- •Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого
- •Граматичні категорії іменника
- •Маскулізми
- •Фемінативи
- •Граматичні категорії іменника
- •Проблема статусу кличного відмінка в українському мовознавстві
- •Спадкоємність системи флексій кличного відмінка
- •Словозміна іменників. Розмежування варіантів відмінкових форм
- •I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
- •II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи і відміни?
- •Iіі. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
- •Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми
- •Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.
- •Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.
- •Виберіть правильні твердження.
- •У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?
- •Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.
- •Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.
- •Розбір іменника як частини мови /за схемою/
- •Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Форми прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників
- •I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?
- •II. У якому рядку не всі прикметники належать до одного розряду?
- •Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
- •V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?
- •VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?
- •VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?
- •Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)
- •Vіі. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (я. Гоян).
- •Числівник як частина мови. Граматичні категорії та функційні розряди числівників
- •I. У якому рядку всі числівники — кількісні?
- •II. У якому рядку всі числівники - порядкові?
- •Відмінювання різних розрядів числівників. Наголос у числівниках. Розбір числівника як частини мови /за схемою/
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії
- •I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?
- •II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?
- •Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання, пов’язане з вивченим матеріалом
- •Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни
- •Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану
- •Категорія часу та роду дієслова
- •Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
- •Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника. Творення дієприкметників, їх відмінювання та написання
- •Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання
- •1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
- •Прийменник як частина мови. Уживання прийменників
- •Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад
- •Частка як службова частина мови
- •Частки не і ні з різними частинами мови
- •Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
Частка як службова частина мови
Контрольні питання (до письмової самостійної роботи)
1. Яке місце займають сполучник і частка в системі частин мови?
2. Яка службова функція сполучника?
3. У чому різниця між сполучниками сурядності і підрядності?
4. Наведіть приклади непохідних і похідних сполучників.
5. З’ясуйте функції сполучних слів. Які частини мови можуть уживатися як сполучні слова?
6. Яка роль часток у мові?
7. На які групи поділяються частки за значенням?
8. Які частки називаються формотворчими, а які − словотворчими? Проілюструйте прикладами.
9. Від яких частин мови утворюються похідні частки?
10. Назвіть основні правила правопису сполучників і часток.
11. Чим відрізняються службові слова від самостійних?
12. Які основні підходи до кваліфікації службових слів? Доведіть їх частиномовний статус у традиційній класифікації частин мови.
13. Чому прийменник належить до службових частин мови? У чому полягає його службова функція?
14. З якими частинами мови вживаються прийменники? Наведіть приклади. Чому прийменники не вживаються з дієсловами, прислівниками?
15. Назвіть основні семантичні типи прийменників.
16. На які групи поділяються прийменники за своїм походженням? Наведіть приклади первинних і вторинних прийменників.
17. Як поділяються прийменники за морфологічним складом?
18. З якими відмінками вживаються прийменники? Як ви розумієте багатозначність прийменників?
Практичні завдання
Доберіть речення, у яких би частки виконували формотворчу роль, виражали значення оклику, захоплення, пом’якшення наказу, підсилення або виділення якогось члена речення, бажаність та ін.
Визначте морфологічний склад та походження прийменників.
У зв'язку з, по, в, попри, під час, з-перед, поверх.
Визначте з ряду подібних: а) зайвий сполучник; б) зайву частку. Відповідь обґрунтуйте.
а) або..., або; чи..., чи; ні..., ні; то..., то; не то..., не то; б) не, ні, б, би, ані.
Напишіть слова разом, окремо, через дефіс:
будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, будь/на/якім, де/б/то/не/було, звідки/небудь, як/раз, Що/то/за, чий/небудь, будь/хто, хіба/що, от/таки, все/ж/таки.
Виконайте морфологічний розбір усіх часток із речення:
І який же він радий, що прокинувся зарані, який веселий, що мати не чула, як він встав, узувся, одягся й вийшов (Панас Мирний).
Схема морфологічного розбору частки
Аналізоване слово.
Розряд за значенням і функцією.
Словотворча чи формотворча.
Місце в реченні.
Правопис слова.
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль
Практичне заняття № 5
Частки не і ні з різними частинами мови
Практичні завдання
Перекладіть подані нижче частки українською мовою та складіть із ними речення. Порівняти правопис часток в обох мовах.
Ведь, ли, -либо, кой-, -ка, вовсе не, разве, даже, только, не-ужели.
Складіть речення з поданими словами та сполученнями слів: дещо – де що, так‑от – так от, аякже – а як же. Визначте, якими частинами мови вони є.
Запишіть зредаговані речення.
1) Полий цю яблуню — ад-же вона із яблучьками. Не хайже сад все світній встає там, де ридала мати на руїні. (М. Рильський) 2) Як були ми малими і ще, як зберались йти на крайсві-ту, ми любили вмиватись дощєм, що б скоріше рости і міцьні-ти. (В. Ткаченко) 3) Я хотіла-б людям для підмоги у кажду мить подати голос свій. (В. Ткаченко) 4) Я тільки-що друже була на Дніпрі,— твоя Україна квітує. (М. Нагнибіда) 5) Грім на вогне-ному списі злитів увись і вибухнув над ними, і хто-зна-де осипався у низ. (М. Нагнибіда)
Поясніть правопис НЕ, НІ (усно).
1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні)хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед.
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль
Практичне заняття № 6