9 Червня 1657 р. – Козацько-семиградські війська захопили Варшаву.

12 червня 1657 р. - Шведське та семиградське посольства прибули до Чигирина з підтвердженням готовності до спільної боротьби проти Речі Посполитої. Шведський король погоджувався на включення до складу козацької держави всіх руських земель Речі Посполитої, а також Південної Білорусії

1657-1659 рр. – Гетьманство І. Виговського. Представляв шляхетсько-старшинське групування. Продовжував основну лінію політики Б. Хмельницького відстоював зміцнення суверенітету козацької України, об’єднання українських земель у межах козацької держави.

5 вересня 1657 р. – Старшинська рада в Чигирині прийняла рішення передати гетьманство до повноліття Юрія Хмельницького І.Виговському.

Жовтень 1657 р. – Козацька рада у Корсуні визнала гетьманом І. Виговського. Укладений союз Війська Запорізького із Швецією.

1657-1663 Рр. - Київським митрополитом був Діонісій Балабан

Лютий 1658 р. - За наполягання царського уряду у Переяславі скликана козацька рада, яка підтвердила вибір Івана Виговського гетьманом. Гетьман змушений був дозволити перебувати російським воєводам у Переяславі, Ніжіні та Чернігові.

10 червня 1658 р. – Війська гетьмана І. Виговського і татар розбили під Полтавою загони антигетьманської опозиції полтавського полковника М. Пушкаря і запорізького кошового отамана Я. Барабаша.

6 вересня 1658 р. – Гетьман І. Виговський уклав договір з польським урядом (Гадяцький трактат) про вступ до складу Речі Посполитої Української козацької держави у статусі Великого князівства Руського (землі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств) на федеративних засадах. Верховна влада (цивільна та військова) належала гетьману, якого вибирали довічно. Військо нараховувало 30 тис. реєстрових козаків і 10 тис. найманців. Церковна унія скасовувалася. Українська православна церква зрівнювалася в правах з римо-католицькою. Все діловодство повинно було проводитись українською мовою. Передбачалося карбування власної грошової одиниці. Гарантувалися права і привілеї козацтва. За наказом гетьмана кожного року 100 козаків від кожного полку повинні були прийматися королем до складу шляхти. Передбачалося заснувати дві академії, в т.ч. одну з них у Києві, а також відкрити гімназії та інші учбові заклади.

28-29 червня 1659 р. – Під Конотопом об’єднані козацько-татарські війська І. Виговського та польські загони розбили московську армію. Загинуло 30 тис. московського війська.

Жовтень 1659 р. – Опинившись у політичній ізоляції І. Виговський зрікається гетьманської булави на користь Юрія Хмельницького.

1659-1663 Рр. – Друге гетьманство ю. Хмельницького.

17 жовтня 1659 р. Переяславські статті 1659 р. Вони посилювали втручання царської влади в Українській державі. Російські воєводи мали право стояти в Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані. Гетьманський уряд позбавлявся права на самостійну зовнішню політику. Передбачалося підпорядкування української православної церкви московському патріарху. З Білорусії мали бути виведені козацькі полки.

18 жовтня 1660 р. Гетьман Ю.Хмельницький уклав з польською стороною Слободищенський трактат. Три воєводства (Київське, Чернігівське, Брацлавське) одержали автономію у складі Речі Посполитої на умовах погіршеної версії Гадяцького трактату (українські землі позбавлені статусу Князівства Руського).

1660 р. Початок поділу Війська Запорізького на лівобережне , що орієнтувалося на Москву і правобережне з орієнтацією на Річ Посполиту.

17-18 червня 1663 р. - На козацькій (Чорній) раді у Ніжині за підтримки московського війська гетьманом Лівобережної України проголошено Івана Брюховецького.

1663-1668 рр. – Гетьманство І. Брюховецького на Лівобережній Україні. Спирався на підтримку Москви (“гетьман-боярин”).

11 жовтня 1665 р. - Укладені Московські статті – договірні умови між царським урядом та лівобережною козацькою старшиною на чолі з гетьманом І.Брюховецьким. Здійснювалося обмеження політико-адміністративної автономії козацької держави. Царські воєводи з військами одержали право стояти у Києві, Чернігові, Переяславі, Каневі, Ніжині, Полтаві, Новгород-Сіверському, Кременчуці, Кодаку. Збір податків, які передавалися до царської казни, здійснювали царські воєводи. Заборонялася зовнішньополітична діяльність гетьманського уряду. Передбачалося підпорядкування Київської Митрополії московському патріарху.

1663-1665 рр. – Гетьманство П.Тетері на Правобережній Україні. Спирався на підтримку Польщі.