Істеричний характер

З істерією працював ще Фройд, власне робота з її симптомами призвела до створення психоаналітичного методу, тому дуже багато його висновків стосується власне і тільки істеричного характеру. Феніхел писав : « Розглядаючи механізми істерії, необхідно мати на увазі, що її особливості відображають кофлікти між інтенсивним страхом перед сексуальністю та не менш інтенсивним, хоча і витісненим сексуальним потягом» (Fenichel, 1945). «Істеричерий характер –це особа, що схильна сексуалізувати всі несексуальні стосунки, ій властива навіюваність, ірраціональні емоційні спалахи, драматизована і театралізована поведінка, схильність до обману, аж до істеричних фантазій».

Райх розглядаючи істеричний характер, стверджував :«Найвираженіша його особливість –це відверта сексуальна поведінка в поєднанні із спецефічною тілесною рухливістю котра носить відтінок сексуальності... Людину з таким характером легко помітити через неприховане кокетство ходи, погляду і мови. Основу цього характеру складає фіксація на генітальній фазі з її інцестуозною прив′язаністю, котра стримується генітальною тривожністю. Людина почуває постійну присутність небезпеки, що відображає інфантильні страхи перед сексуальним функціонуванням».Таку поведінку іноді проявляють і чоловіки, проте Лоуен, як іФройд, виділяє істеричний характер як жіночу модель поведінки.

Лоуен зазначає, що європейська культура багато в чому відрізняється від американської, зокрема кокетство, флірт, зваблення не є соціальносхвалюваними. Тому не всі висновки Феніхела є слушними в усіх випадках. В тому ж вигляді, який описав істерію Фройд в 1890-1900 рр., вона сьогодні зустрічається зрідка через зміни у моралі. Сексуальність сьогодні не вважається чимось забороненим чи брудним. Проте якщо поверхневі особливості поведінки стали менш очевидними, то структура лібідо по суті залишилась не зміненною.

Лоуен розрізняє два види істеичного характеру за енергетичними процесами і за зовнішнім виглядом.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД

Тип 1

Загальне враження. Найпомітнішою особливістю є дисонанс між верхньою і нижньоючастиною тіла у жінок. Складається враження, що дитячий торс сидить на жіночому тазі. Нижня частина тіла виглядає сексуальною і зрілою, тоді як верхня ригідною і спазмованою. Багато рухів виглядають механічними. В залежності від попередньої фіксації на оральній чи мазохістській стадії, такі жінки мають вигляд ляльки чи манекена.

Голова і шия. Відображають глибокий переляк. Основне напруження знаходиться у задній стороні шиї і захоплює основу черепа. При необхідності виражати агресію (наприклад бити когось чи почомусь) воно посилюється.

Плечі. Високо підняті прямі і задеревенілі, відведені назад і вузькі у «манекенів», висунуті вперед у «ляльок».

Руки. Тонкі, разом з плечима створюють враження кощавості і безпомічності. Це враження також більше посилюється коли треба виявити найменшу агресивність. Наприклад щось взяти чи покласти.

Обличчя. Шкіра обличчя тонка, суха і туго натягнута ніби не жива. Погляд наляканий, очі застиглі, щелепа напружена. Інколи увагу привертає своєрідна експресія рота. Він подібний на рот рибки, коли вона втягує в себе воду. Частіше це буває на лялькоподібних обличчях.

Живіт, груди і дихання. На перший погляд проблем з диханням немає. Груди рухаються вільно, проте живіт напружений. І при глибокій пальтації відчувається спастичність грудних м′язів.

Спина, таз. Спина надзвичайно ригідна,особливо в області діафрагми. Таз відведений назад, м′який.

Вид панцира. Тіло вкрите м′язевими напруженнями ніби латами із металевих пластин. В складних ситуаціях напруження посилюється і і пластинчастий панцир перетворюється на щось подібне до порожнистої труби, яка розміщена на поверхні тіла від голови до геніталій. Коли напруженість ситуації зростає ще більше і триває вона доволі довго, м′язеві напруження поширюються вглиб тіла, ніби грубшають стінки труби. Людина сіріє і зовсім втрачає вияв вітальності. Процес може ставати небезпечним для життя. Широка труба свідчить про поверхневий панцир. Вузька виникає через спастичність глибокої мускулатури, вона ще більше ригідна та негнучка.

