4.Проїзні документи. Авіаквитки. Технологія бронювання та продажу авіаквитків.

Авіаквиток є доказом контракту між перевізником та пасажиром на здійснення авіаперевезення.

Авіаквиток с іменним і має всі необхідні атрибути:

- найменування авіакомпанії (перевізника),

-посадочний купон, польотні купони і пасажирський купон .

В квитку може бути зазначено декілька осіб (наприклад, членів сім'ї). Крім того, квитки можуть бути груповими (як правило, для туристів). Квитки різних авіакомпаній можуть бути оформлені по-різному, але на всіх квитках мають бути обов'язково зазначені такі атрибути: 1) Прізвище пасажира, 2) Маршрут польоту — зазначається кодами (Додаток 6) залежно від того чи робить літак посадки і чи змінюється при цьому номер рейсу. Якщо літак здійснює посадки, але при цьому не змінюється номер рейсу, то в квитку в графі «маршрут» фіксуються лише початковий та кінцевий пункти маршруту. У випадку зміни номера рейсу зазначається додатково пункт пересадки. 3) Клас обслуговування на літаку авіакомпанії вказується буквеними символами , найбільш уживаними серед яких є: перший клас (F) бізнес-клас (С) економічний клас (Y) туристський клас (Т). В авіакомпанії Air France (Франція) клас обслуговування відрізняється від загальноприйнятого: Epace-180 (відповідає першому класу) Epace-127 (відповідає бізнес-класу) Economical (економічний клас). 4) Номер рейсу та код авіакомпанії зазначаються відповідними символами (Додаток 8): наприклад, DL-225 не 225-й рейс авіакомпанії Delta Air Line (США). 5) Дати зазначаються в графі «туди» і «назад». 6) Час вильоту зазначається місцевий, а в деяких авіакомпаніях зазначається час прильоту. 7) Статус на квитку вказується символами:

ОК - заброньовано місце на даному рейсі; RQ - пасажир зможе вилетіти за наявності вільних місць. Open — ставиться на зворотньому польотному купоні, коли квиток купується з відкритою датою «назад», що вимагає додаткового підтвердження можливого в певний день рейсу даної компанії/ій без додаткових сплат.

Тарифи на квитки, пільги і знижки. В світі не існує єдиних тарифів на міжнародні перевезення. Це стосується і національних перевізників, які працюють на внутрішніх маршрутах. Узагальнено можна виділити наступні тарифи: 1) Базові — встановлюються Правилами перевізника або іншими нормативними актами, передбачають переліт «туди-назад» і змінюються залежно від сезону. Квитки, куплені за базовими тарифами, підлягають обміну і поверненню практично без обмежень. В рамках базових тарифів затверджується система знижок і пільг. 2) Спеціальні тарифи діють па всіх авіакомпаніях і регламентуються міжнародною Конвенцією. До спеціальних тарифів належать: молодіжні, пенсійні, групові, туристські та іп. 3) Рекламні тарифи встановлюються кожною авіакомпанією в рамках внутрішніх Правил — рекламні перельоти, безкоштовні або пільгові польоти пасажирів, які налітали на літаках даної авіакомпанії певну кількість годин або миль (кілометрів) тощо. Знижки бувають: від базового тарифу за умови придбання квитків «туди» і «назад»; групам туристів від 10 чол.; студентам, пенсіонерам, учням; багатодітним матерям; супроводжуючим дітей-інвалідів у віці до 16 років; для дітей у віці до 2 років без надання окремого місця і права на безкоштовне перевезення багажу; для дітей у віці від 2 до 12 років з правом на власне місце і на безкоштовне перевезення багажу; сімейна знижка; агентська знижка для туристичних фірм; для працівників авіакомпанії; для пенсіонерів у віці понад 60 років та ін. Дитина віком до 2 років має право на квиток з 90% знижкою (без надання окремого місця і права безкоштовного перевезення багажу). Пасажир може забронювати для неї окреме місце, але в цьому випадку квиток оформляється як для дитини віком від 2 до 12 років. На другу дитину та слідуючих дітей до 2 років авіаквитки оформлюються як на дітей до 12 років — це 50% вартості повного тарифу дорослого квитка. Такий квиток дає право на місце і безкоштовне перевезення багажу у відповідності з класом обслуговування. Дітей до 2 років мають супроводжувати дорослі. Дітям до 10 місяців і вагою до 10 кг на борту літака може бути надана спеціальна колиска, про що необхідно повідомити під час замовлення квитків, або не пізніше ніж за 24 години до вильоту. Діти віком від 2 до 12 років можуть подорожувати самостійно. Турбота про них — обов'язок персоналу літака. Для цього необхідно заповнити спеціальну заявку і декларацію батьків. Перевезення дітей від 2 до 8 років без супроводу дорослих оплачується за повним дорослим тарифом; в квитку ставиться відмітка про те, що за дитиною потрібен догляд, і дитина потрапляє під контроль стюардеси, яка передає ЇЇ тим, хто зустрічає дитину. Існує ряд обмежень при покупці квитка в один бік. В деякі країни, наприклад, в Німеччину, продаж квитка в один бік заборонено, за винятком осіб, які офіційно прибувають на постійне місце проживання. Покупка квитка в один бік реалізується за базовими тарифами, практично без пільг (за винятком дитячих знижок). Дублікат загубленого квитка видається в агенції, де було куплено квиток. Якщо пасажир запізнився на рейс, то перевізник може перевезти його іншим рейсом (за наявності місць), за винятком квитків молодіжного тарифу РЕХ або APEX, для яких встановлено ряд обмежень.

