кінець ХІV ст. – Виникнення українського козацтва.

1492 Р. – Документальне згадка про козаків у листі литовського князя Олександра кримському хану Менглі - Гірею.

ХVІ ст. – Формування військової і політичної організації українських козаків.

1528 р. – Похід українських козаків під керівництвом черкаського старости Євстафія Дашкевича на Очаків.

1516 — 1563 рр. роки життя Д. Вишневецького. М. Грушевський відзначав, що саме Вишневецький дав початок: “ідеї Запоріжжя як постійної твердині серед степового моря”.

1556 р. – Похід Дмитра Вишневецького з запорізькими козаками до Криму. Захоплено укріплення Іслам -Кермей.

1572 Р. – Універсал польського короля Сигізмунда іі Августа про формування з українських козаків загону у 300 чоловік та залучення його на військову службу. Початок реєстрового козацького війська.

1577 Р. - Похід запорізьких козаків на чолі з Іваном Підковою у Молдавію. І.Підкова проголошений молдавським господарем.

1578 Р. - у Львові страчено і.Підкову.

1578 р. – Універсал короля Стефана Баторія про реорганізацію козацького реєстрового війська. Реєстр ставав більшим до 500 чоловік. Козаки звільнялися з-під юрисдикції магнатів та старост, мали свій суд, отримували за службу платню.

Кінець ХVІ ст. – Українське козацтво склалося як самостійний соціальний стан.

1604-1605 рр. – Запорізькі козаки взяли участь у поході Лжедмитра І на Москву.

1606 р. – Запорізькі козаки захопили турецьку фортецю Варна.

1609 р. – Похід запорізьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Килію та Акерман.

1609-1612 рр. – Участь запорізьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву.

1614 р. – Похід запорізьких козаків під керівництвом П. Сагайдачного (1570 — 1622 рр.) на турецьку фортецю Синоп.

1616 р. – Похід запорізьких козаків на чолі з П.Сагайдачним на турецькі фортеці. Взяття Кафи та звільнення невільників.

1616-1622 Р. – Гетьманом реєстрових козаків був п.Сагайдачний.

1648-1657 Р. – Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-магнатського панування.

1648-1657 Р. – Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-магнатського панування.

Листопад 1649 р. – До Б. Хмельницького прибуло московське посольство.

Осінь 1649 р. – У Наддніпрянщині пройшли виступи селян і козаків, невдоволених умовами Зборівської угоди.

Лютий 1650 р. – Виступ у Запоріжжі козаків під проводом Худолія, невдоволених умовами Зборівської угоди.

Квітень 1650 р. – До Чигирина прибуло посольство Семиградського князя Юрія ІІ Ракоці.

Червень 1650 р. – Місія венеціанського посла Альберто Віміни до Б. Хмельницького з пропозицією вступити до антитурецької ліги.

Серпень 1650 р. – Похід Б. Хмельницького до Молдавського князівства.

18 вересня 1651 р. – Між Польщею й Україною підписана Білоцерківська угода. Територія Війська Запорізького була зменшена до одного воєводства (Київського), козацький реєстр зменшено до 20000 чоловік.

Липень 1653 р. – Після довготривалих переговорів московський цар Олексій Михайлович послав в Україну посольство Ладижинского, яке повідомило про згоду царя узяти під протекторат Військо Запорізьке.

1 жовтня 1653 р. – У Москві Земский собор прийняв рішення узяти Військо Запорізьке під протекторат московського царя, та оголосив війну Польщі.

8 січня 1654 р. – На Переяславскій Раді прийнято рішення присягнути на вірність московському царю. Між царським посольством боярина В. Бутурліна та козаками трапився інцидент стосовно питання про присягу.

Січень-лютий 1654 р. – Поїздка В. Бутурліна по козацькій Україні для прийняття присяги. Відмовилася присягати частина населення Переяслава, Києва, Чорнобиля, Вінниці, київський митрополит С. Косов та архімандрит Києво-Печерського монастиря І. Тризна.

Середина березня 1654 р.– До Москви прибуло посольство, очолюване генеральним суддею С.Богдановичем - Зарудним та полковником П. Тетерею стосовно переговорів про визначення статусу Війська Запорізького.

27 березня 1654 р. – Українське посольство у Москві отримало затверджені царем “Статті Б.Хмельницького” (“Березневі статті 1654р.“), а також лист царя гетьману і Війську Запорозькому. Україна об'єдналася з Московською державою на умовах конфедерації. Повністю зберігався державний устрій, що склався у ході Визвольної війни. Гетьман обирався на козацькій раді і виконував воєнну, адміністративну, судову владу, мав право підтримувати відносини з іноземними державами. Встановлено реєстр 60000 козаків.

Жовтень 1656 р. – У Чигирині був укладений союзний договір Б. Хмельницького із семиградським князем Юрієм ІІ Ракоці про спільні воєнні дії проти Польщі.

Жовтень 1656 р. – Віленський договір між Московською державою та Польщею про перемир’я.

Квітень 1657 р. – Спільні воєнні дії військ семиградського князя Юрія ІІ Ракоці та козацьких полків А. Ждановича на Люблінщині в Пінському повіті. Взяття Любліна