4 Питання

4. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI — на початку XVII ст.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. українськими землями прокотилося

дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків: перша

(1591 —1596) була порівняно короткою у часі, друга (1625—1638)

тривалішою. Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.

Основними причинами першої хвилі народного гніву були посилення

кріпосницького та національного гніту (нагадаймо, що «артикули»

польського короля Генріха Валуа (1573) та третій Литовський статут

(1588) фіксували остаточне оформлення кріпосного права) енергійна

експансія шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані

«уходниками» та запорожцями; зіткнення інтересів шляхетської та

козацької верств; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під

контроль козацтво?

Повстання К. Косинського (1591 —1593) — перший великий

селянсько-козацький виступ. Приводом до нього стало захоплення

білоцерківським старостою К. Острозьким козацьких земель. Даючи відсіч

зухвалому шляхтичеві, загін реєстрових козаків на чолі з К. Косинським у

грудні 1591 р. захопив замок і місто Білу Церкву. Цей виступ,

підтриманий міщанами та селянами, незабаром переріс у масштабний

повстанський рух, який протягом 1592—1593 рр. охопив Київське,

Волинське, Брацлавське і частково Подільське воєводства. Успіхи

повстанців налякали офіційну владу. Київський воєвода Костянтин

Острозький, зібравши численне шляхетське військо та загін німецьких

найманців, у серпні 1593 р. завдав поразки козацькому війську у

вирішальній битві під П'яткою на Житомирщині. К. Косинський з частиною

козаків змушений був відійти на Запорожжя.

Зібравши двохтисячне військо, повстанці в травні 1593р. розпочали новий

наступ. Під час облоги Черкас загинув К. Косинський (за однією версією

під час бою, за іншою — підступно вбитий слугами князя Вишневецького в

ході переговорів). Залишившись без лідера, повстанці зазнали поразки.

Після першого великого спалаху народної активності 1594 р.

Розпочинається козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.

Наливайко Семерій (Северин; ?—1597) — козацький ватажок, провідник

козацького повстання 1595—1596 рр. Родом з Галичини. Змолоду козакував

на Запорожжі, потім вступив на службу до князя К. Острозького. В 1594 р.

— першій половині 1595 р. бере участь в антитурецьких походах. Після

повернення з Угорщини бере під козацький контроль більшу частину Волині,

що стало початком великого повстання. Після капітуляції повстанців на р.

Солониці Наливайко разом з іншими козацькими старшинами потрапив у

полон, був відвезений до Варшави і страчений.

Як сотник надвірних козаків князя Острозького він був змушений брати

участь у придушенні повстання 1591 — 1593, проте після битви під П'яткою

в долі Наливайка відбувається крутий злам — він залишає службу і

організовує на Брацлавщині загін нереєстрових козаків. Здійснивши вдалий

похід проти татар, Северин та його прибічники захопили зброю та 4 тис.

коней. Відчувши власну силу і намагаючись її збільшити, козацький

ватажок посилає на Січ своїх посланців з метою прихилити на свій бік

січовиків для виступу проти поляків.

Частина старшини не побажала приєднуватися до дій людини, яка брала

участь у розгромі К. Косинського під П'яткою, а решта, обравши наказним

гетьманом Г. Лободу, вирушила на допомогу наливайківцям. У жовтні 1594

р. спалахує антишляхетське повстання на чолі з Наливайком. Уже навесні