Послуги по бронюванню та продажу авіаквитків.

Для здійснення самостійного бронювання та продажу авіаквитків туристичними підприємствами необхідна акредитація турфірми Міжнародною організацією авіаційного транспорту — ІАТА. Така акредитація пов'язана з виконанням фірмою цілого ряду умов: наявність страховки, наявність банківської гарантії, досвід роботи в туристичному бізнесі, висока кваліфікація спеціалістів, спеціально обладнані офіси та ін. Технологія бронювання і продажу авіаквитків значно спрощує формування пакетів турпослуг (турів) і сприяє зниженню їх собівартості. Структура продажної ціни авіаперевезення формується з врахуванням: виду перевезення; дальності польоту; коефіцієнта завантаження салону; базових тарифів і знижок; собівартості туру; норми прибутку; рівня цін у конкурентів; співвідношення попиту і пропозиції тощо. Вартість транспортного перевезення в структурі ціни туру при авіаперевезеннях може складати від 35 до 70% залежно від вищенаведених факторів. Перевезення українських туристів на міжнародних авіалініях з пункту виїзду в Україні до першого пункту обслуговування в країні перебування і назад повинна повністю забезпечувати туристична фірма. Це означає, що туристську фірму покладаються такі завдання: планування перевезень; бронювання місць; забезпечення страховки; паспортна і візова підтримка; видача туристам проїзних документів; забезпечення трансферу.

