Питання для самоконтролю

1. Чому багато філософів говорять про людину як про таємницю?

2. Назвіть основні риси антропологічних версій (варіантів розуміння людини) в епоху Античності, Середньовіччя, Відродження, в Новий час.

3. Що таке антропосоціогенез? Які існують основні підходи до розуміння його сутності?

4. У чому суть проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині?

5. В чому суть сучасного етапу взаємовідносин людини і природи?

6. Вкажіть на співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність».

7. У чому полягає значення соціальних норм у житті особистості?

8. Чим пояснюється актуальність філософської проблеми людини в сучасну епоху?

Питання для міркування

1. У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

2. Чи існує космічне призначення людини?

3. У чому смисл безсмертя особистості? Яким може бути безсмертя?

4. Чим зумовлена «криза особистості» в сучасному світі?

5. Чи може існувати людина без сенсу життя?

Тема 15. Духовні виміри людського буття. Культура і цивілізація План

1. Сутність і основні складові духовного життя суспільства.

2. Суспільна свідомість, її рівні та форми.

3. Філософське поняття культури. Людина як суб’єкт творчої діяльності в культурі.

4. Культура і цивілізація, їх взаємозв’язок. Проблема спрямованості історії.

Ключові поняття: менталітет, духовне виробництво, теоретична свідомість, буденна свідомість, ідеологія, суспільна психологія, цінності, культура, цивілізація.

Суперечливий процес розвитку суспільних відносин зумовлює необхідність пошуку оптимальних шляхів подальшого існування. Особливо важливого значення набуває в наш час духовна сфера життя суспільства. У першому питанні теми треба визначити основні складові духовного життя (духовне виробництво, суспільна свідомість, духовна культура), для того щоб зрозуміти сутність і особливості духовної діяльності людей. Ця діяльність охоплює багатогранні процеси і явища, що характеризують виробництво й поширення ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, а також перетворення суспільних та індивідуальних ідейних форм в особливі феномени: внутрішній світ людини, менталітет народів, загальнолюдську культуру тощо.

Друге питання передбачає визначення суті суспільної свідомості як такої, характеристику її основних рівнів: буденного і теоретичного, а також їх відповідних структурних елементів (суспільної психології, ідеології та науки). Крім того, бажано визначити особливості таких форм суспільної свідомості, як політична, правова, моральна, релігійна, естетична, філософська свідомість.

У третьому питанні слід розширити розуміння культури до значення загального результату людської діяльності (і матеріальної, і духовної), як всього того, що виробляється людством, на відміну від того, що виробляється природою. Крім того, варто розглянути різні концепції пояснення феномену культури в історії філософії. У співставленні із поняттям «культура» треба з’ясувати і зміст поняття «цивілізація». Краще всього це зробити на базі визначення культури як міри розвитку людини і людства, а цивілізації – як міри розвитку суспільства.

Четверте питання передбачає розгляд основних історико-філософських версій щодо визначення змісту «цивілізації». Сучасна філософія, як правило, тлумачить цивілізацію як суспільний порядок, що забезпечує культуротворення. Отже, варто визначити аспекти цивілізації (техногенний, науковий, політичний, гуманістичний тощо) для того, щоб через усвідомлення її суті мати змогу оцінювати майбутні перспективи розвитку природного й соціального світу.