Питання для самоконтролю

1. Кому з німецьких філософів-класиків належить роль творця діалектики як теорії?

2. За якими позиціями і чим відрізняється метафізика і діалектика?

3. Доберіть приклади дії закону єдності і боротьби протилежностей.

4. Які характеристики предметів є якісними, а які – кількісними? Що є мірою предмета чи явища?

5. Який із законів діалектики допомагає пізнати причину розвитку, який – механізм формування нового, який – напрямок розвитку?

Питання для міркування

1. Чи діють закони діалектики поодинці?

2. Що таке «якісний стрибок»?

3. Візьміть своє дитяче фото і спробуйте відповісти на питання: чи існує зараз цей (саме такий) хлопчик або дівчинка чи ні? З яким запереченням (метафізичним чи діалектичним) ми тут зустрічаємося?

Тема 12. Пізнання. Наукове пізнання. Проблема істини План

1. Проблема пізнання у філософії.

2. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.

3. Концепції істини.

4. Рівні, форми і методи наукового пізнання.

Ключові поняття: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання, агностицизм, скептицизм, істина, заблудження, критерії істини, практика, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, інтуїція, творчість, проблема, гіпотеза, теорія, концепція, методологія.

Перше питання має на меті окреслити проблемність процесу цілеспрямованого відображення дійсності у свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства, тобто – пізнання. Теорія пізнання, або гносеологія, в історії філософської думки набула різноманітних обґрунтувань та позицій. Потрібно прослідкувати, які аспекти цієї проблеми виявилися найзначущими (оптимізм, агностицизм, скептицизм).

У другому питанні треба охарактеризувати особливості форм чуттєвого і раціонального рівнів пізнання, пояснити їх взаємообумовленість і єдність. Також слід дати пояснення таким пізнавальним здібностям людини, як творча уява, логіка, інтуїція, розуміння, «інсайт» (осяяння).

Третє питання стосується найскладнішої проблеми гносеології – проблеми істини. Обов’язково потрібно з’ясувати, що розуміють під «об’єктивною істиною», «абсолютною істиною», «відносною істиною», «конкретністю істини», «заблудженням». Варто також ознайомитись з різними концепціями істини (діалектико-матеріалістичною, когерентною, кореспондентською, прагматичною тощо).

Четверте питання потребує розгляду особливостей наукового пізнання. Для цього слід перш за все визначити особливості наукового пізнання, його відмінність від пізнання взагалі. Треба також визначити зміст таких форм наукового пізнання, як ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія. До того ж варто охарактеризувати теоретичний та емпіричний рівні наукового пізнання, а також відповідні методи їх пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція, спостереження, експеримент, вимірювання, моделювання тощо).

Питання для самоконтролю

1. Що вивчає гносеологія і як формується її основне питання?

2. Чим обумовлена вимога конкретності істини і в чому полягає її суть?

3. В яких формах здійснюється чуттєве пізнання і в яких – раціональне?

4. Завдяки яким своїм суттєвим характеристикам практика є основним критерієм істини?

5. У чому полягає специфіка донаукового, стихійно-емпіричного пізнання?

6. Які основні риси наукового пізнання?