Послуги, на які розповсюджується дія стандартів рмсанв

Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості

Мскя 1-99 Міжнародні стандарти контролю якості

Аудит та огляд історичної фінансової інформації

Завдання з надання впевненості, інші ніж аудит чи огляд історичної фінансової інформації

МСА 100-999

Міжнародні стандарти аудиту

Мсзнв 3000-3699

Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості

Пмпа 1000-1999

Положення з міжнародної практики аудиту

Пмпзнв 3700-3999 Зарезервовано для Положень з міжнародної практики завдань з надання впевненості

Супутні послуги

Мсзо 2000-2699

Міжнародні стандарти завдань з огляду

Мссп 4000-4699

Міжнародні стандарти супутніх послуг

Пмпзо 2700-2999 Зарезервовано для Положень з міжнародної практики завдань з огляду

Пмпсп 4700-4999

Зарезервовано для Положень з міжнародної практики супутіх послуг

Рис. 1. Структура стандартів, виданих Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості

роботі, розуміння пріоритетів та правової оцінки технічних питань, а також отримання зворотнього зв’язку відносно своєї діяльності), розробників національних стандартів та інших спеціалістів, що дає можливість отримати широкий спектр поглядів. Після вибору і затвердження теми РМСАНВ призначає Робочу групу відповідальну за розробку Проекту Стандарту або

Положення з практики. До складу Робочої групи входять, як Голова, представник РМСАНВ, а також спеціалісти, що мають відповідний досвід з питань, над якими працює Робоча група, але не є членами РМСАНВ. Першочерговий обов’язок Робочої групи – це розробка Стандарту або Положення з практики. Робоча група розробляє документ на основі досліджень та консультацій, що можуть в залежності від обставин включати: дослідження на замовлення, консультації з практиками, регулятивними агенціями та іншими зацікавленими сторонами, а також огляд професійних документів, виданих організаціями-членами МФБ та іншими організаціями. Така Робоча група готує на розгляд РМСАНВ проект для обговорення, що відбувається на засіданнях, відкритих для громадськості. Після затвердження РМСАНВ Проекту для обговорення Стандарту та Положення з практики не менш ніж 2/3 голосів (але не менше дванадцяти присутніх на засіданні членів особисто або за допомогою телекомунікаційного зв’язку або за дорученням) публікує запропонований варіант Проекту для отримання коментарів від громадськості. Незгодні думки не включаються в Проект Стандарту або Положення з практики, але реєструються в протоколах засідань РМСАНВ. Проект для обговорення розміщується на сайті РМСАНВ та надсилається для коментарів організаціям-членам МФБ, іншим організаціям, що мають зацікавленість в Стандартах та Положеннях з практики, а також широкій громадськості. Особам та організаціям, яким було надіслано Проект, надається не менш 90 днів для розгляду кожного Проекту для обговорення. Після отримання в результаті обговорення та розгляду коментарів та пропозицій в Проект вносяться відповідні зміни. Для затвердження Проекту в якості Стандарту чи Положення з практики необхідно позитивне голосування не менш, ніж двох третин голосів (але не менше дванадцяти присутніх на засіданні членів особисто, або за допомогою онлайнового комунікаційного зв’язку або за дорученням), після чого він видається як кінцевий Стандарт або Положення з практики. Якщо РМСАНВ вважає суттєвими зміни, внесені після обговорення, то вона може прийняти рішення щодо повторного обговорення документу. РМСАНВ чітко вказує дату вступу в дію Стандарту, а також встановлює дату, з якої професійні бухгалтери повинні користуватися відповідним Положенням з практики.

Перелік та зміст Стандартів, Положень з практики та інших документів випущених РМСАНВ наведено в таблиці 1.

Аудиторські стандарти, які підготовлені РМСАНВ, базуються на слідуючи основних принципах:

• аудит повинен здійснюватися особою, яка має відповідну професійну підготовку і досвід роботи;

• по всіх питаннях роботи аудитор повинен дотримуватися об’єктивності, конфіденційності і незалежності його суджень;

• аудитор повинен добросовісно і кваліфіковано виконувати свої зобов’язання перед клієнтом, тим самим забезпечити належний контроль за діями підлеглих співробітників під час аудиту;

• аудитору, необхідно мати достатню уяву про систему внутрішнього контролю клієнта, щоб спланувати свою роботу, визначити характер і обсяг аудиторських процедур, строки виконання окремих етапів і перевірки в цілому;

• під час аудиторської перевірки аудитор, використовуючи методи опитування, спостереження, аналізу і ін., нагромаджує вичерпні докази для складання висновку незалежного аудитора про достовірність фінансової звітності;

• у висновку незалежного аудитора повинна міститися думка аудитора про достовірність фінансової звітності або опис причин модифікації аудиторського висновку.

Більшість міжнародних стандартів включає таку інформацію:

• вступ (де відображені мета і завдання стандарту, а також даються визначення важливих термінів, які використані в стандарті);

• розділи, які розкривають зміст стандарту (принципи та аудиторські процедури);

• дата набрання чинності;

• додатки.

Всі стандарти, що стосуються аудиторської діяльності можна поділити на:

• міжнародні стандарти;

• національні стандарти цієї чи іншої країни;

• внутрішньофірмові стандарти (стандарти аудиторських фірм).

Всі міжнародні стандарти аудиту тісно зв’язані між собою і складають разом єдину систему. Застосування одного з них веде до використання інших стандартів аудиту. Міжнародні стандарти аудиту застосовуються в любих випадках здійснення незалежного аудиту достовірності показників фінансової звітності. Однак МСА не мають переважної сили над національними, за виключенням аудиторських висновків по фондовим біржам, акції яких котируються на відповідних фондових ринках. В деяких найбільш розвинутих країнах, які мають свої національні стандарти аудиту (США, Великобританія, Канада та ін.) МСА приймаються лише до уваги. Інші країни, такі як Австралія, Бразилія, Індія, Голландія, Росія тощо, МСА використовують в якості основи для розробки національних стандартів аудиту. Такі країни, як Кіпр, Малайзія, Нігерія, Фіджі, Шрі-Ланка, Україна та ін. безпосередньо використовують МСА в якості національних.

Застосовувати МСА в якості національних можуть тільки ці країни, які є членами Міжнародної федерації бухгалтерів.

Деякі регіональні організації прийняли відповідні рішення щодо застосування і визнання Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. Зокрема, Комісія Європейського Союзу (ЄС) прийняла рішення про те, що починаючи з 2005 року країни-члени ЄС при проведенні обов’язкового аудиту повинні застосовувати Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики, розроблених РМСАНВ Міжнародної федерації бухгалтерів.

У зв’язку з впровадженням аудиту в нашій країні важливого значення набули питання розробки національних стандартів (нормативів) аудиту. Формування національних стандартів (нормативів) – це процес досить складний і тривалий. В країнах з розвинутою ринковою економікою, де аудит існує більш як 150 років сьогодні не має кінцевого варіанту абсолютно бездоганних аудиторських стандартів, тим більше в нашій країні, де аудит перебуває на стадії становлення. Безперечно для швидкого й ефективного розвитку аудиту в Україні необхідно максимально використати нагромаджений зарубіжний досвід. Вивчення зарубіжного досвіду, показало, що в більшості країн світу національні стандарти (нормативи) ґрунтуються на МСА. У зв’язку з тим, можливі два варіанти формування національних стандартів (нормативів) аудиту: перший, шляхом використання МСА для розробки національних стандартів (нормативів) аудиту з врахуванням особливостей економіки країни; другий, шляхом застосування МСА в якості національних. Для нашої країни був прийнятий перший варіант, тому що в склад МСА входять такі, які можуть бути схвалені і прийняті з незначними змінами і такі, які не прийняті у зв’язку з відсутністю відповідних умов (перехідний період до ринкових відносин та національні облікові традиції). Багатоцільове призначення, новизна і складність вирішення поставлених завдань обумовили необхідність поетапної розробки та впровадження національних стандартів (нормативів) аудиту.

На першому етапі була визначена концепція розробки національних стандартів (нормативів) аудиту (було вивчено зарубіжний досвід з питань методології розробки національних стандартів (нормативів) аудиту та визначено їх склад). На другому етапі була здійснен розробка найбільш важливих Тимчасових нормативів аудиту, зокрема: № 1 „Мета та завдання проведення аудиту”; № 2 „Договір на проведення аудиту”; № 3 „Основні принципи, які регулюють аудит”; № 4 „Планування аудиту”; № 8 „Аудиторські свідчення”; № 12 „Документальне оформлення аудиту”; № 13 „Аудиторський висновок”. Затверджені нормативи (стандарти) аудиту, дали можливість в деякій мірі уніфікувати діючу практику аудиту. Оскільки вони не в повній мірі задовольняли вимоги аудиторських фірм і аудиторів, Аудиторською палатою України було прийнято рішення про розробку національних стандартів (нормативів) аудиту і Кодексу професійної етики аудиторів України. При розробці національних стандартів (нормативів) аудиту виходили з таких вимог:

• відповідність діючому законодавству країни;

• чітке визначення переліку питань і понять, які підлягають регулюванню;

• єдина структура стандартів (нормативів) аудиту, тобто вони повинні включати такі частини, як: вступ, основний зміст і практичну спрямованість;

• кожен стандарт (норматив) повинен бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об’єкту нормативу (стандарту);

• єдина стилістика викладення змісту нормативу (стандарту) та ін.

