Фітодизайн: озеленення офісів

Головна проблема сучасних офісів — комп'ютери й інша орг-технікка, що продукує електромагнітне випромінювання, а також сучасні будівельні матеріали, що забруднюють повітря шкідливими сполуками. Боротися із цими несприятливими факторами екології в офісах допомагають кімнатні рослини. З'ясувалося, що, озеленю­ючи офісне приміщення, ми ніби встановлюємо природні фільтри, які здатні очистити повітря від пилу, шкідливих домішок і зво­ложити його природним шляхом. Але при цьому слід пам'ятати, що для ефективного очищення повітря на 100 м³ офісної площі необхідно мати 15-20 екземплярів рослин.

У фітодизайні офісу можна використовувати й ароматичні кімнатні рослини, наприклад лавр, лаванду, мирт, розмарин, пе­ларгонію, евкаліпт тощо, які виділяють у повітря леткі речовини, що вбивають хвороботворні мікроби. При такому фітодизайні офісу досягають водночас і лікувального ефекту: поліпшується настрій, усуваються стреси й стимулюються захисні функції організму. По­вітря офісу наповнюється свіжим повітрям і приємними аромата­ми.

І найголовніше — озеленення офісів ушляхетнює будь-який інтер'єр, робить його комфортним і респектабельним. Співробітни­кам і клієнтам буде приємно перебувати в оточенні природи, вони відчуватимуть турботу про своє здоров'я й самопочуття.

Рослини стимулюють сплеск розумової й фізичної активності співробітників завдяки збагаченню повітря киснем та естетичній привабливості.

Дизайн у процесі свого розвитку не тільки перетворився на самостійну проектно-художню культуру, але й сам почав впли­вати на архітектуру, скульптуру, декоративно-прикладне мисте­цтво. На стику цих видів проектно-художньої діяльності виникли авангардні течії (хай-тек, арт-дизайн). Твори тут, як і в мистецтві, найчастіше мають одиничний характер і базуються на філософії дизайну: ергономічність виробу, орієнтація на сучасні матеріали й технології, віяння моди тощо. Число дизайнерських напрямків і спеціалізацій продовжує зростати. За цими напрямками створю­ються творчі й професійні спілки дизайнерів і визначаються номі­нації виставок та конкурсів дизайнерів.

2. Професія дизайнера

Людину, яка займається художньо-технічною діяльністю в рамках якоїсь із ділянок дизайну, узагальнено називають ди­зайнером (зокрема архітектора, ілюстратора тощо). Є дизайнери одягу, аксесуарів і прикрас, інтер'єрів, меблів, ландшафтні дизай­нери, веб-дизайнери, дизайнери плакатної та рекламної графіки, дизайнери-проектувальники, зайняті в кожному з видів виробни­цтва. Цю професію можна без вагань назвати інтернаціональною. Опанувавши професію дизайнера, можна зробити кар'єру в будь-якій розвиненій країні світу.

Особисті якості в професії дизайнера: художня обдарованість, знання технологій у різних галузях виробництва, уміння пробудити творчу ініціативу в інших, широкий кругозір, естетичний смак, уміння творчо мислити, бажання повсякчас навчатися.

Професійні вимоги до дизайнера такі: він повинен володі­ти технологічними прийомами, зокрема й такими сучасними, як програми Corel Draw, Adobe Photoshop, Adobe InDesign, Adobe Illustrator, Adobe After Effect, Adobe Flash, Page Maker, повинен знати основи брендингу, маркетингу, концептуального проектуван­ня, психологічні прийоми колірного впливу тощо.

Різні види дизайну мають певну специфіку професійної діяльності.

Професія — веб-дизайнер

Веб-дизайн — це оформлення веб-сторінок. Дизайн веб-сторінок належить до інформаційних видів дизайну, а не до графічних.

Ця професія має свої безперечні плюси: будь-яку помил­ку завжди можна виправити, можна працювати вдома, не треба вкладати гроші у свою продукцію, немає перешкод для реалізації своїх ідей. Щоб стати успішним веб-дизайнером, необхідні знан­ня html, обов'язкова наявність смаку, відчуття стилю й працьо­витість. Якщо веб-дизайнер добре розуміє особливості свого про­філю діяльності, має глибокі теоретичні знання й практичний досвід, його можна вважати професіоналом.

Професія — дизайнер інтер'єру

На сьогоднішній день дизайнери інтер'єру мають досить високий попит. Щоб досягти успіху в цій галузі, необхідно мати теоретичні й практичні знання у сфері будівництва й архітектури й, звісно, неординарні та сміливі ідеї дизайну квартир та офісів.

Професія — дизайнер одягу

Професія дизайнера одягу (модельєра) так само користу­ється великим попитом у наш час. Досягти успіху в цій галузі сьогодні нелегко. Щоб стати успішним дизайнером одягу, необ­хідні глибокі теоретичні знання (малюнок, живопис і компо­зиція, конструювання, технологія, матеріалознавство), велика практика, працьовитість, а також талант, величезне бажання та неабияке терпіння.

Професія — промисловий дизайнер

Промисловий дизайнер повинен уміти запам'ятовувати й використовувати велику кількість інформації в певній галузі промисловості, помічати, як пов'язані між собою різні предмети та явища. Найважливіша якість промислового дизайнера — на­явність власного стилю, що базується на цілісній філософській концепції будови світу. Обов'язкові також комунікабельність, продуманий імідж, уміння справити враження і на співрозмов­ника, і на аудиторію.

