Питання для самоконтролю

1. Визначте час існування античної філософії.

2. Що означає «космоцентризм»?

3. Яке поняття, визначене елеатами, стало ключовим у подальшій філософії?

4. Чому вчення Сократа називають «етичним раціоналізмом»?

5. Кого з античних мислителів вважають «Олександром Македонським грецької філософії»?

6. Назвіть античних філософів, які розвивали вчення про атоми і порожнечу.

7. Які характерні риси філософії Стародавньої Греції?

Питання для міркування

1. Чому ідеї Платона, а згодом і неоплатоників набули продовження в християнстві?

2. Чим зумовлені кризові явища у світогляді греків ІІІ–І ст. до н.е.?

3. Чому відбувся перехід від проблем світобудови до проблем етики в елліністичний період античної філософії?

4. У чому полягає схожість концепцій стоїцизму, скептицизму та епікуреїзму?

5. Чия концепція буття – Геракліта чи Парменіда – набула найбільшого визнання і застосування у філософії наступних епох?

Тема 4. Філософія середньовічного суспільства та епохи Відродження План

1. Теоцентризм середньовічної філософії. Природа і людина як творіння Бога.

2. Полеміка номіналізму і реалізму. Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.

3. Антропоцентризм і гуманізм філософії Відродження. Натурфілософія Відродження.

4. Соціальні утопії Відродження (Т. Мор, Т. Кампанелла та ін.).

Ключові поняття: теоцентризм, патристика, схоластика, креаціонізм, деїзм, номіналізм, реалізм, антропоцентризм, пантеїзм, універсалії.

У першому питанні треба перш за все з’ясувати причини піднесення віри над розумом, релігії над філософією, а також зміни кола філософських проблем. Треба порівняти, як пояснювалася світобудова і місце людини в ній в Античності і в Середньовіччі, зазначивши втрату дуалізму природних начал (матерії і форми, атомів і порожнечі, буття і небуття) і утвердження моністичної картини світу з єдиним началом – Богом. Необхідно прослідкувати, які саме ідеї неоплатонізму були засвоєні і розвинуті християнською філософією. Це можна зробити, розглянувши вчення Тертуліана, Августина Блаженного, Оригена, Боеція, Діонісія Ареопагіта, Еріугени та ін.

Друге питання містить одну з центральних проблем середньовічної філософії – проблему сутності та існування, що вилилося у так звану полеміку про універсалії. Треба з’ясувати позиції номіналістів та реалістів у цьому питанні й визначити внесок у розвиток філософії та значення таких мислителів, як Фома Аквінський, Дунс Скот, Уільям Оккам, Роджер Бекон та ін.

Третє питання потребує визначення причин, що призвели до звеличення ролі людини в соціально-економічному житті і культуротворенні. Слід проаналізувати такі соціальні зрушення, як розвиток мануфактурного виробництва, утворення нових соціальних прошарків, незадоволення політичною могутністю та розкішшю католицької церкви, утвердження нових цінностей і соціальних ідеалів, зокрема «людини-творця» поряд з Богом-творцем. Необхідно визначити суть такого явища, як гуманізм у культурі Європи XV–XVI ст., що стверджував ідеал всебічно розвинутої особистості, та дати характеристику творчості видатних європейських гуманістів (Данте, Петрарка, Еразм Роттердамський, М. Монтень та ін.). У цьому ж питанні потрібно з’ясувати суть пантеїзму в натурфілософії Відродження на прикладі філософських учень Парацельса, Ніколи Кузанського, Телезіо, Коперніка, Бруно.

Зростання значення людини, оцінки її майстерності й розуму призвели до перегляду сутності влади як такої і появи нових політичних і соціальних ідей, зокрема ідеї республіки, і навіть ідеї утопічного соціалізму. Тому в четвертому питанні варто ознайомитися з ученнями Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли.