8

Тема 3. Законодавче забезпечення рекламної діяльності.

План лекції

1. Зміни які відбулися в структурі Закону України “Про рекламу” та 1-му розділі;

2. “Загальні вимоги до реклами” (Розділ 2).

3. “Особливості рекламування деяких видів товарів” (Розділ 3).

4. Розділ 4. “Контроль за дотриманням відповідальності за порушення законодавства “Про рекламу” та 5 розділ “Прикінцеві положення”.

1. Зміни що відбулися в структурі Закону України “Про рекламу”;

Останній Закон України “Про рекламу” був прийнятий 24 вересня 2003 р.. Його структура дещо змінена у порівнянні із законом України „Про рекламу”, який був прийнятий Верховною Радою України від 3 липня 1996 р. Новий Закон складається з 5 розділів, а попередній складався з 4-х розділів: І. Загальні положення;

ІІ. Загальні вимоги до реклами;

ІІІ. Особливості рекламування деяких видів продукції;

IV. Контроль за дотриманням та відповідальністю за порушення законодавства про рекламу.

У новій редакції Закону України про рекламу від 24 вересня 2003 року змінена сама структура Закону. У новій редакції закону України “Про рекламу” додано розділ “Прикінцеві положення”. Тобто структура нового Закону України “Про рекламу” складається з 5 розділів.

Розділ І “Загальні положення” містить 6 статей, в яких йде мова про визначення термінів, сферу застосування Закону, законодавство про рекламу, рекламу, як предмет авторського права, рекламу імені (назви) та знаку для товарів і послуг спонсорів, про мову реклами.

Розділ І нової редакції Закону, зокрема, ст. 5 була доповнена пунктами П.5... спонсор не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми, передачі або зміст матеріалів друкованого видання, які він спонсорує.

П.6... спонсорство програм і передач новин забороняється.

Стаття 6 “Мова реклами”. У цій статті зазначено, що рекламування на території України повинно здійснюватися виключно українською мовою. Крім цього у даній статті нового Закону зазначалося, що всі логотипи іноземних фірм повинні перекладатися українською мовою. Але дана позиція суперечить міжнародним юридичним нормам, оскільки логотипи і назви фірм у міжнародному законодавстві не перекладаються жодною мовою, а подаються в оригіналі.

2. Загальні вимоги до реклами (Розділ 2).

Суттєвих змін зазнав Розділ ІІ, нової редакції, “Загальні вимоги до реклами”.

Ст.7. Принципи реклами. На відміну від попередньої редакції, дана стаття була доповнена трьома пунктами.

П.2 – реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати добросовісній конкуренції.

П.3 – реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

П.4 – реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоду.

Ст. 8. Загальні вимоги до реклами, а саме п.1 був доповнений пп.1 Забороняється розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі і гідності. Анонси фільмів, які містять обмеження щодо глядацької аудиторії розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.

Крім того, дана стаття в новому Законі доповнена ще додатковими 4-ма пунктами:

- реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.

• Реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.

• Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі.

• Розміщення інформації про виробника товару та /або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою.

Ст.9 Ідентифікація реклами в новій редакції Закону доповнена ще такими пунктами:

П.4 Логотип телерадіоорганізації, яка здійснює трансляцію програм, передач, не вважається рекламою.

П.5 Прихована реклама забороняється.

Ст.10 Недобросовісна реклама в новій редакції Закону має такий вигляд.

П.2 відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.

П.3 рішення щодо визнання реклами регулюються законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.

2. Відповідальність за неправомірне порівняння у рекламі несе рекламодавець.

3. Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірно приймають органи держаної влади, визначені у ст. 26 цього Закону.

З’явилась в новому законі України “Про рекламу” стаття “Порівняльна реклама”.

Стаття 11. Порівняльна реклама. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе рекламодавець.

Ст. 12 (ст.11 в старій редакції) Соціальна реклама була доповнена п.1 Рекламодавець соціальної реклами може бути будь-яка особа.

