Прийменник як частина мови. Уживання прийменників

Контрольні питання

1. Яку функцію виконують службові слова в українській мові? Які службові частини мови виділяють мовознавці?

2. Яка частина мови називається прийменником?

3. Які граматичні функції виконують прийменники?

4. На які групи за походженням поділяються прийменники?

5. Яка морфологічна будова прийменників?

6. Чи бувають прийменники синонімічними?

7. Які найголовніші правила написання прийменників?

Практичні завдання

1. З’ясуйте, які частини мови здатні керувати відмінковими формами за допомогою прийменників? Наведіть приклади.

2. З’ясуйте значення відмінкових словоформ іменника з прийменниками.

Пішли в ліс по гриби; поїдемо по весні у гості; стоїмо коло тину; боротися з нудьгою; навколо школи цвіте; йдемо назустріч святу; сиділи по сім годин щодня за роботою; вийти до річки; млинці на маслі; у хаті.

3. Укажіть, із якими відмінками іменника /займенника, субстантивованого слова/ уживаються прийменники в українській мові. Складіть таблицю.

4. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників разом, окремо або через дефіс.

1. Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т. Шевченко). 2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною (по) над отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. (Із) за лісу, (з) за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. (3) над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце (з) поза гір в земному саду (А Кримський). 6. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка). 7. Що в світі миліше (над) зоряні ночі, що в світі ясніше (над) милого очі (М. Коцюбинський). 8. Стоїмо ми (в) чотирьох та очима лупаємо (І. Нечуй-Левицький). 9. Не для того я повертався додому, щоб сидіти (в) чотирьох стінах (П. Загребельний).

Виконайте морфологічний розбір 5 прийменників із тексту (на вибір).

Схема морфологічного розбору прийменника

1. Аналізоване слово.

2. Група за походженням (первинний чи вторинний).

3. Який за будовою (простий, складний, складений).

4. Від якої частини мови утворений (відіменний, прислівниковий).

5. Граматичне значення якого відмінка допомагає виражати.

6. До якого члена речення входить.

7. Правопис слова.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 3

Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад

Контрольні питання

1. Чому сполучник належить до службових частин мови?

2. На які групи за значенням поділяються сполучники?

3. Чим відрізняються сполучники сурядності і підрядності?

4. На які групи поділяються сполучники за будовою?

5. Які слова називаються сполучними?

6. Чи переходять повнозначні слова у сполучники? Як саме?

Практичні завдання

1. Допишіть у поданих прислів'ях потрібні за змістом сполучники, назвіть їх розряд.

1. М'яко стеле, ... твердо спати. 2. В очі любить, ...за очі гудить. 3. Сніг і завірюха, ... вже зима коло вуха. 4. ... хліб та одежа, їв би козак лежа. 5. Захистив, ... вовк овець. 6. Така правда, ... на вербі груші. 7. Світи, зоре, на все поле, ... місяць зійде. 8. ... влітку часті зірниці — буде гарний урожай.

2. Знайдіть «зайве» слово, враховуючи групи сполучників за значенням:

а) тому що, тим що, бо, у зв'язку з тим що, дарма що;

б) щоб, для того щоб, з тим щоб, щоби, тим що;

в) тільки-но, щойно, скоро, ледве, наче, з того часу як;

г) мов, немов, коли б, мовби, нібито, як.

3. Запишіть речення з поданими сполучниками, знявши риски. Поясніть написання сполучників.

А/би, що/б, ні/би, ні/би/то, немов/би/то, як/що, за/те, незважаючи/на/те/що, як/би.

4. Поясніть правопис сполучників (усно).

Як (би) не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтане (3. Гончарук). 2. Як (би) я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 3. Що (б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 4. Вітри проспівають над хвилями нив про (те), як в негоду він край боронив (П. Усенко). 5. Як (би) оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила арфу золоту (Леся Українка). 6. Де б він не був, що (б) з ним не трапилося, звик ніколи не схиляти голову (Петро Панч). 7. Блискавки тримав поет в руці — то (ж) блискавки він кидав із трибуни (П. Тичина). 8. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що (б) вільно по світі літати, що (б) вітер розносив луну (Леся Українка). 9. У мене одна думка: як (би) нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний).

5. Перепишіть, розкриваючи дужки. З'ясуйте, у яких випадках слова є сполучниками, а в яких — іншими частинами мови.

1. А Михайлик (тим) часом добіг додому (Б. Грінченко). 2. (Тим) (часом) як гості розмовляли й пили чай, молодий Радюк приїхав у двір (І. Нечуй-Левицъкий). 3. Хто зробив шкоду, (про) те ніхто не дізнався: (за) те знала одна Василина (І. Нечуй-Левицький). 4. (Про) те діда не видно (В. Нестайко). 5. (За) те ж як у свято або в неділю, як вирвешся на вулицю, усе село розлягається піснями (Панас Мирний). 6. Але іноді ми Стьопці прощали (за) те, що, на наш погляд, він дуже багато знав (В.Нестайко). 7. Як на ноги сп'явся, то (й) за працю взявся. 8. Не кожен, хто дбає, то (й) має (Народна творчість).

6. Виконайте морфологічний розбір 5 сполучників із усієї роботи (на вибір).

Схема морфологічного розбору сполучника

1. Аналізоване слово.

2. Група за морфологічним складом (прості, складні, складені).

3. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).

4. Група за вживанням (одиничні, парні, повторювані).

5. Які члени речення чи які речення сполучає.

6. Правопис слова.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 4