Величина відносного середньоквадратичного відхилення
.
(1.6)
Абсолютне і відносне середньоквадратичні відхилення для середнього числа атомів, які розпадаються за одиницю часу, відповідно
,
(1.7)
.
(1.8)
З виразу (1.8) випливає, що для досягнення заданої точності вимірювання активності препарату необхідно підібрати оптимальний час вимірювання, попередньо оцінив-ши середню активність взірця.
Середньоквадратична
похибка осереднення результатів
безперервної реєстрації статистичних
флуктуацій величини
при переміщенні приладу з швидкістю
на інтервалі довжини
, (1.9)
. (1.10)
При
визначенні
як різниці результатів виміру сумарної
і фонової
інтенсивностей вимірювання
, (1.11)
. (1.12)
Фактичні похибки окремих вимірювань за рахунок статистичних флуктуацій можуть перебільшувати розрахун-кові: біля 30% вимірювань не більше ніж в 2 рази, біля 4,5% - не більше ніж в 3 рази, біля 0,3% - більше ніж в 3 рази.
1.3 Обладнання, прилади, матеріали
1.3.1. Блок лічильників.
1.3.2. Блок високої напруги.
1.3.3. Перерахунковий пристрій.
1.3.4. Радіоактивний препарат.
1.3.5. Мікрокалькулятор.
1.4 Порядок проведення роботи
1.4.1. Увімкнути вимірювальний прилад (СРП-88) і прогріти його не менше 5 хвилин.
1.4.2. Підібрати положення гама-джерела по відношенню до лічильника таким чином, щоб середнє число імпульсів за час вимірювання (10с) дорівнювало 100-120.
1.4.3. Провести 100 вимірювань (експозиція - 10 секунд). Результати вимірювань записати в таблицю.
1.4.4. Вимкнути прилад. Радіоактивний препарат помістити в свинцеву хатинку.
1.5 Обробка експериментальних даних і звітність
1.5.1.
За результатами вимірювань (3) визначити
середнє число імпульсів за вимірюваний
проміжок часу
,
де
- число імпульсів в окремому вимірюванні;
- кількість вимірювань.
1.5.2. Визначіть середньоквадратичну помилку і відносну похибку вимірювань радіоактивного препарату.
1.5.3.
Результати вимірювань поділіть на
проміжки (приблизно на 8-10 інтервалів)
і побудуйте гістограму (графік)
.
1.5.4.
Побудуйте теоретичну криву розподілу
(за законом Гауса чи Пуасона).
1.5.5.
Найдіть відсоток випадків, коли відхилення
від середнього значення більше
,
2
,
3
і порівняйте з теоретичними розрахунками.
1.5.6. Визначіть необхідний час вимірювання препарату, щоб досягнути точності визначення в 1%, 3%, 5%, 10%.
1.6 Література
1 Степанюк В.П. Радіоекологія. Конспект лекцій. Івано-Франківськ, ІФДТУНГ, 1999. – 201 с.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
Визначення уранового еквівалента калію за бета- і гама-випромінюванням
2.1 Мета і завдання роботи
Метою
роботи є ознайомлення з поняттям шару
насичення i методикою вимірювання
-випромінювання,
співставлення
-активності
урану і калію, оцінка точності визначення
дослідного елемента при наявності у
пробі ще іншого радіонукліда.
Завданням роботи є: вивчення інтенсивності залежно від шару, який випромінює, визначення питомої бета-інтенсивності урану і калію, розрахунок уранового еквівалента калію, розв’язування практичних задач оцінки точності виміру.
В результаті виконання роботи студент повинен: отримати знання з теорії розпаду калію і поглинанню бета-випромінювання в досліджуваному шарі і техніки безпеки при роботі з сипкими радіоактивними речовинами; вміти обробляти експериментальні дані і розв’язувати практичні задачі; отримати навики роботи з приладами, сипкими радіоактивними матеріалами.