18 Століття переїхав до Москви, розробляє концепцію суспільного договору та природного права, є автором праці „Етика”, де розглянув людину, сенс її життя.

Вагомий внесок у розвиток соціології внесла творчість Георгія Кониського, його праця „Моральна філософія або етика” розглядає такі питання: діяльність, активність людини визначається її соціальною діяльністю та відповідальністю за свої вчинки. Людська діяльність є найдосконалішою, бо включає в себе усвідомлення дій, мету та засоби її досягнення.

Г.Сковорода, визначний філософ 19 століття. У своїх працях писав, що найважливішою наукою серед усіх має бути наука про людину, яка повинна вирішувати завдання, досліджувати умови забезпечення та способи забезпечення щасливого життя. Розглядає працю як найвищу потребу і найвищу насолоду. Також розглядав питання соціальної нерівності і вважав, що в суспільстві може бути лише одна нерівність – нерівність талантів та обдарувань.

Протосоціологія доби Відродження.

Формуються нові соц. Ідеї, цінності, орієнтації. В кінці 19 століття досліджується фольклор, етнографія, історія українського народу, завдяки чому формуються уявлення про соціальне життя українців.

Збірки народних пісень, систематичні праці з історії України Бантиша-Каменського Маркевича. Були закладені основи для появи етносоціології, яка сформувалася як самостійна наука на початку ХХ сторіччя.

2. Початок української соціології можна пов’язати з 80 роками 19 століття з діяльністю женевського гуртка українських вчених, які друкували свої праці в журналі „Громада”. Найвідоміші з них: М.Драгоманов. особливість соціальних поглядів – запозичення соціальних ідей у західних соціологів, зокрема Конта, Спенсера. Особливо домінували соціально-культурні проблеми у соціальній думці, а також соціальні проблеми тісно переплітаються з національними. Першими українськими соціологи були громадськими діячами: Сергій Подолинський, Микита Шаповал, М.Драгоманов, Кістяківський, Ковалевський.

С. Подолинський був публіцистом, економістом, соціологом.. суспільне життя розглядав як боротьбу за існування, стверджував, що паралельно діє закон зростання солідарності. Також розглядав проблему соціальної диференціації. Причина соціальної диференціації – додаткова вартість товарів та послуг. Розглядав проблему соціальної мобільності, причина соціальної мобільності залежить від національності особи.

М. Шаповал та М.Ковалевський були авторами перших соціологічних праць. У праці Ковалевського „Соціологія”(1910) він спробував порівняти соціологію з іншими науками, зокрема з історією, писав, що соціологія на відміну від історію відволікається від конкретних фактів, а лише вказує та їх загальну тенденцію. Основним завданням соціології є розкриття причин спокою або руху людських суспільств у різні епохи. Підтримував ідеї Канта. Вважав, що не існує єдиного соціального чинника, існує сукупність впливів.

М. Грушевський. Коли перебував у еміграції заснував український соціологічний інститут. Діяльність інституту була спрямована у двох напрямках: лекційна і видавнича. За 5 років існування інституту було видано 11 праць, які стосувалися життя українців. Серед праць цього інституту: праця М.Грушевського ”Початки громадянства. Генетична соціологія”(1921), „Теорія нації” В. Старостальського. Члени інституту проводили безкоштовні лекції для українських емігрантів.

Становлення соціології відбувалося і на українській землі, яка належала Австро-Угорщині. Зокрема великий внесок вніс І.Франко. обґрунтовував громадсько-фереративний суспільний устрій, одиницею суспільного життя вважав, повинна бути автономна громада.

На поч. 20 століття відбувається активний процес розвитку соціології, а саме створюються соц. Та наукові заклади, здійснюються теоретичні та прикладні дослідження. Науковим центром була кафедра соціології, яка діяла при соц.-еномічному відділі Всеукраїнської академії наук. Спочатку очолював Кістяківський а згодом Лемківський. У 1924 році з еміграції повертається Грушевський. Грушевський відкрив секцію соціології при науково-дослідній кафедрі з історії України. За підтримки Грушевський видає ряд праць соціологічного спрямування, зокрема „Спроба соціологічного пояснення української науки” (1926).

