- •Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства».
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних слов’ян.
- •4.Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава. Роль князя, дружини. Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі – першій половині хіі ст.
- •11. Юридично-правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку Київської Русі.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16. Централізація Київської Русі за часів Володимира Мономаха.
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18.Зародження передумов формування української народності.
- •19.Культура,освіта к.Р.
- •19.Історичний вплив держави к.Р.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі- першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •Велике князівство Литовське – прототип федеративної держави.
- •26. Польська експансія на українські землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої.
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови на наслідки Люблінської (1569 р.) унії.
- •28. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право
- •29. Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31. Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII ст.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к. Косинського та с. Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині XVII ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції. 1648 1657
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико-адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •46. Гетьманщина наприкінці хvii –xviiі ст.: кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в xviiі ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •50. Діяльність української політичної еміграції на початку xviiі ст . Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії.
- •53. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860–70-х рр.: особливості та наслідки їх проведення в Україні.
- •54. Зародження і розвиток українського національного руху в Російській імперії.
- •55. Особливості російського визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст. Масонство. Рух декабристів.
- •56. Кирило-Мефодіївське братство. Основні ідеї його програмних документів. Історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні. В.Антоновича. М.Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці хviii –початку хіх ст.
- •62. Конституційні реформи 1860-х рр. В імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др. Пол. Хіх ст.
- •65. Революція 1905-1907 рр і Україна.
- •66. Українські громади у і та іі російських Думах.
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час Першої світової війни.
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і і іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. Іу Універсал.
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •74. Листопадова (1918 р.) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76. Польсько-українська війна 1918–1919 рр. Бої за Львів, Чортківська офензива
- •77. Причини та наслідки падіння зунр.
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •79. Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •81. Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи в срср і Україна.
- •84. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні.
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні.
- •86. «Культурна революція» в суспільно-політичному житті України 1930-х рр.
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-ті рр. Масові політичні репресії.
- •88. Напад фашистської Німеччини на срср. Український напрям у плані «Барбароса».
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр. І Україна
- •90. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Значення оборонних боїв в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного режиму фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун — упа в 40-50-х pp. XX ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр.).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945- початок 1950-х рр.).
- •97.Україна в системі міжнародних відносин (1945 - початок. 50-х рр. Хх ст.).
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньополітична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки (1945-1955 рр.)
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в др. Пол. Хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х — першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м.Хрущова і Україна.
- •103. Економічна реформа 1965 р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х — 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол.1960-х – початку 1980-х рр.
15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
розвиток державності Київської Русі відбувався у двох напрямах: від системи управління, що випливала з військової організації, -- до цивільних форм правління та під посилення централізму -- до децентралізації. Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче (збори міського населення). Великий київський князь був головним носієм державної влади, гарантом функціонування всіх органів управління, репрезентантом країни на міжнародній арені, символом державної стабільності. У його руках було зосереджено всю повноту законодавчої, виконавчої, судової та військової влади. У своїй діяльності князь спирався на військову підтримку дружини та ідеологічну -- церкви. Дружина являла собою постійне військо, що виконувало роль апарату примусу. Вона формувалася на засадах васалітету і складалася зі старшої (бояри, великі феодали) та молодшої («отроки», «діти боярські», «пасинки») дружин. За свою службу старші дружинники одержували землі, а молодші -- частину військової здобичі або плату.
Утвердження князівської влади в київській метрополії вимагало відповідного ідеологічного забезпечення. Дати його могла нова релігія, покликана замінити традицію виборності князя, залежності його від волі віча та забезпечити станові привілеї соціальним верствам, що служили опорою монархії. Такою новою релігією стало християнство.
16. Централізація Київської Русі за часів Володимира Мономаха.
Ще до того як зійти на великокняжий престол, він відіграв визначну роль у відновленні порядку в країні.
Мономах став одним із організаторів зустрічі найвпливовіших князів у Любечі під Києвом у 1097 р., що шукали, хоч і безуспішно, можливості припинити братовбивчі конфлікти, пропонуючи запровадити в більшості князівств систему спадкового престолонаслідування. Проте ніякого компромісу не вдалося досягти щодо самого Києва, котрий так і лишався яблуком розбрату.
Гучну славу й популярність завоювали Володимирові Мономаху його переможні походи на половців. Особливо вдалими були походи 1103, 1107 та 1111 рр.
Свідченням популярності Володимира Мономаха було те, що після смерті його батька кияни повстали, вимагаючи, щоб Мономах зайняв великокняжий престол, хоч він і не був безпосереднім спадкоємцем. І лише коли 60-річний Мономах дав згоду стати великим князем, повстання припинилося. Силою свого величезного авторитету новому правителю вдалося об'єднати більшість розпорошених руських земель. З тих пір уже ніколи на Русі не пануватимуть такі єдність і згода, як за Мономаха.
17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
Причини феодальної роздробленості Київської Русі.
• Поступове утвердження приватної власності на землю сприяло зростанню продуктивності праці, робило власника повним господарем, його залежність від великого князя ставала незначною.
• Зростання кількості міст, розвиток містобудування спричинило формування декількох сильних економічних і політичних центрів, здатних до самостійної тривалої оборони.
• Кожне князівство за умов натурального господарства могло являти собою самостійну господарську одиницю, а торгівля й економічна співдружність хоч і були вигідними, але не край необхідними.
• Християнська мораль ще не утвердилася у руському суспільстві, братовбивча війна у суперництві за владу засуджувалася церквою, але залишалася звичайним традиційним явищем; князям було важко поступитися особистими інтересами заради загальнодержавних.
• Держава мала дуже великі розміри, її територією важко було керувати з єдиного центру, суттєві регіональні відмінності почали роз’єднувати східнослов’янську спільноту.
Роздроблення структури політичної влади було цілком логічним і природним наслідком феодального способу виробництва: розчленованій формі земельної власності відповідає розчленована форма держави, роздрібнена структура влади. Проте це не означає цілковитого політичного розпаду єдиної державної структури. Давньоруська держава просто змінює форму: на зміну одноосібній монархії приходить монархія федеративна (спираючись на принцип "колективного сюзеренітету". Руссю правила група найсильніших та "найвпливовіших князів). Навіть у період роздрібненості країна характеризується певною внутрішньою єдністю, про що свідчать збереження внутрішніх усталених економічних зв'язків, однакова дія загальноруського законодавства у всіх князівствах (землях), існування єдиних для усієї Русі релігії та культури.