• 4.9.2. Атмосферна електрика та захист від неї

Атмосферна електрика – особливий вид електричних зарядів, що нагромаджуються і розподіляються на хмарах внаслідок аеродинамічних і термічних процесів в атмосфері.

Блискавка – електричний розряд в атмосфері між зарядженими хма-рою і землею, між хмарами, що мають різнойменний заряд. Довжина ка-налу блискавки може досягти кількох кілометрів з потенціалом від 106 до 109 В. Внаслідок розряду на землю по каналу блискавки протікає струм силою до 230-250 кА, створюючи температуру більш як 30 000°С. Такі розряди мають високу пожежну небезпеку. Щосекунди земну кулю ура-жують в середньому більше 100 блискавок. Питома вага пожеж, що ви-никають від ураження блискавками, складає біля 1%. Розрізняють пер-винні (прямий удар) і вторинні прояви блискавки.

Прямий удар блискавки – це безпосередня дія блискавки на будівлю, споруду, тварину, людину, дерево, що супроводжується електричним, те-пловим та механічним ефектами.

Вторинний прояв характеризується появою наведених потенціалів під час близьких розрядів блискавки на металевих елементах конструк-цій, в незамкнутих металевих контурах, які можуть викликати іскріння всередині будівель, споруд і тим самим ініціювати пожежу чи вибух.

Блискавкозахист – це система захисних заходів від блискавок, які га-рантують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання та матеріалів від вибухів, загорання й руйнування. Найпростішими і надій-ними способами захисту від блискавки є створення блискавковідводів (громовідводів). Вони бувають стержневі, тросові (антени), сітчасті і комбіновані.

За рівнем блискавкозахисту будівлі і споруди поділяються на три ка-тегорії, що визначається, головним чином, класом вибухонебезпечності згідно з ПУЕ.

До першої категорії належать будівлі та споруди з вибухонебезпеч-ними зонами класів В-0, В-1, В-20, В-21. В них зберігаються чи знахо-дяться легкозаймисті та горючі речовини, здатні утворювати газо-, пило-, пароподібні суміші, які можуть вибухнути за наявності іскри.

Друга категорія включає будівлі та споруди (класи В-2 В-21),в яких пароподібні суміші можуть з’явитися лише у разі аварії чи порушення технологічного процесу. Сюди же належать склади з вибухонебезпечни-ми матеріалами, горючими та легкозаймистими рідинами.

До третьої категорії належать будівлі та споруди з пожежонебез-печними зонами класів П-1, П-2 та П-2а, зовнішні технологічні установ-ки, відкриті склади горючих речовин, димові труби підприємств і котель-них, башти та вишки різного призначення висотою 15 м і більше.

Будівлі та споруди першої і другої категорій необхідно захищати як від прямих ударів блискавки, так і від вторинних її проявів; третьої – як правило, лише від прямих ударів блискавки.

Будь-який блискавковідвід складається з блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; несучої опори, на якій розташо-вують блискавкоприймач; струмопроводу, яким струм блискавки стікає на землю; заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

Блискавкоприймачі виготовляють зі сталі довжиною 1-1,5 м і пло-щею поперечного розрізу не менше 100 мм2.

Струмопроводи виготовляють зі стального дроту діаметром не мен-ше 6 мм.

Заземлювачі роблять з металевих труб, кутників або стержнів анало-гічно до заземлювачів електроустановок.

Зона захисту громовідводу – це частина простору, всередині якого будівлі, споруди та інші об’єкти захищені від ударів блискавки з певним

рівнем надійності 95% (тип Б) і понад 99% (тип А). Розкид зони захисту блискавковідводу визначають за спеціальними формулами.

Захист від електростатичної індукції (вторинний прояв блискавки) здійснюється приєднанням устаткування до заземлювача для відведення електростатичних зарядів в землю. Захист від занесення високих потенці-алів у будівлю здійснюється приєднанням до заземлювача металоконст-рукцій. Перемички між металоконструкціями в місцях їхнього зближення менше ніж на 10 см зварюють, щоб уникнути проявів електромагнітної індукції та іскри.

Заходи безпеки при проявах атмосферної електрики здійснюються таким чином:

- у приміщенні: зачинити кватирки і вікна; відімкнути непотрібне освітлення і радіотрансляційну мережу; не перебувати поруч із трубами центрального опалення, заземлення, телефоном (ближче 1 м);

- поза приміщенням: не шукати укриття поруч з лінією електропе-редач, місцями розміщення блискавковідводів і високих поодиноких де-рев, спорудами, щитовими і трансформаторними підстанціями;

- не перебувати у водоймах під час грози;

- не їздити верхи і т. п.