У зах Україні було скасовано соціологію, зазначено, що це була буржуазна наука. Вивчення соціального життя перейшло в площину філософії. Відродження соціології пов’язано із відлигою. У 60-роках при кафедрі філософії починають відкриватися лабораторії конкретних соціологічних досліджень. В 1958 році виникла радянська соціологічна асоціація. У 1974 році побачив світ 1 номер соціологічного журналу „Социологические исследования”. На поч.. 60-років відбувається активне спілкування з європейськими вченими. У 1969 році в Україні починає діяти перший науковий підрозділ соціологічного профілю.

Відділ конткретних соціологічних досліджень й інституту філософії Акад. Нук Укр дослідж. Умови життя працівників інших сфер, вивчення зайнятості і способу життя від соц-побутових і соц-демографічних чинників, дослідження питань шлюбу ,сімї та ін. у 70-х рр підгот перші посібники і підручники соц-ї, а саме в 1976р., „Робочая книга социологии” і ряд ін. Зміни, які відбул в політ житті держави, сприч акт розвиток наук, а саме соц-ї. У 1990р., було заснов. Інститут соц-ї УНУ, у 1991р., в Київському університеті ім. Шевченка було відкрито перший соціологічний факультет. Першим його деканом був В.Валович. у 1990р. було заснов соц-ну асоціацію Укр. У 1993 р. вона стала колективним членом Міжнар. Соціологічної асоціації. Протягом 1990-1992 рр. Її очолював В.Валович. праці Валовича „Надійність інформації в соціологічному дослідженні”, співавтор пр. „Соціологія-наука про суспільство”, редактор вид. „Соціологія: енциклопедичний словник”. Він розглядав такі проблеми, як специфіка соц. Пізнання та методологічне обгрунтування соц-го дослідження. Укр соціологи досліджують соц структуру та професійні орієнтації молоді, цими проблемами займався Макєєв, Чорноволенко вивч вплив засобів масової інформації на самовизначення молоді (Головаха,Осовський); вивч застосування математичних методів у соціологічних дослідженнях (Максименко), вивчення історії соц-ї (Танчер, Ручка); соц-я освіти (Якуба) етносоціологія (Шульга) та ряд ін. в 2001р. видано указ Президента У „Про розвиток соціологічної науки в У”. Цим законом було передбачено започаткування державних наукових програм в галузі соц-ї, створення банку соц-них даних, розвиток соціологічних та соц-психологічних служб на підпр., устан., навч закладах, а також передбачено поширення соціологічних знань поміж населення.

ДОСЛІДНИЦЬКИ МЕТОДИ СОЦ-Ї

1. соц дослідж. Понятття ф-ії, види.

2. програма конкретного соц дослідж.

3. методи соц дослідж

4. вибірка

У соц-ї соц досідж – це сист. логічнопослідвн методологіих, метод. та організацій-технічних процедур для отримання наук. знань про соц явище, соц процес, соц факт.

Етапи соц досл-ня: підготовчий етап: опрацювання літ-ри з проблеми, розроблення інструментарію, розробл програма; збір первинної соц інформації; упорядкування і обробка зібраної інформації; аналіз соц інформації.

Відповідно до мети дослідж. виділяють: фундаментальні; прикладні .Фундаментальні спрямовані на вивчення значних соц проблем. Прикладні – конкретні проблеми.

За затратами часу: довгострокові(3 і біл років), середньострокові (від 6 міс до 3 р), короткострокові (2-6 міс), експрес-дослідження (від кількох тижнів до 2 міс).

За системою вибора одиниць досл-ня поділ на: монографічні, суцільні, вибіркові. Монограф.- спрямовані на вивчення певного соц явища на одному конкретному обєкті. Суцільні – досл-ня, коли вивч без винятку усі одиниці обєкту. Вибіркові – коли із загальної кількості одиниць обєкту вибир частину, а висновки пошир на весь обєкт.

Існують також пілотажні або пробні дослідження. Вони провод з метою оцінити якість інструментарію дослідження. Відповідно до глибини аналізу виділ: пошукові досл; описові; аналітичні. Пошукові – коли мало інформ про обєкт дослідження. В залежності від того, чи ми хочемо дослідити обєкт чи встановити зміни, які відбув із соц явищем, яке ми вивч: разове; повторне.Повторні досл поділяють на: а) панельні – досл спрямовані на вивч одного і тогож обєкту із збереженням однокової вибірки; б) трендові – вивчають один і той самий обєкт, але не дотрим однаковості вибірки; в) когортні – досліджують такі соціальні сукупності як когорти.

