
- •Передмова
- •Модуль 1
- •1. Вступ до лабораторного практикуму.
- •1.1. Обробка результатів вимірювань, обчислення похибок, представлення даних у вигляді таблиць і графіків.
- •Лабораторна робота № 1.1 „Експериментальне визначення густини речовини”.
- •Теоретичні відомості та обґрунтування методики.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •2. Механіка твердого тіла
- •2.1. Обертальний рух твердого тіла.
- •2.1.1. Кінематика обертального руху матеріальної точки.
- •2.1.2. Динаміка.
- •Лабораторна робота № 2.1 „Вивчення законів динаміки обертального руху”.
- •Теоретичні відомості та обґрунтування методики.
- •2 . Методика вимірювання.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 2.2 „Визначення моментів інерції тіл”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків:
- •Контрольні запитання.
- •Модуль 2
- •3. Електрика.
- •3.1. Електростатика.
- •3.2. Постійний електричний струм.
- •3.2.1. Закони постійного струму.
- •Лабораторна робота № 3.1 „Визначення ємності конденсатора по дослідженню кривої струму розряду”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.2 „Вивчення методів вимірювання опору та визначення температури нитки лампи розжарювання”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.3 „Дослідження залежності опору провідника від його довжини та визначення його питомого опору”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.4 „Дослідження вольт – амперної залежності, потужності, температури нитки лампи розжарювання”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.5 „Вивчення температурної залежності питомого опору металу електричному струму”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Модуль 3
- •4. Магнетизм.
- •4.1. Магнітне поле у речовині.
- •Парамагнетики.
- •Діамагнетики.
- •Феромагнетики.
- •Питання для самостійного контролю.
- •Лабораторна робота № 4.1 „Дослідження залежності магнітної проникності феромагнетика від напруженості зовнішнього поля”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2 „Дослідження кривої намагнічування феромагнетика методом амперметра та вольтметра”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 4.3 „Зняття петлі гістерезису та визначення Нс, Вr та втрат методом електронного осцилографа”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Питання для самоконтролю з теми “Магнетизм”.
- •Модуль 4
- •5. Коливання та хвилі.
- •5.1. Власні коливання.
- •Лабораторна робота № 5.1 „Дослідження згасаючих електромагнітних коливань”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •5.2. Вимушені коливання.
- •5.2.1. Змінний струм, який тече крізь резистор з опором r (l 0, c )
- •5.2.2. Змінний струм, який тече крізь котушку індуктивності l (r 0, c )
- •5.2.3. Змінний струм, який тече крізь конденсатор ємністю с (r 0, l 0).
- •5.2.4. Коло змінного струму, яке має послідовно з’єднані резистор, котушку індуктивності і конденсатор.
- •5.2.5. Коло змінного струму, яке має паралельно з’єднані резистор, котушку індуктивності і конденсатор.
- •Лабораторна робота № 5.2 „Вивчення вимушених електромагнітних коливань”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •5.3. Звукові і світлові хвилі.
- •5.4. Інтерференція хвиль. Стоячі хвилі.
- •5.5. Інтерференція світлових хвиль.
- •Лабораторна робота № 5.3 „Хвилі в пружних середовищах. Додавання хвиль. Стояча хвиля”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5.4 „Хвильові властивості світла. Інтерференція світла в тонких плівках”.
- •Порядок розрахунків.
- •Лабораторна робота № 5.5 „Хвильові властивості світла. Дифракція”.
- •Порядок розрахунків:
- •Модуль 5
- •6. Квантова фізика.
- •6.1. Теплове випромінювання.
- •Закон Стефана-Больцмана.
- •Закони Віна.
- •Формула Планка.
- •Лабораторна робота № 6.1 „Визначення ступеня чорноти нитки лампи розжарювання”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •6.2. Лінійчаті спектри атомів в газах.
- •Лабораторна робота № 6.2 „Визначення сталої Ридберга”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •6.3. Фотоелектричний ефект.
- •Лабораторна робота № 6.3 „Визначення сталої Планка”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •7. Елементи фізики твердого тіла.
- •7.1. Зонна теорія електропровідності.
- •Лабораторна робота № 7.1 „Визначення ширини забороненої зони напівпровідника”.
- •Порядок вимірювань .
- •Порядок розрахунків.
- •7.2. Випрямляння струму на p-n – переході. Напівпровідниковий діод.
- •Лабораторна робота № 7.2 „Дослідження напівпровідникового діода”.
- •Порядок вимірювань.
- •Порядок розрахунків.
- •Модуль 6
- •8. Молекулярна фізика і термодинаміка
- •8.1. Основні параметри та закони.
- •Лабораторна робота № 8.1 "Визначення відношення Сp/сv повітря методом Клемана – Дезорма".
- •8.1.1. Теплоємності і внутрішня енергія моделі ідеального газу.
- •8.1.2. Методика вимірювань і розрахунків.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.2 „Визначення відносної й абсолютної вологості повітря”.
- •8.2.1. Методика визначення вологості.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.3 "Визначення питомої теплоти паротворення води".
- •8.3.1. Фазові переходи.
- •8.3.2. Методика вимірів та розрахунків.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.4 “Визначення коефіцієнта поверхневого натягу води”.
