Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KR_KONSPEKT_LEKTsIJ_bez_mezhdunar_f.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
497.66 Кб
Скачать

1. Економічна сутність та функції страхування

Страхування є складовою частиною фінансів, однією з ланок фінансової системи. Специфіка страхування полягає в тому, що на відміну від фінансів, які пов'язані з формуванням, розподілом і перерозподілом прибутків та заощаджень, страхування охоплює лише сферу перерозподілу.

Страхування — це сукупність замкнутих перерозподільних від­носин між суб'єктами з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкоду­вання можливого збитку, завданого юридичним і фізичним суб'єк­там господарювання у зв'язку з наслідками страхових випадків.

Сутність страхування проявляється у його функціях:

  • ризикова (перерозподіл вартості у зв'язку з настанням стра­хових подій);

  • попереджувальна (використання частини страхового фонду на зменшення страхового ризику);

  • контрольна (строго цільове формування та використання коштів).

2. Організація страхування та характеристика страхових коштів

Життєдіяльність людини, як і підприємницька діяльність в умовах ринку, пов'язана з наявністю постійних ризиків - природних, підприємницьких фінансових. У результаті стихійних лих, падіння ринкової кон'юнктури чи будь-яких інших непередбачуваних обставин фізичним та юридичним особам може бути завдано шкоди чи збитку.

Можливі два варіанти джерел відшкодування збитків:

1) фінансові ресурси, що знаходяться в обігу підприємства чи фізичної особи (цей шлях занадто ризиковий і пов'язаний із ско­роченням обсягів виробництва або повним припиненням його);

2) спеціальні цільові ресурси — резервні страхові фонди (більш прогресивний).

Другий варіант — створення резервних страхових фондів, які можуть існувати у трьох формах:

  • фонди самострахування,

  • централізоване страхове забезпечення,

  • колективні страхові фонди. Характерні риси страхової справи:

♦ надійність (високі гарантії відшкодування збитків);

♦ раціональність (ефективне використання тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку).

Організація страхової справи базується на виділенні:

  • суб'єктів страхування;

  • об'єктів страхування.

Основними суб'єктами страхування виступають:

  • страховик — юридична особа, яка бере на себе зобов'язання щодо створення страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування в разі настання страхового випадку;

  • страхувальник — юридична чи фізична особа, яка на під­ставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду;

  • застрахований — юридична чи фізична особа, якій нале­жить страхове відшкодування в разі страхового випадку.

Об'єкт страхування — це конкретний майновий інтерес стра­хувальника або застрахованої особи, пов'язаний із життям, здо­ров'ям, працездатністю, з володінням, користуванням та розпо­рядженням майном, із відповідальністю, ризиком, яким може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією.

Страхова подія — це подія, передбачена договором страху­ванням чи законодавством, яка відбулась і з настанням якої ви­никає обов'язок страховика здійснити виплату страхового від­шкодування страхувальнику або застрахованому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]