В 1998 р. Аудиторською палатою України було прийнято рішення (протокол № 73 від 18.12.1998 р.) про затвердження Національних нормативів аудиту і Кодексу професійної етики аудиторів України, які вступили в дію з 1.01.1999 року. У тексті цих нормативів було використано термінологію стандартів аудиту Міжнародної федерації бухгалтерів. Крім цього у передмові до Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України було посилання на те, що при тлумаченні окремих їх положень необхідно надавати переважне право законодавству та нормативно-правовим актам України. Право тлумачення окремих положень Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України належало Аудиторській палаті України. Перелік Національних нормативів за групами наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

ПЕРЕЛІК

національних нормативів аудиту, затверджених рішенням АПУ № 73 від 18.12.1998 р.

Номер нормативу	Назва нормативу
01-02	Вступний матеріал
01	Вимоги національних нормативів аудиту
02	Основні вимоги до аудиту
03-08	Відповідальність
03	Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності
04	Договір на проведення аудиту
05	Контроль якості аудиторських послуг
06	Документальне оформлення аудиторської перевірки
07	Помилки та шахрайство
08	Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України
09-11	Планування
09	Планування аудиту
10	Знання бізнесу клієнта
11	Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки
12-13	Внутрішній контроль
12	Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов’язаного з ефективністю її функціонування
13	Аудит в умовах електронної обробки даних
14-22	Аудиторські докази
14	Аудиторські докази
15	Ставлення аудитора до початкових залишків по рахунках обліку підприємства під час першої аудиторської перевірки
16	Аналітичні операції
17	Вибіркова перевірка
18	Аудит облікових оцінок
19	Споріднені сторони
20	Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після дати укладання фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку
21	Концепція діючого підприємства
22	Інформація, яка надається аудитору керівником підприємства
23-25	Використання роботи інших фахівців
23	Використання результатів роботи іншого аудитора
24	Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту
25	Залучення експертів
Продовження таблиці 2
1	2
26-27	Аудиторські висновки та звіти
26	Аудиторський висновок
27	Інша інформація в документах, які стосуються перевіреної аудитором фінансової звітності підприємства
28-29	Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів
28	Аудиторські висновки спеціального призначення
29	Оцінка перспективної фінансової інформації
30-32	Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту
30	Використання комп’ютерів в аудиті
31	Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю
32	Оцінки власного ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки

Одночасно був оприлюднений Кодекс професійної етики аудиторів України, який включав в себе такі розділи, як: основні засади етики аудитора; об’єктивність; вирішення етичних конфліктів; професійна компетентність; конфіденційність; податкова практика; закордонна діяльність; самореклама; незалежність; оплата за угодою і комісійні; несумісна з практикою аудиторів діяльність; грошові суми клієнтів; відносини з іншими аудиторами; реклама і пропозиція послуг; керівництво з прийняття аудиторської клятви. Прийняття Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів України послужило основою для подальшого розвитку аудиту в нашій країні.

Однак в 2003 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 січня № 25 „Про затвердження заходів щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” були затверджені Заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах. Згідно вищевказаним Розпорядженням на Аудиторську палату України (АПУ) і Федерацію професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ) було покладено запровадження в 2004-2005 роках Міжнародних стандартів аудиту, встановлених Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ). У зв’язку з цим, АПУ рішенням від 18 квітня 2003 року № 122 затвердила стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту, які підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності до фінансової звітності за 2003 рік, але допускається їх застосування до фінансової звітності попередніх періодів. МСА призначені для їх використання під час здійснення аудиту і надання супутніх послуг аудиторськими фірмами та аудиторами. Основною метою МСА є сприяння розвитку професії аудитора та уніфікація аудиту в міжнародному масштабі.

У зв’язку з тим, що РМСАНВ МФБ постійно вносить зміни в стандарти аудиту АПУ у 2004 і 2006 роках було перевидано Міжнародні стандарти аудиту надання впевненості та етики, в яких змінилася як редакція самих стандартів, так і структура Кодексу етики професійних бухгалтерів.

Згідно ст. 6 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про аудиторську діяльність” при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Стандарти аудиту є обов’язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб’єктами господарювання.

Крім стандартів для зовнішнього аудиту, в деяких країнах, наприклад, у США розроблено стандарти для внутрішнього аудиту. Перелік цих стандартів був випущений Інститутом внутрішніх аудиторів у 1978 р. Стандарти спрямовані на надання допомоги внутрішнім аудиторам всіх типів організацій де б вони не працювали.