- •8.4.1. Молекулярна структура рідини і поверхневий натяг.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунку.
- •Лабораторна робота № 8.5 "Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя повітря, середньої довжини вільного пробігу, середнього часу вільного пробігу й ефективного діаметра його молекул".
- •8.5.1. Нерівноважні процеси переносу.
- •8.5.2. Методика вимірів та розрахунків.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.6 “Визначення коефіцієнта теплопровідності твердого тіла”.
- •8.6.1. Процеси переносу в твердих тілах.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •9. Віртуальні лабораторні роботи з курсу фізики.
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.4 „Кулонівська взаємодія точкових зарядів”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •К онтрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.5 „Рух заряду в полі плоского конденсатора”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.6 „Взаємні перетворення електромагнітної і механічної енергії”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.7 „Магнитне поле струмів різної конфігурації”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •К онтрольні питання і вправи
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.11 „Хвильові властивості електронів”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •К онтрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.13 „Квантові частинки в потенціальному полі”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Модель. Квантування електронних орбіт.
- •Контрольні питання і вправи
- •Контрольні питання і вправи
- •Література
Лабораторна робота № 6.2 „Визначення сталої Ридберга”.
Мета роботи: Провести градуіровку спектрометра, визначити довжини хвиль в серії Бальмера атома водню і на підставі формули (1) визначити три значення сталої Рідберга. Розрахувати цю сталу по формулі (10) і порівняти з дослідними даними.
Прилади і приладдя: спектрометр, генератор збудження газового розряду зі змінними спектральними трубками з гелієм і воднем.
О
пис
спектрометра.
Спектрометр складається з коліматорної трубки 1, диспергуючої скляної призми 2, зорової труби 3, відлікового пристрою 4 і підставки 5 (рис.2).
Коліматорна трубка складається з лінзи, в фокусі якої міститься щілина. Перед щілиною встановлюється капіляр газорозрядної спектральної трубки. В коліматорній трубці формується паралельний пучок світлових променів, який падає на грань диспергуючої призми. Диспергуюча призма скляна, з заломлюючим кутом 60°.
В призмі, внаслідок залежності коефіцієнта заломлення від довжини світлових хвиль (дисперсія) світловий пучок розділяється на паралельні світлові пучки різних довжин хвиль. Виходячи з призми, вони відхиляються до її основи на різні кути і попадають в об’єктив зорової труби. В фокальній площині об’єктива вони збираються в кольорові лінії. Ці лінії розглядаються через окуляр зорової труби. В окулярі закріплена тонка нитка для наводки зорової труби на кожну спектральну лінію. Наводка проводиться мікрометричним гвинтом з відстанню 1 мм. На барабані гвинта нанесена шкала в 50 поділок. Ціна поділок лінійки – 1 мм, а шкали барабана – 0,02 мм.
Опис генератора збудження розряду.
Г
енератор
збудження розряду являє собою трансформатор
з феритовим сердечником. В первинному
колі трансформатора зібраний генератор
високочастотних коливань (рис.6.3).
Генератор з’єднаний з джерелом постійного струму напругою 8 В. Для захисту від неправильного вмикання полярності джерела струму в коло включений напівпровідниковий діод. Коливання, які виникають в генераторі, створюють в феритовому сердечнику змінний магнітний потік. Останній збуджує в обмотці з великим числом витків змінну напругу (2500-3000 В). До кінців цієї обмотки підключаються газорозрядні трубки з гелієм або воднем.
Порядок виконання роботи.
Підключити до кола живлення 8 В генератор збудження розряду в спектральній трубці з Не, суворо дотримуючись полярності (+) і (-).
Встановити розрядну трубку з Не біля щілини коліматорної труби спектрометра так, щоб в зоровій трубі було видно спектральні лінії і відлікову нитку.
За допомогою мікрометричного гвинта наводити нитку окуляра послідовно на лінії спектра і відраховувати їх положення по шкалі і барабану мікрометричного гвинта (мікрометричний гвинт має відстань в 1мм і ціну поділки барабана 0,02мм). Записати колір лінії, її довжину хвилі і її положення по відліках мікрометра.
Такі ж вимірювання провести зі спектральною трубкою з воднем. Всі дані занести до таблиці.
Гелій
Водень
Колір ліній
(нм)
N(поділок)
Колір ліній
(нм)
N(поділок)
По виміряних положеннях спектральних ліній гелію побудувати градуїровочну криву спектрометра. Відкладати на осі абсцис дані шкали мікрометра, а на осі ординат – довжини хвиль в нанометрах (нм) в інтервалі від 400 до 700 нм (рис.6.4).
По графіку градуїровки визначити довжини хвиль спектральних ліній водню і занести їх до таблиці.
На підставі формули спектральної серії Бальмера для атомарного водню
вивести розрахункову формулу для обчислення сталої Рідберга і обчислити три її значення.
Обчислити середнє значення сталої Рідберга і її абсолютну і відносну похибку (як для прямих вимірювань).
За формулою (10) обчислити теоретичне значення сталої Рідберга і порівняти з одержаним експериментальним значенням, визначивши відносне відхилення:
.