99. Повоєнна відбудова республіки (1945-1955 рр.)

Особливості відбудови в Україні:

- Значні масштаби відбудовчих робіт (більше ніж у будь-якій іншій країні Європи)

- Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу.

- Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80 % капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7 % капіталовкладень)

- Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом

- Економіка України відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку нових промислових центрів за Уралом та Казахстані доля України в загальносоюзному виробництві знизилась з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945 р.

- Вагома роль адміністративно-командної системи. Саме вона давала змогу в короткий термін мобілізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певних об'єктах

- Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах: соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів;

- Ускладнення процесу відбудови голодом 1946—1947 pp.

- Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій

- Широке використання під час відбудовчого періоду праці в'язнів ГУЛАГу і військовополонених (222 тис. осіб, що утримувалися у 23 таборах)

100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в др. Пол. Хх ст.

У 40-ві роки у розвитку світової цивілізації розпочався якісно новий етап, спричинений так званою науково-технічною революцією (НТР), що супроводжувалася широким впровадженням у виробництво розробок нової техніки, Інтенсифікацією виробничих процесів, механізацією і автоматизацією трудомістких робіт. НТР дала життя новим галузям промисловості, пов'язаним із виробництвом автоматичних і телемеханічних пристроїв, електронно-обчислювальних машин, штучних матеріалів, розвитком атомної енергетики тощо. Традиційні галузі індустрії — класична металургія, видобуток вугілля, важке машинобудування - вже не визначали рівень економічної могутності держави. Проте ці галузі були найрозвинутішими в Україні. Саме тому на перший план вийшли питання модернізації, структурної перебудови промисловості УРСР.

Та впровадження досягнень НТР вступило в суперечність з існуючою централізованою системою управління народним господарством, котра гальмувала цей процес. Дріб'язкова опіка підприємств, часте коригування планів, концентрація у міністерських кабінетах більшості оперативних функцій були основними перешкодами на шляху НТР.

Реорганізація управління промисловістю і утворення раднаргоспів спочатку сприяли пожвавленню економічного життя. Навіть за умов тотального контролю державної бюрократії над економікою реформа позитивно позначилася на виробництві. Прибутки накопичувалися на рахунках підприємств і раднаргоспів, а не йшли в центральні відомства для подальшого перерозподілу. В результаті заводи і фабрики здобули більше можливостей для придбання найновішого устаткування, раціонального Використання місцевих ресурсів і науково-технічних кадрів.

Зазначені новації справили позитивний вплив на розвиток індустріального потенціалу республіки.

Правління Хрущова стало найдинамічнішим періодом розвитку промисловості України. Темпи її росту були в 1,5 раза вищими за відповідні показники 1965-1985 рр.

Радянський Союз у ці роки добився видатних успіхів в освоєнні космосу, першим запустивши у 1957 р. супутник і вивівши у 1961 р. на орбіту Землі першого космонавта. Велику роль у забезпеченні цих успіхів відіграла Україна, зокрема її машинобудування і приладобудування.