Тема 12. Планування діяльності підприємств План

1. Суть ринкового планування.

2. Види планів підприємства, їх структура та завдання.

3. Бізнес-планування на підприємстві.

1. Суть ринкового планування

Планування як важлива функція управління підприємством (організацією) - об'єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період, а також засобів, способів та умов їх досягнення. Саме планування об'єднує структурні підрозділи підприємства (організації) загальною метою діяльності, надає всім процесам однонапрямленості та скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, професійно розв'язувати різноманітні управлінські завдання.

Визначальні риси планування в умовах ринкової економіки:

• плани підприємств носять індикативний (рекомендаційний), а не директивний(обов'язковий) характер. Вони виступають механізмом регулювання ринку, відображають зв'язок виробництва і ринку, науки і виробництва, набувають соціального спрямування;

• плани підприємства розробляють самостійно, використовуючи певні вихідні дані. В основі їх розробки лежить величина попиту на конкретну продукцію, яка визначається договорами на поставку продукції, що укладаються між підприємствами і державою, між окремими підприємствами;

• основними показниками планів стають натуральні, якісні, підсумкові показники діяльності підприємств, оскільки для задоволення потреб споживачів потрібна продукція не взагалі, а конкретної номенклатури, високої якості, яка б забезпечувала її конкурентоспроможність і виживання фірми в конкурентній боротьбі.

Завдання, які вирішує планування:

• дає орієнтири майбутнього стану організації;

• сприяє вирішенню проблем, які виникають в процесі роботи;

• стимулює організацію, координацію та мотивацію праці;

• породжує корисну інформацію на основі сигналів зворотного зв'язку про фактичний стан керованих об'єктів;

• вимагає підвищення кваліфікації персоналу;

• робить необхідним контроль виконаного, облік, аналіз.

Планування здійснюється відповідно до певних специфічних принципів, основними з яких є:

• принцип ефективності (оптимальності) планів - спрямовує на ефективне використання ресурсів, характеризує те, на скільки даний план сприяє досягненню цілей підприємства, якщо враховувати витрати та інші супутні і

небажані наслідки, пов'язані із складанням і здійсненням цього плану;

• принцип первинності планування - планування логічно передує виконанню всіх інших управлінських функцій;

• принцип сприяння досягненню цілей - мета розробки планів – сприяти реалізації основної мети функціонування підприємства;

• принцип неперервності планування - реалізується з допомогою використання системи планів, далекоглядних прогнозів, довго-, середньо-, короткострокових перспективних планів, поточних планів і оперативно- виробничих планів;

• принцип гнучкості (маневреності) планів - плани не є стандартними раз і назавжди даними, а їх можна змінювати стосовно змін внутрішньої і зовнішньої ситуації. Чим більшої гнучкості ми можемо надати планам, тим менша ймовірність понесення збитків внаслідок виникнення непередбачених подій;

- принцип реальності планів (використання достовірної інформації);

• принцип комплексності (системності) - означає, що планування повинно охоплювати всі структурні підрозділи і при розробці планів повинні враховуватись в системі як зовнішні, так і внутрішні фактори, що обумовлюють зміну ситуації;

• принцип науковості базується на відображенні в планах дій об'єктивних економічних законів, на використанні знань спеціальних економічних наук;

• принцип адекватності системи планування щодо умов діяльності підприємства-потребує постійного перегляду та покращення методів планування, організації самого процесу розробки планів підприємства.

2. Види планів підприємства, їх структура та завдання. У вітчизняній практиці склалася певна система планування, кожен різновид якої має свої особливості щодо змісту, конкретної технології складання розрахункових техніко-економічних показників. Залежно від тривалості планового періоду розрізняють два види планування:

1. Перспективне планування, яке може бути довгостроковим і середньостроковим. Довгостроковий план відображає переважно стратегію розвитку підприємства (організації), а середиьостроковий план- це більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства (організації).

2. Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством (організацією) і за всіма напрямками його (її) діяльності на коротші періоди (рік, півріччя, квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне планування.

Залежно від мети, поставлених завдань та часового охоплення розрізняють: 1. Стратегічний план - це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрямки діяльності з обгрунтуванням ресурсного забезпечення. Етапи стратегічного планування: - формування стратегічних цілей діяльності підприємства (мета);

• аналіз середовища та ринкових чинників (попиту, пропозиції, рівня конкуренції);

• вибір генеральної стратегії й аналіз стратегічних альтернатив;

• оцінка підприємницького потенціалу і перспектив розвитку фірми, їх адекватності цілям діяльності;

• розробка ресурсних і функціональних субстратегій підприємства;

• практична реалізація плану, контроль і оцінка соціально-економічних результатів.

Основними розділами стратегічного плану є:

• план маркетингу;

• план виробництва;

• план кадрового забезпечення;

• фінансовий план і страхування ризику;

• імідж організації.