Технології бронювання електронного авіаквитка  Електронний квиток або e-ticket - це електронний документ, що засвідчує договір повітряного перевезення між пасажиром і авіакомпанією. На відміну від паперового авіаквитка, електронний квиток являє собою цифровий запис в базі даних авіакомпанії.  Недоліки технології паперових квитків.  Технології застосування традиційних паперових авіаквитків створювалися у першій половині XX століття з урахуванням можливостей застосовувалися у той час технологій зберігання, передачі та обробки інформації. Зокрема, для зберігання інформації застосовувалися паперові носії, для передачі - телеграфні та телефонні голосові канали, для пошуку інформації великі сховища паперових носіїв проглядалися очима. Використані технології не дозволяли проводити в масовому порядку за прийнятно короткий час навіть вибіркову перевірку авіаквитків, які надавалися пасажирами для отримання послуг перевезення або для повернення коштів при відмові від перевезення. Таким чином, виписаний квиток мав бути сам по собі носієм інформації, яка необхідна для надання послуг і відповідних грошових розрахунків. Разом з тим, на різних стадіях процесупродажу квитків і перевезення пасажира теоретично можливі навмисні злочинні дії щодо фальсифікації інформації про укладені договори перевезення з метою незаконного отримання будь-якої фінансової вигоди. (Наприклад, у законно купленому квитку виправляти інформація про маршрут і ціну квитка на більш високу, після чого такий квиток пред'являється до повернення. Також відомі випадки оформлення підроблених квитків на викрадених бланках та інші види махінацій). У результаті цих та багатьох інших чинників були вироблені спеціальні заходи з проведення процедур продажу авіаквитків. Зокрема, існували наступні обмеження:  1. Авіаквиток повинен бути випущений на спеціальному бланку, який забезпечений засобами захисту від підробок (наприклад, папір з водяними знаками).  2. Бланки авіаквитків повинні бути бланками суворої звітності, щодо яких діють спеціальні правила обліку, зберігання, передачі для використання, утилізації.  3. Процедура випуску авіаквитка мала на увазі копіювання інформації з квитка на інші носії інформації (наприклад, відривні купони квитка) і передачу цих носіїв в інші підприємства для обліку, використання, прийому до виконання, архівування та інших цілей.  Все це робило процедуру випуску авіаквитка досить дорогим. Є відомості, що витрати авіакомпаній на випуск бланків квитків та інші витрати, пов'язані власне з організацією продажу квитків на паперових бланках, сягали 10 доларів за кожен проданий квиток.  Переваги електронного квитка.  В кінці XX століття ситуація зі зберіганням, передачею, обробкою і пошуком інформації істотно змінилася. Істотно зросли швидкість передачі та обробки інформації, а також ємність інформаційних сховищ і швидкість пошуку інформації. Все це зробило можливим появу технології електронних квитків. На відміну від паперового квитка, електронний квиток являє собою сукупність записів в базах даних різних комп'ютерних систем. Для електронного квитка не потрібен спеціальний бланк - вся інформація зберігається в пам'яті комп'ютера і при необхідності швидко передається з одного комп'ютера на інший. Відповідно, знижуються витрати авіакомпаній на виготовлення бланків і їх обіг. Далі, з розвитком засобів електронної комерції та електронних платежів з'являється можливість оплати авіаквитка за допомогою автоматизованих пристроїв (банкомати, платіжні термінали, банківські комп'ютерні системи). Таким чином, скорочуються витрати авіакомпаній та агентів з продажу квитків на організацію грошового обігу. Крімтого, впровадження технологій електронного квитка дозволяє знизити і деякі інші витрати.  Бронювання електронних квитків.  Бронювання електронних квитків може здійснюватися як традиційним способом (через операторів і комп'ютерні системи бронювання), так і самостійно пасажирами через інтернет-сайти авіакомпаній і агентств. Оплата квитка також може відбуватися як традиційним способом (готівкою касиру), так і за допомогою засобів електронних платежів.  Сайти продажу електронних квитків.  Електронний квиток можна самостійно купити в інтернеті на спеціальних сайтах. Переваги інтернет-купівлі квитка полягають в тому, що бронює отримує повну інформацію про всі можливі перельоти, запропонованих авіакомпаніями на даному маршруті, а також бачить структуру утворення ціни авіаквитка, із зазначенням плати за саму перевезення і зборів аеропорту. Покупка здійснюється набагато швидше стандартної покупки через турбюро. Купівля та оплата електронного квитка здійснюється на сайтах, які підключені до ресурсів продаж квитків авіакомпаній. Для оплати приймається кредитна картка. Підтвердження про покупку надсилається на електронну адресу.  Маршрут-квитанція.  Маршрут-квитанція - це інформація про факт бронювання та оплати електронного квитка, роздрукована на папері. На відміну від паперових квитків, для маршрут-квитанції не потрібні спеціальні бланки. Маршрут-квитанція друкується на звичайному папері на звичайному комп'ютерному принтері. Якщо пасажир бронює квиток самостійно - йому надається можливість самостійно роздрукувати маршрут-квитанцію.  Реєстрація на рейс.  Реєстрація пасажирів на рейс здійснюється через комп'ютерну систему управління відправки пасажирів, встановлену в аеропорті. Попередньо в цю систему передається з систем бронювання інформація про випущені квитки (електронних і паперових). При реєстрації пасажира за допомогою електронного авіаквитка пред'являти маршрут-квитанцію не обов'язково - вся необхідна інформація вже є в системі. При реєстрації незалежно від типу квитка пасажиру видається посадковий талон, який є основним документом для пропуску пасажира в зону передпольотного догляду і посадки в літак. Такий підхід уніфікує роботу співробітників аеропорту на етапі від реєстрації пасажира до його посадки в літак.  Проект IATA E-ticketing.  У 2004 році Міжнародна асоціація повітряного транспорту запустила програму Simpliflying the Business (англ.) з реформування індустрії комерційних авіаперевезень. У рамках цієї програми до 1 червня 2008 року успішно завершено проект E-ticketing з переходу на 100% використання електронних квитків.