Зміст лекцій

Тема 1. Мета, завдання курсу. Історична база соціального виховання. Лекція - 2 години

Питання, що розглядаються в ході лекції:

1. Мета, завдання курсу.

2. Залежність та обумовленість соціального виховання від політики держави, економічних та культурологічних процесів рабовласницьких держав.

3. Стародавні цивілізації - джерело філософського підґрунтя соціального виховання. Виникнення перших шкіл в країнах Давнього Сходу. Піктографічні школи Мексики. Школи жерців в Єгипті. Зміст навчання в школах Давнього Китаю. Культ писемності, ієрогліфа, конфуціанських освічених моралістів.

Виховання у Давньої Греції. Загальна характеристика економічного і культурного розвитку Рабовласницьких місць-держав Давньої Греції. Спартанська система виховання. Вплив географічного положення Спарти на розвиток науки, техніки, торгівлі. Умови, головні завдання, цілі і засоби спартанського виховання. Афінська система виховання як провісниця високої духовної культури, формування гармонійної людини. Відмінність афінської і спартанської систем виховання. Виховання і освіта дівчат і хлопчиків.

Школа і педагогіка Давнього Риму. Соціально-класові основі римської системи виховання. Елементарні і граматичні школи, школи риторів. Вплив християнства на розвиток школи. Марк Фабій Квінтіліан – видатний педагог.

Ключові слова та терміни: піктограми, папіруси, манускрипти; школи писців і жерців, рамессеум, ієрогліфи, агели, криптиї, ефебія, калокагатія; гінекея, школи граматистів, кіфаристів, палестри; гімнасія, академія, школи риторів.

Рекомендована література:

1. Василенко І.В. Організація системи соціального виховання учнів. //Педагогіка і психологія— 1996, №2. — С. 95 - 103.

2. Василькова Ю.В. Методы социального воспитания //Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога.— М., 2001. — С. 25 - 42.

3. Вишневський О. Сучасне українське виховання. — Львів, 1996.

4. Галузинський В. М, Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. — К., 1995. — 237 с.

5. Малько А. Рефлексія соціального виховання епохи античності: (культурно-історичний аспект) //Рідна школа. — 2001. - № 10. — С. 69 - 72.

6. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов /Под ред. В. А. Сластенина. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 200 с.

7. Наторп П. Социальное воспитание //Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. — М., 2000. — С. 102 - 104.

Тема 2. Виховання як головна умова формування особистості в суспільстві. Лекція 2 години

Питання, що розглядаються в ході лекції:

1. Розкриття сутності процесу виховання. Виховання в широкому і вузькому значенні. Умови здійснення цілеспрямованого і систематичного виховання: керівництво виховним процесом, організація діяльності дітей, система виховних відносин. Підкріплення зусиль педагогів у вихованні усвідомленістю і позитивним відчуттям. Виховання мотиву. Самовиховання. Елементи процесу виховання (суб`єкт, зміст, суспільство).

2. Різні підходи до сутності процесу виховання. Особистісно орієнтоване виховання. Класифікація теорій виховання за О.В. Сухомлинською: персоналістичні, академічні, соціальні, спірітуалістичні, соціокогнітивні, психокогнитивні, технологічні теорії. Напрямки в сучасних підходах до виховання в Україні: етнопедагогічний, запозичення іноземних педагогічних систем, раціоналістичний, вестернізація.

3. Виховання як процес, як вплив, як взаємодія, як управління. Вплив як психологічний механізм, через який вчитель взаємодіє зі своїм учнем. . Реалізація впливу у зустрічі двох моделей розуміння світу - моделі, властивої учневі, та моделі, яку вчитель обрав для даної взаємодії. Відносини вчителя та учня як найглибинніші у процесі передавання та засвоєння досвіду культурно-історичного творення, осягання часу індивідуальної та соціальної історії, досвіду бути людиною.

4. Основні принципи процесу виховання: - цілеспрямованість; зв'язок виховання з життям, працею; виховання особистості в колективі, через колектив; єдність вимог і пошани до особистості вихованця; послідовність, систематичність і єдність виховних дій (цілісність і єдність виховного процесу); урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів; висока активність і широка самодіяльність школярів, при організації їхньої різнобічної діяльності. Напрямки в ідеології виховання: реалізм навчально-виховних цілей; сумісна діяльність дітей і дорослих; самовизначення: формування цілісної особистості, яка сама визначає свій життєвий шлях; особистісна спрямованість виховання; добровільність: дитину не можна примусити «виховуватися», вихователі повинні опиратися на «добру» волю вихованців, їхні інтереси та потреби; колективна спрямованість.

Ключові слова та терміни: виховання, самовиховання, виховні відносини, вплив, взаємодія, особистісно орієнтоване виховання, принципи виховання.

Рекомендована література: