- •Передмова
- •Модуль 1
- •1. Вступ до лабораторного практикуму.
- •1.1. Обробка результатів вимірювань, обчислення похибок, представлення даних у вигляді таблиць і графіків.
- •Лабораторна робота № 1.1 „Експериментальне визначення густини речовини”.
- •Теоретичні відомості та обґрунтування методики.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •2. Механіка твердого тіла
- •2.1. Обертальний рух твердого тіла.
- •2.1.1. Кінематика обертального руху матеріальної точки.
- •2.1.2. Динаміка.
- •Лабораторна робота № 2.1 „Вивчення законів динаміки обертального руху”.
- •Теоретичні відомості та обґрунтування методики.
- •2 . Методика вимірювання.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 2.2 „Визначення моментів інерції тіл”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків:
- •Контрольні запитання.
- •Модуль 2
- •3. Електрика.
- •3.1. Електростатика.
- •3.2. Постійний електричний струм.
- •3.2.1. Закони постійного струму.
- •Лабораторна робота № 3.1 „Визначення ємності конденсатора по дослідженню кривої струму розряду”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.2 „Вивчення методів вимірювання опору та визначення температури нитки лампи розжарювання”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.3 „Дослідження залежності опору провідника від його довжини та визначення його питомого опору”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.4 „Дослідження вольт – амперної залежності, потужності, температури нитки лампи розжарювання”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 3.5 „Вивчення температурної залежності питомого опору металу електричному струму”.
- •Порядок виконання роботи та порядок розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Модуль 3
- •4. Магнетизм.
- •4.1. Магнітне поле у речовині.
- •Парамагнетики.
- •Діамагнетики.
- •Феромагнетики.
- •Питання для самостійного контролю.
- •Лабораторна робота № 4.1 „Дослідження залежності магнітної проникності феромагнетика від напруженості зовнішнього поля”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2 „Дослідження кривої намагнічування феромагнетика методом амперметра та вольтметра”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 4.3 „Зняття петлі гістерезису та визначення Нс, Вr та втрат методом електронного осцилографа”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Питання для самоконтролю з теми “Магнетизм”.
- •Модуль 4
- •5. Коливання та хвилі.
- •5.1. Власні коливання.
- •Лабораторна робота № 5.1 „Дослідження згасаючих електромагнітних коливань”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •5.2. Вимушені коливання.
- •5.2.1. Змінний струм, який тече крізь резистор з опором r (l 0, c )
- •5.2.2. Змінний струм, який тече крізь котушку індуктивності l (r 0, c )
- •5.2.3. Змінний струм, який тече крізь конденсатор ємністю с (r 0, l 0).
- •5.2.4. Коло змінного струму, яке має послідовно з’єднані резистор, котушку індуктивності і конденсатор.
- •5.2.5. Коло змінного струму, яке має паралельно з’єднані резистор, котушку індуктивності і конденсатор.
- •Лабораторна робота № 5.2 „Вивчення вимушених електромагнітних коливань”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •5.3. Звукові і світлові хвилі.
- •5.4. Інтерференція хвиль. Стоячі хвилі.
- •5.5. Інтерференція світлових хвиль.
- •Лабораторна робота № 5.3 „Хвилі в пружних середовищах. Додавання хвиль. Стояча хвиля”.
- •Порядок вимірювання та розрахунків.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5.4 „Хвильові властивості світла. Інтерференція світла в тонких плівках”.
- •Порядок розрахунків.
- •Лабораторна робота № 5.5 „Хвильові властивості світла. Дифракція”.
- •Порядок розрахунків:
- •Модуль 5
- •6. Квантова фізика.
- •6.1. Теплове випромінювання.
- •Закон Стефана-Больцмана.
- •Закони Віна.
- •Формула Планка.
- •Лабораторна робота № 6.1 „Визначення ступеня чорноти нитки лампи розжарювання”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •6.2. Лінійчаті спектри атомів в газах.
- •Лабораторна робота № 6.2 „Визначення сталої Ридберга”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •6.3. Фотоелектричний ефект.
- •Лабораторна робота № 6.3 „Визначення сталої Планка”.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні питання.
- •7. Елементи фізики твердого тіла.
- •7.1. Зонна теорія електропровідності.
- •Лабораторна робота № 7.1 „Визначення ширини забороненої зони напівпровідника”.
- •Порядок вимірювань .
- •Порядок розрахунків.
- •7.2. Випрямляння струму на p-n – переході. Напівпровідниковий діод.
- •Лабораторна робота № 7.2 „Дослідження напівпровідникового діода”.
- •Порядок вимірювань.
- •Порядок розрахунків.
- •Модуль 6
- •8. Молекулярна фізика і термодинаміка
- •8.1. Основні параметри та закони.
- •Лабораторна робота № 8.1 "Визначення відношення Сp/сv повітря методом Клемана – Дезорма".
- •8.1.1. Теплоємності і внутрішня енергія моделі ідеального газу.
- •8.1.2. Методика вимірювань і розрахунків.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.2 „Визначення відносної й абсолютної вологості повітря”.
- •8.2.1. Методика визначення вологості.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.3 "Визначення питомої теплоти паротворення води".
- •8.3.1. Фазові переходи.
- •8.3.2. Методика вимірів та розрахунків.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.4 “Визначення коефіцієнта поверхневого натягу води”.
- •8.4.1. Молекулярна структура рідини і поверхневий натяг.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунку.
- •Лабораторна робота № 8.5 "Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя повітря, середньої довжини вільного пробігу, середнього часу вільного пробігу й ефективного діаметра його молекул".
- •8.5.1. Нерівноважні процеси переносу.