П.2 Соціальна реклама неповинна містити посилань на конкретний товар або його виробника, на рекламодавця, на об’єкти права інтелектуальної власності, що належить виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

П.5 Засоби масової інформації – розповсюджувачі реклами, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.

Стаття 13. Реклама на телебаченні і радіо зазнала кардинальних змін (ст.12 в старій редакції)

П.1 без змін.

П.2 Частка реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20%.

П.3 Реклама повинна розміщуватися у перервах між програмами, передачами. При виконанні умов, викладених у ч.5 цієї статті, реклама може бути розміщена під час трансляції програми, передачі таким чином, щоб не завдати шкоди цілісності та змісту програми передачі та права їх власників.

П.4 доповнено так... голови Верховного Суду України, а також трансляції релігійних служб, програм, передач для дітей та програм, передач новин.

П.5 трансляція концертно – видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма, передача триває не менше 30 хвилин. Реклама під час трансляції спортивних програм передач розміщується в перервах між їх частинами.

Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості до 42 хвилин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом(включаючи анонс програм, передач).Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості від 42 до 70 хвилин, може перериватися рекламою або будь-якою редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом(включаючи анонси передач, програм) один раз, за умови їх тривалості від 70 до 90 хвилин-два рази. Трансляція кіно- і телефільмів тривалістю понад 90 хвилин може перериватись рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) кожні 30 хвилин за умови, що після останньої перерви фільм продовжується не менше 20 хвилин включно.

П.6 для цілей цієї статті не вважаються рекламою:

- оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найменування спонсора, об’єктів права інтелектуальної власності, що йому належить:

- трансляція соціальної реклами, якщо вона розповсюджується теле-, радіо- організацією безкоштовно:

- анонси власних програм, передач телерадіоорганізації.

П.7 відповідальність за виконання вимог щодо порядку розміщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах несе теле радіоорганізація.

П.8 ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, передач забороняється наводити споживчі властивості товару або вказувати банківські рахунки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціна товару.

П.9 Трансляція реклами яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій ,що транслюються на території України, дозволяється лише у разі, якщо за трансляцію (ретрансляцію) такої реклами сплачено юридичній особі України незалежно від способу здійснення такої трансляції (ретрансляції).

Ст.15 (стара редакція ст.14) Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв’язку. П.1 статті це останній пункт в новій редакції Закону. П.2 було скорочено. П.4 за попередньою редакцією виключено.

Ст.16 нового Закону Зовнішня реклама (ст..15 в старій редакції) зазнала таких змін:

П.1 До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та споруд.

П.2 Порядок розміщення зовнішньої реклами встановлюється відповідними місцевими органами влади в межах їх компетенції (без втручання у форму та зміст реклами). А також п.3 Інформація (вивіска) про особу, розміщена на фасаді, біля входу (в'їзду), або про її продукцію у вітрині споруди, в якій ця особа займає приміщення, не потребує отримання дозволу місцевого органу влади. – виключені.

В пункті 3 Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами...

- поза населеними пунктами на відстані менш ніж 8 метрів замінені на 5 метрів від краю проїжджої частини.

Ст.17 (стара редакція ст. 16) Внутрішня реклама. П.1 змінено таким чином. Розміщення внутрішньої реклами погоджується з власником місця її розташування або уповноваженою ним особою. При погоджені розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.

Ст.18 (ст.17) Реклама на транспорті, окрім того, що зміст самої статті став спрощеним, вона була доповнена п.4 забороняється розміщення на транспортних засобах : реклами, яка повторює чи імітує кольорографічні схеми спеціальних та оперативних транспортних засобів; реклами із нанесенням світлоповертаючих матеріалів; реклами, яка супроводжується звуковими чи світловими сигналами. Забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.

З пункту 1 ст.19 старого Закону (ст..20 новий Закон) абзац 5 і 6 виключено і замінено трьома додатковими пунктами, а саме:

1. Реклама не повинна завдавати дітям моральної чи фізичної шкоди, викликати у них відчуття неповноцінності.

2. 3. Реклама не повинна створювати у дітей враження, що володіння рекламованою продукцією має перевагу над іншими дітьми.