Тема 4. Форми бухгалтерського обліку
4.1. Види форм бухгалтерського обліку
Згідно з чинним законодавством підприємство самостійно вибирає форму обліку, про що зазначається в наказі про облікову політику.
Під формою розуміють сукупність облікових реєстрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення бухгалтерського обліку.
Можна сказати, що форма бухгалтерського обліку - це технологія і організація облікового процесу з застосуванням хронологічних і систематичних реєстрів, послідовність використання цих реєстрів.
В умовах ручної облікової праці одна форма відрізняється від другої:
кількістю облікових реєстрів, які застосовуються, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом;
послідовністю та способами записів в облікових реєстрах;
3) зв'язком реєстрів хронологічного та систематичного обліку, синтетичного і аналітичного обліку.
В основу цієї форми покладений принцип одноразового запису в картки аналітичного обліку і журнали синтетичного обліку.
На сучасному етапі використовуються наступні форми обліку:
1) меморіально-ордерна;
2) журнально-ордерна;
3) спрощена;
3) автоматизована форма.
4.2. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку
Суть меморіально-ордерної форми полягає у тому, що на підставі перевірених і згрупованих за певною ознакою первинних документів складають меморіальні ордери, в яких вказують кореспонденцію рахунків за здійсненою господарською операцією та її суму. Меморіальні ордери складають як на один документ, так і на групу однорідних первинних документів. Меморіальний ордер має такий зміст:
Меморіальний ордер № за 200_р.
Зміст господарської операції, назва, номер документа |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
Сума, грн. |
|
|
|
|
Після складання меморіальні ордери реєструють за хронологічною послідовністю у реєстраційному журналі. Реєстраційний журнал призначений для забезпечення контролю за збереженням документів і перевірки повноти відображення господарських операцій на синтетичних рахунках.
Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на окремих картках, а касових операцій — в касовій книзі. Записи в реєстрі аналітичного обліку здійснюють на підставі первинних документів, доданих до меморіального ордеру. Наприкінці місяця підраховують підсумки і складають оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку, які звіряють з даними відповідних синтетичних рахунків.
Схема даної форми обліку зображена на рис. 5.1.
Після реєстрації ордери використовують для здійснення записів на синтетичних рахунках у Головній книзі. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають контрольною відомістю, а саму форму обліку — контрольно-шаховою.
Рис. 4.1. Схема меморіально-ордерної форми обліку
Переваги меморіально-ордерної форми обліку полягають у:
її відносній простоті і гнучкості;
можливості застосування до різних типів підприємств;
посиленні контрольної функції обліку через звірення вкінці місяця даних синтетичного, аналітичного обліків.
Суттєвими недоліками меморіально-ордерної форми обліку є:
необхідність виписування великої кількості меморіальних ордерів;
запису одних і тих самих даних у двох облікових реєстрах;
недостатність пристосування до потреб аналізу та контролю;
необхідність виконання великої кількості робіт наприкінці місяця;
• слабке пристосування реєстрів до складання звітності.
Меморіально-ордерну форму обліку застосовують в бюджетних і кредитних установах.