Слід зазначити найбільш загальні моменти й сформулювати посадові обов'язки дизайнера:

• розробка художньо-конструкторських проектів виробів ви­робничого або побутового призначення з високими спожив­чими властивостями й естетичними якостями, відповідність техніко-економічним вимогам і прогресивній технології ви­робництва, вимогам ергономіки;

• здійснення відбору й аналізу патентної та іншої науково-технічної інформації, необхідної на різних стадіях (етапах) художнього конструювання;

• вивчення вимог, що їх висуває замовник до проектованих виробів;

• проведення порівняльного аналізу аналогічної вітчизня­ної та закордонної продукції, оцінки їхнього естетичного рівня;

• участь у розробці художньо-конструкторських пропо­зицій;

• здійснення пошуку найбільш раціональних варіантів рі­шень конструкційно-оздоблювальних матеріалів і деталей зовнішнього оформлення, об'ємно-просторове й графічне проектування з використанням програм Corel Draw, Adobe Photoshop, Adobe InDesign, Adobe Illustrator, Adobe After Effect, Adobe Flash, Page Maker;

• розробка необхідної технічної документації на проектова­ний виріб (креслення компонування й загального вигляду, ескізні й робочі креслення для макетування, малюнки, кольорографічні ергономічні схеми, робочі проекти мо­делей);

• виконання роботи, пов'язаної з проектуванням форм супро­відних документів, упакування й реклами конструйованих виробів;

• здійснення контролю за відповідністю робочих креслень виробу художньо-конструкторському проекту;

• здійснення авторського нагляду за реалізацією художньо-конструкторських рішень при проектуванні, виготовленні, випробуваннях і доведенні дослідних зразків виробів;

• участь в оформленні заявок на промислові зразки, у під­готовці матеріалів для художньо-конструкторської експертизи проектів і поданні вдруге освоєних виробів на сертифікацію;

• вивчення передового вітчизняного й закордонного досвіду в галузі художнього конструювання з метою використання його в практичній діяльності;

• підготовка відгуків і висновків на раціоналізаторські про­позиції й винаходи, що стосуються розроблювальних кон­струкцій виробів;

• ведення картотеки впроваджених проектів, зразків засто­совуваних матеріалів;

• оформлення документації на сформовані художньо-конструкторські розробки;

• складання звітів про результати виконаних робіт.

Дизайнери різного профілю повинні мати специфічні знання, пов'язані з певною ділянкою дизайну. Ці знання можна узагаль­нити й сформулювати в такий спосіб.

Дизайнер повинен знати:

• нормативні акти, методичні матеріали з художнього кон­струювання та правової охорони промислових зразків;

• перспективи технічного розвитку;

• тенденції вдосконалення проектованих виробів;

• технічну естетику й ергономіку;

• методи художнього конструювання й художньо-графічних робіт;

• Єдину систему конструкторської документації (ЄСКД);

• Єдину систему технологічної документації (ЄСТД);

• вимоги, висунуті до розробки й оформлення художньо-конструкторської документації;

• технічні характеристики й властивості матеріалів, засто­совуваних у проектованих конструкціях; основні вимоги, які необхідно враховувати в процесі проектування виробів (функціональні, техніко-конструктивні, ергономічні, есте­тичні тощо);

•методи проведення технічних розрахунків при художньому конструюванні;

• основи стандартизації й патентознавства;

• порядок проведення художньо-конструкторської експер­тизи проектів виробів, критерії естетичної оцінки їхньої якості;

• порядок атестації якості промислової продукції;

• технічні засоби, застосовувані при проектуванні;

• порядок оформлення заявок на промислові зразки;

•передовий вітчизняний і закордонний досвід художнього конструювання;

• основи економіки, організації виробництва, праці й управ­ління;

• основи трудового законодавства;

• правила й норми охорони праці.

Професія дизайнера, як і будь-яка інша, має і позитивні, і негативні риси. Ось що розповідають про свою професію досвід­чені дизайнери, справжні професіонали.

«Люблю за можливість творчого самовираження, як приєм­ний спосіб заробляння грошей. За те, що я не самотній, що є коло професіоналів, яким цікаві проблеми одне одного і яких пов'язують і ділові, і дружні стосунки. Я в цьому колі почуваюся досить ком­фортно».

«Люблю за те щоденне, щогодинне задоволення, яке від неї отримую. Я створюю те, чого ще немає. Можна сказати, що я на власний розсуд моделюю майбутнє».

«Займаючись дизайном, я повинен знати життя в усьому його розмаїтті — від виховання дітей і кулінарії до будови новіт­ніх відео- й музичних центрів. Професія всеосяжна — і за це я її люблю».

«Не люблю через те, що моя творча воля все-таки не абсо­лютна. Я завжди обмежений обставинами — волею й примхами замовника, нестачею фінансів, недосконалістю технології».

«У нашому професійному товаристві немає чіткої ієрархії: замовник не розуміє, хто початківець, а хто — визнаний і досвід­чений майстер. Це, у свою чергу, ускладнює розмову з клієнтом, негативно позначається на системі гонорарів та на якості робіт».

«Засмучує те, що завжди є прогалок між рівнем інформованості замовника та дизайнера».