Шевченко М.М., к.філос.н., доцент

Практикум № 1

Кейс-стаді: «Розробка сценаріїв реагування на загрози національній безпеці» – 4 години

Вступ: Виявлення загроз на ранньому етапі має велике значення для забезпечення національної. Прогнозування негативних наслідків деструктивного впливу у різних сферах суспільного життя України стають ключовим завданням теорії та практики державного управління. Підготовка та обґрунтування управлінських рішень щодо попередження та нейтралізації загроз національній безпеці набуває особливої актуальності на сучасному досить суперечливому і складному етапі державного будівництва України. Шляхи підвищення ефективності протидії деструктивним впливам в державному управлінні є актуальною та практично значущою проблемою сьогодення.

План практичного заняття:

1. Виявлення чинників, які здатні впливати на національну безпеку.

2. Побудова ієрархії загроз національній безпеці.

3. Виявлення та оцінка взаємозв’язку між чинниками які породжують загрози національним інтересам.

4. Розробка сценаріїв реагування на загрози національній безпеці.

Мета практичного заняття:

1. Поглиблення знань слухачів щодо підвищення ефективності державно-управлінських рішень у сфері забезпеченням національної безпеки.

2. Ознайомлення з методикою складання аналітичих документів щодо реалізації державної політики захисту національних інтересів.

3. Обґрунтування управлінських рішень в процесі оцінки рівня національної безпеки та її складових.

4. Набуття приктичних навиків розробки сценаріїв реагування на загрози національній безпеці.

Проблемна ситуація: Основною метою проведення операцій з використанням традиційних та нетрадиційних засобів протиборства є здійснення дестабілізації політичної ситуації у регіоні, країні, створення умов для досягнення певної цілі, наприклад, зміни політичного курсу держави. Дестабілізація ніде та ніколи не може бути самоціллю. Для з’ясування мети здійснення будь-якої операції та захисту від негативних для національної безпеки наслідків у разі її проведення, необхідно розглядати події відповідно до ситуації.

Сьогодні є досить широкий набір методик та сценаріїв таких операцій. Практично більшість із них побудовані за наступною схемою, в якій у якості основних потенціальних дестабілізуючих факторів можуть бути використані:

1. Етнотериторіальні люфти в геополітичній структурі регіонів світу.

2. Кризові явища суспільно-політичного життя в столиці держави.

3. Масові порушення прав людини.

4. Надання підтримки «державам-терористам».

5. Порушення міжнародних режимів, що регулюють воєнно-політичні питання міжнародної безпеки.

Такі ситуації надають можливість державі-нападниці здійснити:

1. Дискримінацію влади держави-супротивника у вирішенні проблем національної безпеки із метою її подальшої делегітимізації.

2. Створення та подальша підтримка сепаративних рухів та опозиції, включаючи військову допомогу.

3. Приведення опозиції до влади та закріплення позитивних результатів операції.

Анотація змісту:

1. Слухачі у підгрупах (до 5 чоловік) здійснюють оцінку рівня загроз національній безпеці, за умов коли основними потенційними дестабілізуючими факторами політичної ситуації можуть бути етнотериторіальні люфти в геополітичній структурі східноєвропейському регіоні (території України з високим рівнем ентропії) або кризові явища суспільно-політичного життя в столиці держави.

2. Слухачі у підгрупах розробляють сценарії державного реагування на загрози національній безпеці.

3. Виступ слухачів від підгрупи з відпрацьованою аналітичною запискою.

Ключові слова: національні інтереси, політична ситуація, зовнішні та внутрішні загрози, паспорт загроз, спеціальні інформаційні операції, етноконфесійні та геополітичні чинники в сценаріях розв’язування війн, захист національного інформаційного простору, захист національного суверенітету, політика національної безпеки.

Перелік технологій прийняття рішень: метод «Мозковий штурм», метод сценаріїв, системний аналіз, методи аналізу політичних конфліктів.

Методичні рекомендації з підготовки та виконання практичного заняття:

На передодні проведення практикуму слухачі самостійно ознайомлюються з методиками оцінки загроз національній безпеці та складання аналітичих документів щодо реалізації державної політики захисту національних інтересів.

Під час складання аналітичної записки слухачі повинні:

усвідомити важливе значення своєчасного виявлення чинників, які здатні впливати на національну безпеку;

особливу увагу необхідно звернути на вивчення нормативно-правової основи визначення загроз та забезпечення національної безпеки.

з’ясувати роль «м’якої безпеки» в системі національної безпеки, дати характеристику структурних змін в управлінні системою НБ України в умовах інформаційної революції.

Регламент проведення практичного заняття:

1. Ознайомлення із умовами та поділ на підгрупи (до 5 чоловік) – 5 хв.

2. Опрацювання завдань практичного заняття у підгрупі – 90 хв.

3. Виступи від підгруп та відповіді на запитання – 75 хв.

4. Підведення підсумку практичного заняття – 10 хв.