- •Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого
- •Граматичні категорії іменника
- •Маскулізми
- •Фемінативи
- •Граматичні категорії іменника
- •Проблема статусу кличного відмінка в українському мовознавстві
- •Спадкоємність системи флексій кличного відмінка
- •Словозміна іменників. Розмежування варіантів відмінкових форм
- •I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
- •II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи і відміни?
- •Iіі. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
- •Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми
- •Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.
- •Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.
- •Виберіть правильні твердження.
- •У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?
- •Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.
- •Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.
- •Розбір іменника як частини мови /за схемою/
- •Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Форми прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників
- •I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?
- •II. У якому рядку не всі прикметники належать до одного розряду?
- •Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
- •V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?
- •VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?
- •VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?
- •Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)
- •Vіі. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (я. Гоян).
- •Числівник як частина мови. Граматичні категорії та функційні розряди числівників
- •I. У якому рядку всі числівники — кількісні?
- •II. У якому рядку всі числівники - порядкові?
- •Відмінювання різних розрядів числівників. Наголос у числівниках. Розбір числівника як частини мови /за схемою/
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії
- •I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?
- •II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?
- •Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання, пов’язане з вивченим матеріалом
- •Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни
- •Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану
- •Категорія часу та роду дієслова
- •Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
- •Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника. Творення дієприкметників, їх відмінювання та написання
- •Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання
- •1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
- •Прийменник як частина мови. Уживання прийменників
- •Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад
- •Частка як службова частина мови
- •Частки не і ні з різними частинами мови
- •Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
Контрольні питання
Яка частина мови називається вигуком?
Які функції в мові виконують вигуки?
Чим відрізняються вигуки від самостійних і службових слів?
Які вигуки вважаються первинними, а які – вторинними? Чому?
Які вигуки виражають емоції, а які – волевиявлення?
Чи розрізняються вигуки і звуконаслідувальні слова?
Практичні завдання
Знайдіть вигуки та звуконаслідувальні слова, поясніть їх написання та пунктуацію (усно).
1. Спів вівсянки складається із окремих вигуків, які умовно можна записати так: «Чи-чит!.. Чит-чит-чирз-з-з!». 2. В українському фольклорі пісня вівсянки імітується словами так: «Діду, діду, сій ячмінь!». Або: «Кидай сани, бери віз-з-з!.. та й поїдем по рогіз-з-з!». Або ще: «Телегіз-з-з! покинь сани, бери віз-з-з!» 3. Перепілка побачила пеньок та й каже: «Під пеньок! Під пеньок!». 4. Журавель іде за плугом та кричить: «Турли! Турли!». 5. Деркач каже: «Придерж-ж-ж. Придерж-ж-ж!» (За О. Воропаєм).
Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Ов (ов) ов!..— одзиваються збуджені гори ... га (га) га! — повторюють в тривозі далекі верхи. (М. Коцюбинський.) 2. Б'ється, стогне, зітхає море!.. Бу (ух)!., бу (ух)!., бу (ух)!., бу (ух)! (М. Коцюбинський.) 3. Куд (ку) дак за п'ятак, ку (ку) рі (ку) за копійку. (Народна творчість.) 4. —Кру (кру)!—лунає поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане. (ЛІ. Нагнибіда.) 5. (На) добраніч вам, ниви. (М. Коцюбинський.) 6. Ов (ва)! Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися. (М.Коцюбинський.) 7. Не жартуй наді мною, (будь) ласка, і, говорячи, не мовчи. (В.Симоненко.) 8. Людей і долю проклинать не варт, (їй) Богу. (Т.Шевченко.)
Виконайте морфологічний розбір усіх підкреслених слів:
1) Ай-ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке крякуха?! 2) Аж ось крякуха різко й тривожно, аж ніби захлинаючись: – Ках-ках-ках! 3) Коли це гусак як закричить – ґе-ґе-ґе – та по воді ляп-ляп-ляп! 4) Так ото зібрались і кажете дружині й дітям: – До побачення! Вирушаю на лося! (Остап Вишня.)
Схема морфологічного розбору вигуків
Аналізоване слово.
Розряд за значенням і функцією (емоційні, вольові).
Багатозначний чи обмежений у своєму значенні.
Від якої частини мови утворений.
Правопис слова.