• 4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом

Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, мають відповідати 1 або 2 класу згідно з Гігієнічною кваліфікацією праці за показниками шкідливості.

У виробничих приміщеннях, обладнаних електронно-обчислювальними машинами, необхідно створити належне освітлення. Природне і штучне освітлення повинно відповідати СНиП 11-4-79 «Есте-ственное и искусственное освещение». Природне світло повинно бути бі-чним, зорієнтованим, як правило, на північ чи північний схід, і забезпе-чувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами Держпромгірнагляду та органами й установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відчинен-ня, а також жалюзі, штори тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути всеосяжним і рівномірним. У випадку, коли переважають роботи з

документами, допускається комбіноване освітлення (додатково до зага-льного освітлення встановлюється світильники місцевого освітлення). Світильники розміщуються збоку від робочих місць (переважно ліворуч), або локально над робочим місцем (при розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення).

Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються, як пра-вило, люмінесцентні лампи. У світильниках місцевого освітлення допус-кається застосування ламп розжарювання.

Рівень освітленості на робочому місці має становити 300-500 лк. При використанні комбінованого освітлення не допускається відблисків на поверхні екрана та збільшення освітлення екрана вище 300 лк.

Важливою умовою безпеки людини, що перебуває перед екраном, є правильний вибір візуальних параметрів дисплея та світлотехнічних умов робочого місця. Робота з дисплеями при неправильному виборі яскравості й освітленості екрана, контрастності знаків, їх кольорів, за наявності відблис-ків на екрані, тремтіння та мерехтіння зображення призводить до зорового стомлення, головного болю, значного психофiзиологiчного навантаження, погіршення зору.

Рівень шуму не повинний перевищувати: на місцях, де працюють програмісти та оператори ЕОМ, 55 дБА, у лабораторіях, де складаються алгоритми та ведеться робота з документацією – 60 дБА, у машинному залі – 65 дБА, у приміщеннях, де розміщені гучні агрегати обчислюваль-них машин, – 75 дБА.

Для захисту від шуму у виробничому приміщенні та на робочих міс-цях застосовуються шумопоглинальні засоби (негорючі спеціальні пер-форовані плити, мінеральна вата, підвісні стелі й ін.).

Рівні вібрації у період виконання робіт з ЕОМ у виробничих примі-щеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених Дер-жавними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібра-ції(ДСН 3.3.6-039-99) «Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання мікроклімату». Під матричні принтери треба підкладати вібраційні кили-мки для гасіння вібрації та шуму.

Таблиця 14

Нормативні параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора ро-ку Категорія ро-біт згідно з ГОСТ 12.1.005-88 Температура повітря, °С Відносна во-логість повіт-ря, % Швидкість руху повітря м/с

Оптимальна Оптимальна Оптимальна

Холодна Легка – 1а 22-24 40-60 0,1

Легка – 1б 21-23 40-60 0,1

Тепла Легка – 1а 23-25 40-60 0,1

Легка – 1б 22-24 40-60 0,2

Вентиляцію у приміщені влаштовують припливно-витяжну або при-міщення обладнуються кондиціонерами. Параметри мікроклімату, іонно-го складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснаще-них відеотерміналами, повинні відповідати санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (СН 4088-86), затверджених МОЗ СРСР та іншим нормативним документом (табл. 14-15).

Таблиця 15

Рівні іонізації повітря приміщень з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування

Відеотермінали ЕОМ Кількість іонів в 1см3 повітря

мінімальна оптимальна максимально допустима

Загального користу-вання 400 1500-3000 50000

Персонального корис-тування 600 3000-5000 50000

Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.06 «ССБТ. Елекромагнитные поля ради-очастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведе-нию контроля», СН 3206-85 «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50Гц» та ДСанПіН 3.3.2.-007-98. Для довгих і середніх хвиль норма напруженості на робочому місці становить не більше 5 В/м. Для коротких і ультракоротких хвиль щільність потоку енергії протягом ро-бочого дня становить не більше 10 Вт/см², а при температурі повітря у приміщенні вище 28 °С - 1 Вт/см².

Рівні інфрачервоного випромінювання повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2.-007-98 і не мають перевищувати 35 Вт/м² при опроміненні 50% та більше поверхні тіла; 70 Вт/м² - при опроміненні від 25 до 50% поверхні тіла; не більше 140 Вт/м² при опроміненні від нагрітих поверхонь з вико-ристанням засобів індивідуального захисту.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих норм ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях(При використанні спецодягу і ЗІЗ 1 Вт/м² загальною дією за зміну не більше 60 хв.).

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на ро-бочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених у СНМ 1757-77 «Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электрос-татического поля» та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала відповідно до Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) не повинна перевищувати 0,1 мбер/год (100 мкР/год), а вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м3; вміст оксиду азоту – 5 мг/м3; пилу – 4 мг/м3 .

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферичних пристроїв ЕОМ та іншого устаткування виконується як окрема групова трипровідна мережа, прокладанням фазового, нульового робочого та нульового захис-ного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового ро-бочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача ну-льового робочого та нульового захисного провідників.

Конструкція штепсельних з’єднань та електророзеток має бути та-кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося рані-ше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.