Соціологія як соціально-гуманітарна наука

1.Соціологія в системі суспільних та гуманітарних наук.

„Соціологія” – „вчення про суспільство”. О.Конт вважається одним із засновників соціології, у своїй праці „Курс позитивістської філософії” він вперше вжив термін „соціологія”. Він писав, що це наука про суспільство , його структуру, розвиток. Дану науку він ототожнював із суспільствознавством. Такий погляд на соціологію побутував аж до кінця 19 ст.

Вперше вузьке значення терміну „соціологія” дав Еміль Дюркгейм, засновник французької соціологічної школи, який писав, що „соціологія – це наука про соціальні процеси і соціальні явища суспільного життя. Існує близько 100 пояснень терміну „соціологія”. Найпоширеніші:

Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії. Специфіка соціології полягає у тому, що

- розробляє загально соціологічну теорію, яка застосовується в інших галузях як теорія та методологія;

- техніка і методика вивчення людини та її діяльності, яку вивчає соціологія, застосовується й іншими галузями знань. Соціологія включає в себе теорію та практику.

Соціологія та історія. Хоча об’єктом дослідження соціології та історії є суспільство та закономірності його розвитку, але історія вивчає унікальний стан неповторних явищ в часі і просторі, а соціологія шукає властивості спільні для всього суспільства, які повторюються в часі і просторі.

Соціологія та економіка. Якщо економіка вивчає закономірності та закони існування відносин, які склалися в процесі виробництва, обміну, розподілу матеріальних благ, соціологія вивчає, як ці економічні процеси впливають на розвиток суспільства.

Соціологія та політологія. Політологія вивчає суть процесів.

Філософія, право, етика, технічні науки, математичні науки (математичні методи соціології).

Предмет, об’єкт, категорії соціології.

Об’єктом дослідження будь-якої науки є те, на що спрямований процес дослідження. Об’єктом дослідження соціології є сфера діяльності соціальних спільнот та соціальні процеси в загальному, об’єкт дослідження – суспільство.

Предметом дослідження є ті сторони, зв’язки та відносини, які становлять об’єкт дослідження.

Предметом дослідження соціології є взаємодія людей, соціальні відносини, соціальні спільноти і процеси.

Одна з класифікацій категорій соціології: 2 групи:

- категорії, які пояснюють статику суспільства, його структуру, це такі категорії: стратифікація, соціальний контроль та ін;

- категорії, які характеризують динаміку суспільства, його зміни. Це такі категорії: соціальна мобільність, соціальний розвиток, соціальний рух та ін.

Відповідно до сфери застосування соціальні категорії поділяються на 3 групи:

- загальнонаукові категорії у соціологічному вигляді: суспільство, соціальний розвиток;

- безпосередньо соціологічні категорії: соціальна мобільність, стратифікація, соціальний інститут;

- категорії дисциплін, суміжних із соціологією: соціологія політики, економічна соціологія та ін.

Соціальна категорія – сукупність певних рис суспільних відносин, що інтегровані індивідами або спільнотами у процесі спільної діяльності у конкретних умовах.

Функції соціального: дане поняття відображає критерії оцінки відповідності стану суспільства і його елементів, досягнутому рівню соціального прогресу; дане поняття виступає основою розробки соціальних норм, цілей і прогнозів соціального розвитку; дане поняття виступає мірою оцінки кожного з видів суспільних відносин, їх відповідності реальній практиці та інтересам суспільства та людини.

Соціальні відносини – це самостійний специфічний вид суспільних відносин, який виражає діяльність соціальних суб’єктів (окремий індивід, особа або єдність), зумовлену неоднаковим становищем у суспільстві і неоднаковою роллю у суспільному житті.

Соціальний закон – це об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами і соціальними процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей. За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на загальні і специфічні.

Загальні закони – які діють в усіх суспільних системах, наприклад: закон товарно-грошових відносин.

Специфічні закони – закони, дія яких обмежена кількома суспільними системами або однією, із одного виду суспільства в інший.

За способом виявлення соціальні закони поділяються на:

- динамічні;

- статичні (стохастичні) соціальні закони.

Динамічні соціальні закони визначають напрями і чинники соціальних змін.

Статичні закони відображають тенденції щодо стабільності суспільства.

За формами зв’язку соціальні закони поділяються на:

- закони, які відображають незмінне або інваріантне існування соціальних явищ;

- закони, які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;

- закони, які фіксують причинний зв’язок між соціальними явищами;

- закони, які встановлюють ймовірність зв’язку між соціальними явищами.