Тема 7. Концепція "інформаційного суспільства":

основні теоретичні засади (2 год.)

Поява концепцій з наголосом на визначальній ролі кодифікованого знання і інформації. Ідеї Й.Масуда, Т.Стоуньєра, М.Пората. Створення в Японії «Інституту інформаційного суспільства» під керівництвом Й.Масуда. Специфіка інформаційного суспільства, яка відрізняє його від попереднього типу суспільства. Основні параметри інформаційного суспільства у порівнянні з індустріальним суспільством (завод – інформаційні мережі; збут товарів – поширення інформації; розподіл праці – кооперація; економіка обміну – синергетична економіка тощо). На зміну вичерпаності ресурсів приходить необмежене поширення інформації. Зміна мети розвитку суспільства. Протиставлення інформаційного суспільства усім попереднім етапам розвитку людської цивілізації.

Й.Масуда про майбутнє суспільство як про «Комп’ютопію». Синергетизм як функціонуючий соціальний принцип. Поліцентроване суспільство, що функціонує на базі загального взаємозв’язку. Небезпека розвитку на основі комп’ютерної технології (ймовірність утворення поліцейської держави з абсолютним державним контролем).

Тема 8. Формування концепції глобалізації. Основні її проблеми та суперечності (2год.)

Виникнення уявлень про взаємозалежність і відповідальність людства на початку 70-х років ХХ ст. Створення Римського клубу. Перші доповіді Римському клубу про обмеженість і вичерпаність ресурсів планети. Необхідність вжиття радикальних заходів щодо виживання людства. "Межі зростання" (1972). Дванадцять сценаріїв розвитку подій. Конечність людської експансії. Наявність меж в інших сферах соціуму (в соціально-політичних структурах, культурній нерозвиненості, психофізіологічних здібностях людини). Небезпека подальшого глобального зростання людської цивілізації. Принципи нового гуманізму: відчуття глобальної взаємозалежності, бажання справедливості, нетерпимість до насилля. Концепція глобальності, що пов'язує в одне ціле особистість, людство та усі фактори і елементи світової системи. "Від зростання до розвитку". Усвідомлення неможливості подальшого безконтрольного зростання. Концепція "нульового" розвитку.

Тема 9. Формування «однополюсного» світу та його суперечності

(В. Л. Іноземцев "Расколотая цивилизация") (2 год.)

Ідея В.Л.Іноземцева про різні механізми розвитку індустріального і постіндустріального суспільств. «Доганяючий розвиток» та його обмеження. Індустріальна модернізація як модернізація мобілізаційного типу. Нетривалість мобілізаційних процесів. Обмеженість ресурсів індустріального типу розвитку. Основний ресурс постіндустріального суспільства (творчий потенціал особистості), неможливість його формування в рамках індустріального суспільства. Постіндустріальний світ як центр тяжіння для інтелектуальної еліти. Самодостатність постіндустріального світу. Формування «однополюсного» світу. Неможливість прискореної побудови постіндустріального суспільства. Еволюційний розвиток як єдина альтернатива для утворення постіндустріального світу.

Тема 10. Інформаційна доба: шлях до невизначеного майбутнього (м. Кастельс "Информационная эпоха") (4 год.)

Основні характеристики інформаційної доби. Підсилення економічних, політичних і культурних процесів завдяки інформаційним технологіям. Глобальні зміни, що зачіпають світ в цілому. Розрізнення, зроблене М. Кастельсом, між існуючими способами виробництва: капіталізм – етатизм (колективна влада) і способами розвитку: індустріалізм – інформаціоналізм. Етатизм орієнтований на максимізацію влади, капіталізм – на максимізацію прибутку. Визначення М. Кастельсом способу розвитку. Центральний елемент способу розвитку, що визначає продуктивність: аграрне суспільство – кількість рук, земля; індустріальне суспільство – застосування різних видів енергії; інформаційне – джерело продуктивності в технології генерації знання. Принципи функціонування кожного способу розвитку (індустріалізм – економічне зростання, максимізація; інформаційне суспільство – генерація знань та обробка інформації). Важливість поєднання способу виробництва і способу розвитку (в кожній країні це відбувається по-різному).

Криза ідентичності Я в інформаційному суспільстві. Інтенсифікація пошуку нового Я, заснованого на колективній ідентичності. Спроба повернутися до традиційних видів колективної ідентичності – етнос, ісламізм, фундаменталізм. Утворення розриву між тими, хто вже має нове Я, і тими, хто перебуває за межами мережі.

Утворення нового світу з новими 1) економікою (інформаційною – глобалістською); 2) соціальною структурою (мережеве суспільство); 3) культурою (культурою реальної віртуальності). Формування самодостатнього світу (його не цікавлять території і люди, які не належать до світової мережі). Суперечливість процесу: поширення глобальної економіки і свідоме виключення тих територій і людських ресурсів, які не становлять для неї інтересу. Різкий поділ на "допущених" і "виключених". Реакція з боку тих країн, яких "виключили" (глобальний кримінальний капіталізм, самоізоляція, зростання фундаменталізмів, війна проти інформаційного суспільства). Наростання "інформаціонного безладдя" (багатосторонність процесу прийняття рішень).