2. Тактичне планування охоплює розробку середньо- і короткострокових планів. Останні є взаємозв'язаними: вони мають єдину методологію складання.
Тактичні плани регулюють діяльність підприємства по закупках сировини, по виробництву продукції, по збуту, по фінансових питаннях як правило на період до одного року. Такий період часу дозволяє швидко впроваджувати досягнення НТП у виробництво, швидко бачити очікуваний результат, швидко приймати заходи по виявленню відхилень.
Відмінності між стратегічним і тактичним плануванням: Перша - часова: стратегічне планування пов'язане з рішеннями, наслідки яких даватимуться взнаки протягом тривалого періоду, а тактичні плани лише конкретизують і доповнюють стратегічні.
Друга - за охопленням сфер впливу: стратегічне планування справляє ширший і глибший вплив на діяльність підприємства, ніж тактичне, що має вузьке спрямування.
Третя - сутнісно-змістова: якщо стратегічні плани окреслюють місію діяльності підприємства, а також важливі загальні засоби виконання цієї місії, то тактичні чітко визначають усю сукупність практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей.
Етапи розробки тактичного плану наступні:
аналіз результатів підприємницької діяльності;
розробка заходів щодо підвищення підприємницького успіху;
вивчення ринку і формування портфелю замовника, укладання угод;
обгрунтування окремих розділів плану;
розгляд проекту плану радою трудового колективу;
доведення техніко-економічних показників до внутрішньофірмових підрозділів.
Основними розділами тактичного плану є:
план підвищення технічного рівня виробництва; І план маркетингу;
план виробництва;
план матеріально-технічного забезпечення;
план по праці і зарплаті;
план по капітальному будівництву і інвестиційних ресурсах;
план соціального розвитку колективу;
план охорони навколишнього середовища;
план по собівартості, прибутку, рентабельності;
фінансовий план.
3. Оперативно-виробниче планування - завершальна ланка в системі планування діяльності підприємства - це детальна розробка планів підприємства та його підрозділів на короткі проміжки часу (на місяць, добу, зміну). Оперативне планування органічно сполучає два напрямки роботи;
календарне планування (розробка оперативних планів і графіків виготовлення та випуску продукції);
диспетчеризацію (комплекс робіт, який охоплює безперервний оперативний облік, контроль і регулювання виконання оперативних планів (ходу виробництва).
На великих підприємствах даним видом планів займається виробничо- диспетчерський відділ, а у виробничих цехах — диспетчерські бюро. Основні завдання календарного планування:
забезпечення виконання плану виробничої діяльності з випуску продукції в заплановані строки за рівномірної роботи всіх підрозділів підприємства;
встановлення режиму роботи підприємства, що забезпечував би повне використання виробничих потужностей, площ і робітників;
- максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва;
Види календарного планування:
міжцехове оперативне планування - забезпечення координування діяльності та необхідних виробничих пропорцій між цехами згідно з послідовністю технологічних процесів (заготовчих, обробних, складальних) та функціями різних цехів (основних, допоміжних, обслуговуючих). Головне його завдання - узгодження номенклатури заготовок, деталей і вузлів, напівфабрикатів а також строків їх передачі з одного цеху в інші.
внутрішньоцехове оперативне планування - розробка календарних планів для виробничих дільниць і контроль їх виконання, розподіл робіт між дільницями та їх доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.
Зміст оперативно-виробничого планування залежить від типу виробництва і проявляється через певні системи. Кожна система включає такі елементи:
планово-облікову одиницю (деталь, партія деталей, комплект деталей, партія продукції, замовлення);
календарно-планові нормативи; 2. порядок встановлення завдань. У масовому типі існують подетальні системи (планування за тактом чи
ритмом випуску виробів, по стандартних строках). Основною планово-обліковою одиницею виступає деталь.
У серійному виробництві використовуються комплектні системи:
Планування за груповими комплектами, заділами. Планово-обліковою одиницею виступає партія деталей чи продукції, комплект деталей. В одиничному типі виробництва основним видом системи є позамовна.
Планово-обліковою одиницею виступає замовлення.
Диспетчерський контроль і регулювання виробництва відбувається на основі зібраної інформації про виконання виробничих програм і завдань. Контроль за ходом виробництва здійснюється диспетчерами цехів заводу по таких основних напрямках:
контроль виконання номенклатурного плану випуску виробів;
контроль міжцехових заділів в цехах, а також міжцехових напівфабрикатів;
здійснення щоденного обліку і контролю за ходом виробництва продукції;
забезпечення достатньої гнучкості і маневренності при виникненні відхилень від плану.