2.3.5 Потреба в капіталі для фінансування оборотних активів
Розрахунок потреби в капіталі пропонується здійснювати в три етапи (рисунок 3)
Рисунок 2.3 – Етапи розрахунку потреби в капіталі для фінансування оборотних активів
Перший етап пов’язаний з визначенням кількості днів, на які кошти відволікаються в окремі позиції оборотних активів.
Загальний період, протягом якого капітал авансується в оборотні активи, визначається таким чином:
(+) період з моменту оплати сировини, матеріалів до їх постачання;
(–) період надання товарних позичок постачальникам факторів виробництва;
(+) період зберігання сировини, матеріалів на складі;
(+) тривалість виробництва продукції;
(+) період зберігання готової продукції на складі;
(+) строки надання товарних позичок споживачам продукції (період з моменту відвантаження продукції до моменту надходження коштів за неї);
(–) період використання авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції.
Таким чином, період на які кошти відволікаються в оборотні активи, залежать від трьох функціональних блоків:
організації технологічного процесу;
ефективності логістики;
Логістика – комплекс заходів з управлінням матеріально-технічним забезпеченням та товарно-матеріальними запасами на підприємстві, які спрямовані на оптимізацію руху сировини, матеріалів, продукції на всіх стадіях операційного циклу: транспортування, складування, виробництво, збут).
управління дебіторською та кредиторською заборгованістю.
Другий етап полягає у прогнозних розрахунках середньоденних витрат у грошовому еквіваленті, які авансуються в сировину, матеріали, напівфабрикати персонал, накладні витрати тощо.
Для розрахунку цих витрат необхідно обчислити планову виробничу собівартість продукції, величину адміністративних витрат і витрат на збут.
На третьому етапі здійснюється безпосередній розрахунок потреби в капіталі для фінансування оборотних активів.
Потреба в коштах для фінансування виробничих запасів залежить від їх первісної вартості, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються за інформаційні , посередницькі та інші послуги, які виникають в зв’язку з придбанням запасів;
суми ввізного мита, непрямих податків, які сплачуються у зв’язку з придбанням запасів;
затрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування транспортних ризиків;
затрати підприємства, пов’язані із доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Вартість незавершеного виробництва і готової продукції визначається собівартістю виробництва відповідних запасів і включає прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці та нарахування на неї; загальновиробничі витрати; постійні накладні витрати тощо.
Результати виконаної курсової роботи узагальнити у вигляді схеми (рисунок 4).
Рисунок 2.4 – Схема представлення результатів виконаної курсової роботи