
- •1 .1. Інформація та її функції
- •1.2. Суспільний розвиток і зростання потреби суб'єктів в інформації
- •1.3. Перспективи розвитку інформаційної діяльності в суспільстві
- •2 .1. Комунікація. Модель обміну інформацією за к. Шенноном
- •1.4. Інформаційні шуми, бар'єри та фільтри
- •Розділ 3. Психологічні основи організації інформаційної діяльності
- •3 .1. Психологічна складова обміну інформацією
- •3.3. Соціально-психологічні чинники інформаційної діяльності
- •3.4. Вплив психологічних механізмів на прийняття рішень
- •Складові організації інформаційної діяльності у сфері управління
- •4 .1. Класифікація інформації
- •4.2. Суб'єкти інформаційних відносин і форми організації інформаційної діяльності у суспільстві
- •4.3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл
- •4.4. Система оцінки інформаційних потреб
- •5.3. Інформаційні посередники
- •5.5. Електронні джерела інформації
- •5.6. Джерела статистичної інформації
- •5.7. Реклама, виставки, конференції як джерела інформації для підготовки управлінських рішень
- •5.8. Консультативні послуги як джерело інформації
- •5.9. Інші джерела інформації
- •7 .1. Суть та основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
1.4. Інформаційні шуми, бар'єри та фільтри
Після того як ми розглянули різні типи моделей комунікації з урахуванням набутих знань, уже детальніше проаналізуємо процес передачі інформації від відправника (адресанта) до отримувача (адресата). Для цього почнемо з визначення необхідних нам понять. Як ми вже знаємо, обов'язковим атрибутом інформаційних потоків є інформаційний шум. Інформаційний шум, як уже зазначалося, можна розглядати у двох аспектах. З одного боку, він являє собою випадкову перешкоду на шляху розповсюдження сигналів. З іншого — це непотрібне суб'єкту повідомлення, незалежно від того, відоме воно вже йому чи ні. Наявність інформаційних шумів веде до формування інформаційних бар'єрів — сукупності різноманітних перешкод, що виникають на шляху розповсюдження та використання інформації.
Визначають три типи інформаційних шумів та інформаційних бар'єрів: фізичні (синтаксичні), семантичні і прагматичні. Фізичні (синтаксичні) шуми, а відповідно і бар'єри, являють собою тип перешкод, що заважають поширенню сигналу. Прикладом тут можуть слугувати різноманітні порушення у телефонних мережах, що не дають змоги адресату отримувати повідомлення повністю, незалежно від того, сприймає він його на слух чи за допомогою якихось пристроїв (факсу, модему тощо). Семантичні (змістовні) шуми та бар'єри — це типи перешкод, що заважають засвоєнню змісту повідомлення адресатом. (Семантика — наука про значення одиниць мови і закони, за якими з цих одиниць формується цілісний текст.) Таке буває, коли отримувач повідомлення за рівнем своєї професійної підготовки поступається відправнику цього повідомлення або не розуміє код (мову), якою користується відправник. Елементарний приклад — неспроможність прочитати публікацію, надруковану іноземною мовою, через незнання цієї мови. І нарешті, прагматичні шуми та бар'єри — це зрозуміла, але не потрібна отримувачу частина повідомлення.
Для боротьби з інформаційним шумом і подолання інформаційних бар'єрів вдаються до фільтрації даних (повідомлень) — процесу перевірки належності фактичного значення даних (складових повідомлення) до множини припустимих значень, або відповідності потребам споживача. Фільтри, залежно від того, для подолання яких шумів і бар'єрів вони застосовуються, поділяються на фізичні (синтаксичні), семантичні та прагматичні. Тепер розглянемо механізм
31
впливу шумів, бар'єрів і фільтрів на процес передачі повідомлення та поетапне перетворення його на інформацію (рис. 2.7) [69].
Закодована і відправлена адресантом інформація (назвемо її поки що повідомленням-1) у процесі руху по каналу зв'язку зазнає впливу фізичних (синтаксичних) шумів і бар'єрів, для подолання яких застосовуються відповідні фільтри. При цьому треба зазначити, що повідомлення-1 розглядається власне як інформація тільки її відправником. Після проходження фізичних фільтрів адресат отримує повідом-лення-2 у вигляді синтаксичної та (або) статистичної інформації. Закономірним результатом цього етапу перетворення повідомлення-1 на повідомлення-2, у процесі його руху між адресантом і адресатом, є отримання останнім повідомлення як цілісного тексту. Далі починають діяти семантичні шуми, бар'єри та фільтри. Наприклад, українець може не знати англійську мову, що заважатиме йому засвоїти повідомлення, викладене цією мовою. Функції фільтрації повідомлення в даному випадку буде виконувати його переклад з англійської на українську. Після подолання семантичних шумів і бар'єрів адресат здатен засвоювати зміст повідомлення (повідомлення-3). Але буває і так, що далеко не все повідомлення йому потрібно. Тут ми стикаємось із прагматичними шумами і бар'єрами, тобто повідомлення зрозумілого, але частково або навіть повністю непотрібного. Фільтрація повідомлення на цьому етапі полягає у відсіюванні зайвого та відокремленні інформації. Таким чином, повідомлення-4 придатне для використання його отримувачем і є інформацією для адресата. Отже, ефективність передачі інформації від відправника до її отримувача обернено пропорційна різниці між повідомленням-1 і повідомлен-ням-4.
Питання для самоконтролю
Поясніть суть комунікації на прикладі моделі, запропонованої К. Шенноном.
Поясніть взаємозв'язок символів, мов і знань.
Наведіть і поясніть моделі комунікації, запропоновані Р. Якобсоном та Ю. Лотманом, і проілюструйте механізм їх функціонування на конкретних прикладах.
Інформаційні шуми, бар'єри та фільтри. Поетапне перетворення повідомлення (даних) в інформацію.
Проведіть декодування тексту на соціально-політичну та (чи) економічну тематику, виділіть у повідомленні спеціальні терміни, інформаційний шум і контекст повідомлення.
32
Рис. 2.7. Поетапне перетворення повідомлення в інформацію
33