10. Дайте визначення понять та наведіть приклади забороняючої, роз'яснюючої (дефінітивної) та заохочувальної норм Особливої частини кк України (навести по 5 прикладів відповідних норм).

Забороняючи норма – норма, яка містить покарання і вказує на необхідність утримання від вчинення певних дій.

-ч.1 ст.115 умисне вбивство

-ч.1 ст.184 незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я

-ч.1 ст.190 шахрайство

-ч.1 ст.296 хуліганство

-ч.1 ст.187 розбій

Роз’яснююча(дефінітивна) норма – норма, спрямована на закріплення юридичних понять(тлумачення змісту термінів).

-ст.401 поняття військового злочину

- примітка 1 до ст..185 (крадіжка) дається визначення повторних злочинів

-ч.2 ст.385 не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом.

- примітка 1 до ст..364(зловживання владою або службовим становищем) поняття службових осіб

- примітка до ст..386 поняття транспортних засобів

Заохочувальна норма – норма, що визначає, за яких умов особа звільняється від кримінальної відповідальності.

-ч.3 ст.263 звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин(незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

-ч.2 ст.114 звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила передачу або збирання з метою передачі іноземній державі відомостей, що становлять державну таємницю(шпигунство) і добровільно повідомила орган державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього було відвернено шкоду.

-ч.3 ст.175 (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії.

-ч.3 ст.369 особа, яка дала хабар звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.

-ч.4 ст. 307 особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання.

11. Дайте визначення понять та наведіть приклади називної, описової, відсильної та бланкетної норм Особливої частини кк України.

Називна норма ОЧ ККУ – це норма ОЧ ККУ, яка визначає (називає) злочинне діяння не розкриваючи його ознак.

Наприклад,

• ст..369 ККУ Давання хабара;

• ст..178 ККУ Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків;

• ст..315 ККУ Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

• ст..335 ККУ Ухилення від призову на строкову службу;

• ст..336 ККУ Ухилення від призову за мобілізацією;

• ст..125 ККУ Умисне легке тілесне ушкодження;

Описова норма ОЧ ККУ – це норма ОЧ ККУ, яка називає (визначає) злочинне діяння і вказує на його найбільш характерні ознаки.

Наприклад,

• ст..111 ККУ Державна зрада;

• ст..113 ККУ Диверсія;

• ст..114 ККУ Шпигунство;

• ч.1 ст.185 ККУ Крадіжка;

• ч.1 ст.186 ККУ Грабіж;

• ч.1 ст.187 ККУ Розбій;

Відсильна норма ОЧ ККУ – це норма, для розуміння змісту якої потрібно звернутись до кримінально-правової норми або її окремого припису, які містяться в іншій статті ККУ або іншій частині статті, де йдеться про відповідний злочин або описано його ознаки.

*Відсильна диспозиція вказує лише на злочин і називає обов'язкові ознаки основного та/або кваліфікованого складу злочину, а для розкриття їх змісту відсилає до іншої норми (частини) цієї або іншої статті Кодексу.(з Рішення КСУ № 6-рп/2000 від 19.04.2000)

Наприклад,

• ч.2 ст.122 ККУ;

• ч.3 ст.109 ККУ;

• ч.3 ст.110 ККУ;

• ч.3 ст.120 ККУ;

• ч.2 ст.127 ККУ;

• ч.2 ст.126 ККУ;

Бланкетна норма ОЧ ККУ – 1) норма, яка не називаючи або називаючи лише частину ознак,

відсилає для встановлення змісту ознак вчиненого діяння до інших нормативно-правових актів.

2) це норма, для розуміння змісту якої потрібно звернутись до норм

іншого НПА іншої галузі права

3) це норма, яка не називаючи конкретних ознак злочину або називаючи тільки частину із них, відсилає для встановлення змісту ознак вчиненого злочину до інших нормативних актів, які не є законами про кримінальну відповідальність (інших законів, інструкцій, статутів, положень, стандартів, правил, вказівок тощо)

*Бланкетна диспозиція кримінально-правової норми лише називає або описує злочин, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.(з Рішення КСУ № 6-рп/2000 від 19.04.2000)

Наприклад,

• ст..271 ККУ Порушення вимог законодавства про охорону праці;

• ст..286 ККУ Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами;

• ст..160 ККУ Порушення законодавства про референдум;

• ст..172 ККУ Грубе порушення законодавства про працю;

• ст..240 ККУ Порушення правил охорони надр;

• ст..236 ККУ Порушення правил екологічної безпеки;

• ст..286 ККУ Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами;

12. Поняття кримінально-правової кваліфікації, її зміст та види.

Кримінально-правова кваліфікація – це встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між юридично значимими ознаками діяння і складом злочину передбаченим в ККУ.

Зміст кваліфікації:

1 етап – вибір норми, яка підлягає застосуванню:

• Визначення, що діяння є злочином;

• Обираємо всі норми, які можуть бути застосовані;

• Проводимо розмежування між нормами;

2 етап – встановлення відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками передбаченими складом злочину в ККУ:

• Обираємо юридично значимі докази;

• Зіставлення ознак злочину і вчиненого діяння;

• Встановлення відповідності;

Види кваліфікації:

• За стадією вчиненого злочину:

  • Кваліфікація закінченого злочину;

  • Кваліфікація незакінченого злочину;

• За кількістю осіб:

  • Злочину вчиненого одноособово;

  • Злочину вчиненого у співучасті;

• За кількістю діянь, які кваліфікуються:

  • Одиничного злочину;

  • Множинності злочинів;

• За суб’єктом кваліфікації:

  • Офіційна (судом, прокуратурою, органами слідства і дізнання);

  • Неофіційна;

• За результатом кваліфікації:

  • Позитивна (встановлення факту вчинення злочину, встановлення ознак складу злочину);

  • Негативна (встановлення відсутності ознак складу злочину);

• За часом здійснення кваліфікації:

  • Перспективна;

  • Ретроспективна;

• В залежності від встановлення особи, яка вчинила злочин:

  • За фактом;

  • Проти особи;

13. Вимоги до формули кримінально-правової кваліфікації.

Формула кримінально-правової кваліфікації – це вказівка на КП норми ОЧ ККУ (в деяких випадках і ЗЧ ККУ), якими передбачене діяння.