Вимоги до складання таблиць:

• розмір має бути оптимальним;

• всі змістовні елементи таблиці повинні мати чітке визначення;

• рядки підмета та колонки присудка у великих таблицях необхідно нумерувати;

• доцільно використовувати лише загальновизнані умовні скорочення та умовні позначення;

• округлення по всій таблиці має проводитись з одним ступенем точності;

• інформацію про першоджерела, специфіку розрахунків тощо розташовують у примітках до таблиці;

• не допускається наявність незаповнених клітин;

• назва показників повинна зазначатись повністю з вказівкою одиниць виміру.

Графічний метод – систематизація та наочне подання текстової та цифрової інформації, отриманої внаслідок збору даних, проведення аналізу тощо у вигляді графіків, діаграм, картограм, картодіаграм і т.п.

Картограми (картодіаграми) – наочне представлення показників, що характеризують окремі географічні об’єкти – економічні райони, країни і т.п.

 3. Поняття та значення економічного аналізу

Економічний аналіз – науковий спосіб пізнання сутності економічних явищ через визначення їх структури, змісту та взаємозв’язків.

Завдання економічного аналізу:

• вивчення характеру дії економічних законів та закономірностей;

• визначення тенденцій розвитку економічних явищ;

• вивчення факторів впливу на економічні явища;

• дослідження передумов, резервів та ризиків розвитку;

• наукове обґрунтування прогнозів;

• оцінювання результатів;

• проведення діагностики економічних суб’єктів тощо.

Етапи економічного аналізу:

 4. Наукове прогнозування: зміст та основні види

Прогноз – це імовірне, аргументоване судження про стан об’єкта або процесу в майбутньому чи альтернативні шляхи і часові строки досягнення певних результатів.

Прогнозування – наукове дослідження конкретних перспектив розвитку певного явища;

– вид пізнавальної діяльності, спрямований на визначення тенденцій динаміки конкретного об’єкта на основі аналізу його стану у минулому та поточному стані.

Функції прогнозування:

1. Науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів та тенденцій.

2. Дослідження об’єктивних зв’язків соціально-економічних явищ розвитку національної економіки у конкретних умовах та у певний часовий період.

3. Оцінювання об’єкта прогнозування.

4. Виявлення об’єктивних варіантів економічного та соціального розвитку.

5. Накопичення наукового матеріалу для обґрунтування вибору або прийняття певних управлінських рішень.