Тип 2

Загальне враження. Пропрційне тіло з вміру розвиненими м′язами виглядає майже досконалим. Проте кидаються в очі дещо недоречні дрібні рухи. Тіло весь час звивається ніби змія. Зацікавлене спостереження може виявити недоречну до ситуації, і невідповідну вербальній поведінці самої людини, сексуальну тілесну експресію. Особливістю поведінки також є неконтрольована усмішка чи сміх, що провокується чиїмось поглядом чи дотиком.

Голова, шия і дихання. Голова гордо піднята за рахунок сильного напруження ззаду шиї. Щелепа сильна і рішуче випнута вперед. Жива посмішка і відкритий погляд. Дихання вільне.

Вид панцира. Складається враження, що це тіло не ригідне і наповнене життям. Однак при пальпації стає зрозумілим, що напруження є всюди, проте воно не суттєве і надзвичайно рухливе.

М′язевий панцир такої людини нагадує сітку чи кольчугу. Спецефічні напруження поверхові: найсильніше з них приховане від зовнішнього спостереження, воно локалізоване у м′язах вагіни і адукторах стегон, області геніталій. Сексуальне функціонування: часті вияви фригідності за рахунок абсолютної відсутності чутливості.

ПСИХОЛОГІЧНІ ВИЯВИ

Тип 1.

Такі жінки хочуть кохати і бути коханими, але завжди займають пасивну позицію.

Хочуть щоб їх поважали, але ніколи не відстоюють своїх прав. Витіснене сексуальне бажання перешкоджає безпосередньому контакту з чоловіками. Позасвідомі сексуальні жести покликані спровокувати чоловіка на агресивну поведінку. Типовий чоловік виконує покладену на нього роль. Відбувається типове переслідування, що призводить до підлеглого становища жінки. Після цього вона стає покірною коханкою, котра підкоряється силі. Проте не всяке переслідування закінчується покірністю, буває що загнана у безвихідь жінка стає справжньою мегерою.

Насправді за покірністю приховується агресивна установка. Покірність на підсвідомому рівні слугує меті перекладання на чоловіка відповідальності за статевий акт. Переслідування з боку чоловіка допомагає пом′якшити страждання від нарцистичної образи, пов′язаної з відкиданням її сексуальності батьком. А подальша відьомська поведінка слугує помсті за початкову образу, нанесену чолловічою статтю, яку уособлює батько. При сексуальних контактах такі жінки досягають, хоча і не дуже бурхливого, оргазму в залежності від обставин.

За покірністю приховується гордість і образа. Ця гордість виходить на поверхню в ситуаціях збудження. Гордість що проявляється в ригідній шиї, рішучість виражена в застиглій щелепі, відображають основну настанову цього характеру: «Я не буду показувати що люблю тебе, і ти не зможеш викликати моє страждання тим, що нехтуєш мною». Істеричний характер боїться «впасти в кохання» і часто просто впасти, у прямому значенні. Гордість визначає одеревенілість задньої частини тіла від основи черепа до хрестця. Настанова викликає напруженість нижньої частини і відведений назад таз та стегна. Тим паче такі жінки добре дають собі раду у житті, в них добре розвинене почуття реальності.

Тип 2.

Жінки цього типу в юності проходять через період неперебірливої сексуальної активності, генітальної по своїй природі, без особливих почуттів. В цей час вони готові віддаттися майже кожному чоловіку, який би цього побажав, проте жоден статевий акт не завершувався розрядкою. Пізніше, якщо з′являється задовільняюча розрядка, неперебірливість щезає. Але тоді і зникають і інші ознаки істеричного характеру. В період проміскуітету вони завжди пасивні. По суті, покірність є покірнісю через страх перед чоловіками. В них часто виникаютьстрахи, що батько за ними слідкує. Це не галюцинація, а страх. Пасивна позиція є рівносильна очікуванню, що з′явиться чоловік, який своїм коханням пробудить у неї життя, вона є, насправді, «сплячою красунею».

Жінки цього типу особливо бурхливо реагують на змій. Живі змії викликають у них амбівалентні почуття почуття –суміш зачарованості і відрази. У них часто виникають психосоматичні симптоми різної природи.