3. Бар’єри комунікацій

Перешкоди- це бар’ єри комунікацій. Виділяють такі основні види перешкод:

Міжособистісні – бар'єри сприйняття, семантичні і невербальні бар'єри, поганий зворотний зв'язок, невміння слухати;

Організаційні – перекручування інформації, інформаційне перевантаження, незадовільна структура.

НЕВЕРБАЛЬНІ бар’єри:

1. Візуальне сприйняття поведінки – рухи, пози, вираз очей, обличчя, тобто що називають “мова жестів”.

2. Зовнішність людини – побудова тілу (ріст, вага), шкіра, волосся, одежа, аксесуари, косметика.

3. Голос – гучний (тихий, різкий), приємний, модуляції, логічні паузи, оклики, крик, (шепіт).

4. Використання часу – інтервали, акуратність, точність, пріоритети, оцінка, час доби, тривалість спілкування.

1. Оточення – розстановка меблів, особистих речей, особиста, інтимна та соціальні зони.

ВМІННЯ СЛУХАТИ можна віднести до вирішальних факторів впливу на сприймання. Тут важливо виконувати усі рекомендації Дейла Карнегі. Ми ж обмежимось такими: СЛУХАЙ УВАЖНО, ВИЯВЛЯЙ ІНТЕРЕС ДО ПАРТНЕРА.

СЛУХАЙ: ЩО людина ХОЧЕ сказати, НЕ МОЖЕ сказати, НЕ ХОЧЕ казати.

4. Комунікаційні мережі

Комунікаційна мережа – це форма організації інформаційних потоків. Є сталі форми комунікаційних мереж. При чому, вони відрізняються не тільки у груп різної чисельності, але й в рівних за кількістю учасників комунікації групах. Зразки комунікаційних мереж у різних за чисельністю групах представлені на малюнку.

А. Група з трьох чоловік

А. Група з чотирьох чоловік

В. Група з п’яти чоловік

Характер робіт, організація процесів взаємодії визначає тип найбільш пригожої комунікаційної мережі. Проста взаємодія припускає мережі централізованого типу. Їм віддають перевагу керівники авторитарного типу, яким властиво замикати “на себе” рішення усіх питань. Ці мережі типу “колесо”, де комунікації йдуть тільки через члена групи, що знаходиться у центрі. Аналогічна картинка в мережі “Ігрек”.

Ще один тип владної ієрархії представляють собою “ланцюжки”. У них з’являється така ознака децентралізації, як горизонтальні зв’язки. Проте великою є ймовірність викривлення інформації.

В мережах типу “коло” можна спілкуватись тільки з тими, хто розташований поряд. Результативність комунікаційних мереж тут найменша, проте досить важливі міжособистісні зв’язки. “Всеканальні” мережі – модель децентралізованих груп. Це так звані відкриті комунікації, що застосовуються для залучення усіх в рішення складних проблем.

Характеристика комунікаційних мереж

Результат або характеристики, що вимірюються	Типи комунікаційних мереж
	“коло”	“ланцюжок”		“колесо”
Швидкість	Повільно		Швидко	Швидко
Точність	Погана		Добра	Добра
Організованість	Слабка		Середня	Сильна
Лідерство	Відсутня		Виявляється	Чітко виражена
Мораль	Дуже висока		Низька	Дуже низька

Знання типів комунікаційних мереж важливе для розуміння відносин влади та контролю в організації. Їх організаційні форми проектуються, забезпечуються ресурсами та закріплюються посадовими інструкціями, регламентом взаємовідносин.

Телекомунікації. Останнім часом у число інструментальних технологій ринкової економіки активно впроваджуються комп'ютерні системи суспільного доступу: комерційні бази даних тематичного характеру, системи електронних бірж і рекламних дощок, оголошень, системи вилученої обробки інформації, засобу представлення інформаційних, фінансових і інших видів послуг.

Як ми знаємо, уже дуже давно підручним засобом для обробки інформації став комп'ютер. Однак масове використання окремих, не взаємозалежних комп'ютерів породжує ряд серйозних проблем: як зберігати інформацію, що використовується, як зробити її загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншими користувачами, як спільно використовувати дорогі ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком користувачам. Рішенням цих проблем є об'єднання комп'ютерів у єдину комунікаційну систему — комп'ютерну мережу. Комп'ютерна мережа - являє собою систему розподіленої обробки інформації, що складає як мінімум із двох комп'ютерів, взаємодіючих між собою за допомогою спеціальних засобів зв'язку, тобто сукупність з'єднаних один з одним персональних комп'ютерів і інших обчислювальних пристроїв, таких як принтери, факсимільні апарати і модеми. Мережа дає можливість окремим співробітникам організації взаємодіяти один з одним і звертатися до спільно використовуваних ресурсів; дозволяє їм одержувати доступ до даних, що зберігається на персональних комп'ютерах у вилучених офісах, і встановлювати зв'язок з постачальниками.

Комп'ютери , що входять у мережу виконують наступні функції:

• Організація доступу до мережі

• Керування передачею інформації

• Надання обчислювальних ресурсів і послуг абонентам мережі.