4.10. Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ)

• 4.10.1. Вплив ЕОМ на стан здоров’я людини

Комп’ютерна техніка у наш час знайшла широке використання у діло-водстві, промисловості, науці, навчальному процесі, але при недотриманні вимог безпеки, вона може завдавати значної шкоди працюючим.

Особливістю негативного впливу комп’ютерних технологій на праце-здатність і здоров’я людини є комплексна одночасна дія декількох шкід-ливих факторів, при значній інтенсивності яких відбувається накопичен-ня і акумулювання їх впливу, що викликає суттєві зміни в організмі людини, розлад функцій окремих органів і систем.

До основних негативних факторів належать: випромінювання різних діапазонів електромагнітного спектру (рентгенівське та оптичне випро-мінювання, високочастотні та низькочастотні ЕМП, ЕМП з надто низь-кими частотами, електростатичні поля), шум у джерелі ВДТ, психосоціа-льні фактори виробничого середовища, нервово-емоційна напруга та інші.

Робота ЕВМ і ВДТ призводить до зміни фонової концентрації іонів повітря. Так, приблизно через 5 хвилин роботи монітору концентрація ле-гких негативних іонів знижується в 5-10 разів (фонове значення цього показнику становить 350-620 іонів/см3), а через 3 години роботи їх кон-центрація наближається до нуля. Знижується також концентрація серед-ніх і тяжких негативних іонів, натомість концентрація позитивного заря-джених іонів різко зростає, що дуже негативно відбивається на газообміні в легенях, загальному почутті людини. Значна кількість позитивних іонів, особливо тяжких, призводить до підвищення артеріального тиску, тахіка-рдії, прояву болю в області серця, затрудненню дихання, прискоренню швидкості осідання еритроцитів, розладу функцій центральної нервової системи (дратівливість, головний біль, порушення сну, тонусу м’язів і ін.), порушення травлення.

Оптимальним рівнем аероіонізації на робочому місці рахується вміст легких іонів від 150 до 5000 в 1 см3, повітря (Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и об-щественных помещений №2152-80).

Нормалізувати іонний склад повітря виробничої зони можна різними способами: механічна вентиляція, застосування іонізаторів, заземлених захисних екранів тощо.

Доза рентгенівського випромінювання перед екраном монітора на відстані 50 см від його поверхні є безпечною, вона не досягає межі допу-стимого рівня (50 мкР/год), але не вивчена дія цих променів у поєднанні з іншими, які генеруються ЕОМ на людину, що не дозволяє говорити від-носно безпечної їх дії.

Згідно даних ВООЗ, електромагнітні випромінювання викликають розвиток катаракти. Потенційно сприяють розвитку катаракти іонізуюче, ультрафіолетове – А, інфрачервоне і мікрохвильове випромінювання.

На працездатність та самопочуття людини негативно впливає шум від роботи електронно-обчислювальних машин. При цьому тривала дія шуму призводить до зниження розумової працездатності на 10-15%, швидкої зорової втоми, послаблення уваги, порушення психофізіологіч-них процесів. Вплив шуму ВДТ є однією із причин розвитку стресу, погі-ршення настрою, сенсорного перевантаження, змін кровопостачання тка-нин і органів у зв’язку зі спазмами капілярів.

Професійна діяльність працівника на ВДТ є причиною функціональ-них змін нервово-м’язового апарата і кровопостачання ока, які призво-дять до розвитку астеноптичних скарг. Встановлено, що жінки частіше, ніж чоловіки, скаржаться на зоровий дискомфорт. При цьому відмічено, що в більшості випадків частота аетенопії зростає зі збільшенням трива-лості роботи за ВДТ.

Астноптичні скарги пов’язані також з освітленням робочого місця, відблиском екрану, тремтінням та мерехтінням зображення, сухістю пові-тря тощо. Встановлено, що у 72% користувачів ВДТ мають місце скарги на біль в очах. Результатом напруженої тривалої зорової роботи на ЕОМ може бути не лише специфічний зоровий дискомфорт, але і виникнення головного болю.

Стресові стани, які розвиваються при довготривалій напруженій ро-боті за ЕОМ, є однією із причин виникнення соматичних, фізіологічних, психологічних змін в організмі.

Фізіологічні порушення супроводжуються розладами функцій шлун-ково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, скелетних м’язів, за-лоз внутрішньої секреції, шкіри, статевої системи. Встановлено, що ці розлади частіше мають місце у працівників з високою та середньою три-валістю роботи за ЕОМ.

До психологічних і поведінкових розладів відносяться: агресивність, фрустрація, нервозність, дратівливість, порушення сну, швидкий розви-ток втоми тощо.

Зміни на соматичному, фізіологічному, психологічному і поведінко-вому рівнях працівників на електронно-обчислювальних машинах та від-еодисплейних терміналах пов’язані з високим навантаженням при вико-нанні завдань, високою емоціонально-психологічною напруженістю та дією негативних виробничих факторів.