічний план підприємства складається для такої мети:

а) надання менеджерам різного рівня інформації про стратегічні наміри вищого керівництва;

6) допомогти акціонерам (власникам) отримати уявлення про стратегію, яка обрана керівництвом;

в) допомогти підприємству максимально використати можливості у середовищі, що постійно змінюється;

г) створення основи для розробки поточних планів діяльності.

48. Вивчення навколишнього середовища є початковим етапом підготовки стратегічного плану за умови застосування:

а) підходу "від досягнутого";

б) оптимізаційного підходу;

в) адаптаційного підходу;

г) планування з виділенням невизначених подій.