- •8.5.2. Методика вимірів та розрахунків.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •Лабораторна робота № 8.6 “Визначення коефіцієнта теплопровідності твердого тіла”.
- •8.6.1. Процеси переносу в твердих тілах.
- •Порядок вимірів.
- •Порядок розрахунків:
- •9. Віртуальні лабораторні роботи з курсу фізики.
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.4 „Кулонівська взаємодія точкових зарядів”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •К онтрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.5 „Рух заряду в полі плоского конденсатора”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.6 „Взаємні перетворення електромагнітної і механічної енергії”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.7 „Магнитне поле струмів різної конфігурації”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •К онтрольні питання і вправи
- •Контрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.11 „Хвильові властивості електронів”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •К онтрольні питання і вправи
- •Лабораторна робота № 9.13 „Квантові частинки в потенціальному полі”.
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Модель. Квантування електронних орбіт.
- •Контрольні питання і вправи
- •Контрольні питання і вправи
- •Література
5.5. Інтерференція світлових хвиль.
Розглянемо важливий з практичної точки зору випадок інтерференції – інтерференцію світлових хвиль. Відомо, що інтерференційна картина може спостерігатись при накладанні монохроматичних (тобто з однаковими частотами) когерентних, тобто при сталій різниці фаз, хвиль. З іншого боку, з повсякденного досвіду нам відомо, що при накладанні світлових хвиль від двох звичайних джерел світла, наприклад, двох ламп розжарювання, спостерігати інтерференційну картину не вдається, тобто такі джерела не є когерентними. Причина некогерентності цих джерел полягає в самому механізмі випромінювання світла атомами. Збуджений атом випромінює світло у вигляді відносно коротких (порядку 10-8 с) імпульсів – цугів хвиль, що мають вигляд
.
Після цього атом
переходить в основний, незбуджений
стан, далі знову збуджується і випромінює
новий цуг хвиль, фаза /
якого ніяким чином не зв’язана з фазою
попереднього цугу. Якщо на екран потрапляє
світло від двох різних джерел, то різниця
фаз неупорядковано змінюється від
одного цугу до іншого, таким чином, що
інтерференційна картина буде спостерігатись
лише на протязі часу, який не перевищує
тривалість одного цугу, а насправді
навіть значно менше. Проміжок часу, на
протязі якого випадкові зміни амплітуди
та фази світлової хвилі можна вважати
несуттєвими, має назву часу когерентності
. Відстань
,
яку світло проходить за час когерентності,
називають довжиною когерентності.
Зрозуміло, що навіть в тому випадку,
коли для спостерігання інтерференції
використовується світло від одного
джерела, яке приходить в дану точку за
різними шляхами, інтерференційна картина
буде спостерігатись лише при умові, що
різниця відстаней, що світло проходить
за цими шляхами, не перевищує довжини
когерентності. Слід також зауважити,
що ні одне реальне джерело не дає
монохроматичного світла, тобто суворо
з однаковою частотою .
Однак, можна довести, що якщо відхилення
від суворої монохроматичності
<<
(такі хвилі мають назву квазімонохроматичних),
то на протязі проміжків часу, які менші
часу когерентності, ними можна нехтувати,
не роблячи різниці між монохроматичними
та квазімонохроматичними хвилями.
Розрахуємо інтерференційну картину від двох (рис.6.1) когерентних джерел. Розглянемо інтерференцію хвиль, що випромінюються двома когерентними джерелами О1 та О2. Ці хвилі потрапляють далі на екран S. Якщо в момент випромінювання хвилі джерелом О1 її фаза дорівнювала 1, то в точці S вона буде визначатись за формулою
,
де L1 – відстань
між точками О1 та
S (дійсно, на відрізку О1S
укладається L1/1
хвиль, а на довжині хвилі
фаза змінюється на 2).
Аналогічно фаза хвилі, що випромінюється
джерелом О2, в точці
S
.
Таким чином, різниця фаз двох хвиль в
точці S дорівнює
(5.49)
Частоти 1
і 2
обох хвиль, безумовно, однакові, оскільки
ми розглядаємо когерентні джерела, але
це не означає, що повинні бути рівними
їх довжини хвиль 1
та 2.
Необхідно враховувати можливість того,
що хвилі можуть поширюватись в середовищах
з різними показниками заломлення. З
урахуванням того, що показник заломлення
середовища визначається як
,
ми одержимо:
(5.50)
де 0 – довжина хвилі в вакуумі. Таким чином, вираз для різниці фаз може бути представлений у вигляді
,
(5.51)
де величина
(5.52)
носить назву
оптичної різниці ходу розглядуваних
хвиль. Оптична різниця ходу хвиль
до-рівнює геометричній різниці ходу, в
якій усі відстані, що проходить світло,
помножені на відповідні показники
заломлення. Далі, якщо хвилі випромінюються
одним джерелом, то 1
= 2
та
.
Максимуми інтерференційної
картини спостерігаються, як нам вже
відомо, при умові, що хвилі приходять в
точку спостереження в однакових фазах,
тобто
,
де k – ціле число. Звідси одразу
випливає умова максимуму при інтерференції
. (5.53)
Максимум інтерференції спостерігається в тому випадку, якщо оптична різниця ходу хвиль променів дорівнює парному числу півхвиль (цілому числу довжин хвиль).
Відповідно, умова
мінімуму при інтерференції визначається
умовою, що хвилі при інтерференції
приходили в точку спостереження у
протилежних фазах, тобто щоб
,
звідки виходить
.
(5.54)
Мінімум інтерференції спостерігається в тому випадку, якщо оптична різниця ходу хвиль променів дорівнює непарному числу півхвиль (півцілому числу довжин хвиль).
