1. Цілісність, або когерентність (від лат. Соїіаегепгіа —

зв'язок, зчеплення), розуміється як єдність таких цілісностей:

змістової цілісності (єдність ідеї, теми, змісту), комунікативної

цілісності (мети, намірів мовного спілкування) та структурної

і формально-граматичної цілісності (мовленнєвих жанрів, їх

комплексів, узгоджуваність і координація форм). Цілісність

тексту підтримується текстовими категоріями: континуумом

(від лат. сопгіпішт — безперервне, суцільне) та колізією (лат.

со11І5Іо, від соШсіо — стикаюся). Континуум тексту

розглядається як послідовність подій, процесів, фактів, явищ та ідей, які

розгортаються у просторі й часі тексту. Колізія означає

зіткнення протилежних сил, їх інтересів і прагнень. Вона супроводжує

континуум, тому що діє в одному з ним тексті, на тому самому

темпоральному і локальному просторі. Змістова цілісність

тексту забезпечується лексичним рівнем мови, системою повного

номінування, структурно-граматична — системою

узгодженості граматичних форм і зв'язків, а комунікативна — єдністю

інвенції, намірів, диспозиції та елокуції.

2. Зв'язність, або когезія (від лат. соЬаезш — зчеплений),

буває лінійна (послідовна) і вертикальна (пучковидна),

забезпечується єдністю горизонтального і вертикального контекстів.

Зв'язність служить попередній ознаці, тобто цілісності тексту.

Лексичним і граматичним зв'язком частин тексту вона

забезпечує наявність континууму.

•Див.: Радзісвська Т. Текст як засіб комунікації. — С. 67.

222

Зв'язність (або зчеплення) виділяють за різними ознаками:

1) логічними; 2) асоціативними; 3) образними; 4)

композиційно-структурними; 5) стилістичними; 6) ритмоутворювальними.

Логічну зв'язність помічаємо у причиново-наслідкових

відношеннях між елементами тексту, при аналізі й синтезі його

частин, розгортанні індукції (від окремого до загального) і дедукції

(від загального до окремого) тексту.

На асоціативну зв'язність тексту вказують домінантні теми,

ключові слова, суміжна сполучуваність, метафоричні тропи,

риторичні фігури синтаксичного паралелізму тощо.

Образна зв'язність тексту забезпечується системою образів

(позитивних, негативних, головних, другорядних,

периферійних) та наскрізними образами-символами. Основними

мовними засобами образної зв'язності є тропи і фігури.

Композиційно-структурна зв'язність виявляється в будові

тексту, диспозиції його частин, залежності композиційних елементів,

несуперечності змісту і зв'язків як логічних, так і граматичних.

Головна роль у забезпеченні композиційно-структурної

зв'язності тексту належить дейктичним компонентам (займенникам,

прислівникам) та службовим частинам мови.

Стилістична зв'язність тексту полягає у гомогенності й

гармонійності його стилістичної системи та у відповідності її

стильовим параметрам певного стилю чи підстилю і жанровому

різновиду. Стилістична зв'язність кожного тексту стає

очевидною через доцільність і співмірність стилістично нейтральних,

стильових і стилістично маркованих одиниць, через доречне і

майстерне використання фігур слова (тропів) і фігур думки

(стилістичних фігур).