1. Фінансовий ринок, його елементи

Фінансовий ринок — це система економічних відносин, що виникають у процесі купівлі — продажу фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси виступають у вигляді грошей і капіталів, які є товаром. Отже, фінансовий ринок включає:

• ринок грошей (короткострокових боргових зобов'язань);

• ринок капіталів (інструментів, що відображають права влас­ності, та довгострокових торгових зобов'язань).

Метою фінансового ринку є акумулювання та перерозподіл коштів із метою ефективного та швидкого їх розміщення у відпо­відних галузях економіки, на відповідних територіях, між суб'єктами різних країн.

Товари, що обертаються на фінансовому ринку, — це фінан­сові активи. До них належать готівка (національна та іноземна валюта), депозити, цінні папери різних видів, позичковий капі­тал, дорогоцінні метали та каміння, страхові технічні резерви, інші рахунки до одержання або до оплати.

Товар «гроші» на ринку грошей має ціну — процент за корис­тування короткотерміновим кредитом.

Ціною ресурсів на ринку капіталів є:

• дивіденди,

• курсові різниці,

• процент за довгостроковими позиками.

2. Функції, структура та інструменти фінансового ринку

Фінансовому ринку притаманні такі функції:

1. мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесторів і трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал;

2. фінансове обслуговування учасників економічного круго­обігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у вироб­ництво, розширення виробництва та дольової участі на основі ви­значення найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;

3. вплив на грошовий обіг і прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;

4. формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

5. формування умов для мінімізації фінансових і комерційних ризиків;

6) кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових і муніципальних цінних паперів.

Фінансові ринки класифікують за різними ознаками.

За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяється на мі­сцевий, регіональний, національний, світовий.

За ступенем організованості фінансовий ринок має таку структуру:

а) організований (біржовий) ринок, представлений системою фондових і валютних бірж, функціонує за визначеними правила­ми, встановленими біржами, ломбардами;

б) неорганізований (позабіржовий або «вуличний») ринок, на якому здійснюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди щодо яких не реєструються на ринку.

За умовами обігу фінансових інструментів:

а) первинний ринок, що характеризує ринок перших і повтор­них емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів;

б) вторинний ринок, де обертаються цінні папери, продані на первинному ринку.

За ризиком певний сегмент фінансового ринку поділяється на ризиковий і безризиковий.

За основними групами фінансових активів фінансовий ринок має таку структуру:

1. Валютний ринок:

а) ринки певних інвалют;

б) ф'ючерсний ринок і ринок валютних опціонів;

в) ринок валютних інвестицій.

2. Ринок дорогоцінних металів: ринки золота, срібла, тощо.

3. Ринок цінних паперів:

а) ринок корпоративних цінних паперів;

б) ринок державних цінних паперів;

в) ринок муніципальних цінних паперів;

г) ринки інших видів цінних паперів.

4. Кредитний ринок (ринок кредитних ресурсів):

а) ринок боргових фінансових інструментів;

б) ринок банківських кредитів;

в) ринок кредитів небанківських кредитних установ.

5. Страховий ринок:

а) ринок добровільного особистого, майнового та інших видів страхування;

б) ринок обов'язкового страхування.

6. Ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання.

Фінансові послуги можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всім їм притаманні риси створення та викори­стання фондів фінансових ресурсів для здійснення економічної діяльності.

Суб'єкти фінансового ринку за видами поділяються на госпо­дарюючих суб'єктів, громадян, державу, місцеві органи влади, а за функціями — на покупців, продавців, фінансових посередни­ків, інститути інфраструктури ринку, державні регулюючі ор­гани.

За окремими видами фінансових ринків розрізняють певні ін­струменти, що обслуговують їх.

Інструменти ринку позикових капіталів: гроші й розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку.

Інструменти ринку цінних паперів: різноманітні цінні папери, що обертаються на цьому ринку.

Інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, окремі види цінних паперів.

Інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропо­нуються на продаж, а також розрахункові документи та окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок.

За терміном обігу розрізняють такі фінансові інструменти: ко­роткострокові та довгострокові.

За характером фінансових зобов'язань фінансові інструменти поділяються на боргові та без подальших фінансових зобов'язань.

За гарантованістю рівня дохідності фінансові інструменти по­діляться на такі:

• із фіксованим доходом,

• із невизначеним доходом.

За рівнем ризику розрізняють такі фінансові інструменти:

• безризикові,

• із низьким рівнем ризику,

• із помірним рівнем ризику,

• із високим рівнем ризику.