Серед найважливіших ф-цій соц досл-ня є: пізнавальна, інформаційна, методологічна, управлінська, практична та ін.

Програма соц досл-ня – науковий документ методологічних та процедурних основ дослідження. Функції програми соц досл-ня: а) методологічна (у програмі чітко відображено проблема досл-ня, мета і завд); б) методична (у програмі зазначено не лише метод досл, але й обгрунтування вибору саме цього методу); в) організаційна (забезпечено чіткий поділ праці у дослдницькому колективі, забезпечено налагодження контролю за проведенням досл-ня).

Вимоги до програм: положення викладено чітко, оргументовано; програма має бути складена ясно і детально; усі елементи повинні розташовуватися у логічній послідовності; гнучкість програм (в ході проведлення дослідження не бійтесь вносити корективи).

Структура програми соц досл-ня складається з методичної і метадологічної частин. У методологічній частині: обгрунтування проблеми, визначення обєкту та предмету досл-ня, мета і завдання, здійснено інтерпритація основних понять а також формулюються робочі гіпотези. У методичній частині програми зазначається вибірка, опис методів збору первинної інформації та інтерпритація зібраної інформації.

Гіпотеза – наукове передбачення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного обєкта. В ході дослідження гіпотеза може підтверджуватися або спростовуватися.

Відповідно до змісту гіпотеза поділ на: описові, пояснювальні, прогнози. За рівнем аналізу гіпотези є: теоретичні, статистичні, емпіричні. Теоретичні існують у формі теоретичних припущень. Статистичні – гіпотези, які формуються як система показників та індексів статистики. Емпіричні – поняття, індекси, показники.

Відповідно до завдань досл-ня є: основні гіпотези, та другорядні.

Основні групи методів соц досл-ня: а) методи збору інф-ї (метод аналізу документів, спостереження , експерименти, опитів); б) методи аналізів інф-ї (метод шкалування).

Жоден із методів не є універсальним. Є лише адекватні і неадекватні методи.

Метод збору соц інф-ї: метод спостереження та м експеременту. Спостреження у соц-ї визначається як метод цілеспрямованого, плпномірного, певним чином фіксованого сприйняття обєкту, який досліджується (коли потрібно вивчити поведінку індивідів, дослідити відносини між індивідами).

Позитивні риси методу спостереження: досл-ня проводиться одночасно із розгортанням подій; незалежність дій обєктів спостереження від дослідника; можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей в конкретних умовах і конкретному часі.

Недоліки застосування методу спостереж: отримані висновки можуть бути узагальнені та поширені лише з великою обережністю; неможливість повторення досл-ня; вплив на якість первиної інформації субєктивних оцінок дослідника.

Кілька типів спостереження у соц-ї: найпоширеніший – включене спостереження (дослідник стає частиною групи яку досліджує); лабораторне; польове. Окрім того спостереження можуть бути: систематичні або випадкові; структуровані (за чітко визначеним планом) або неструктуровані (не розроблено чіткого пл).

Метод експерименту. На поч. 19 ст. фр. Вчений Лаплас обгрунтував можливість застосування цього методу у суспі науках.

Недоліку методу експерименту: неможливість дати однозначну інтерпритацію поведінки людини чи соц спільноти; складність або неможливість формалізації та кількісного опису соціологічних процесів; важливість у виокремлені факторів впливу на соц процес.

Різновиди методу експер: польові і лабораторні. Окрім того: лінійні (коли досліджується одна і та ж експерементальна група); контрольна (дослідж, які проводяться з кількома групами); експерементальна. Експер може бути: контрольованим і неконтрольованим (створ штучний експерим і не відб втручання).

Метод аналізу документів. За допомогою цього методу вивчаються різні документальні дані, які зафіксовані на різних копіях інформації. Вивчають первині і вторині документи. Обробка соц дослідження може проводитись вручну або за допомогою компа. Одна із таких компютерних програм ОСА (для обробки соц анкет), розроблена в 90-х рр. на базі Київського інституту соц-ї, автор програми – Горбачик. Ще одна амер програма SPSS (статистична програма для соц наук).

Вибірковий метод соц досліджень набув поширення лише в 30-х рр 20 ст., коли Геллар запропонував принцип застосування вибіркового методу. В 1935 р. створив амер інститут громадської думки. В 1936 р. він передбачив перемогу Рузвельта, після цього цей метод почав широко застосовуватись.