5. Написати твір-мініатюру «Скільки в кожного з нас від Пузиря?» (0,5 сторінки), попередньо виконавши психологічне дослідження-тестування.

1) Ви фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому:

а) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;

б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового стану й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваш прибуток зменшується вдвічі);

в) вважаєте, що це турбота самих робітників. Свій вибір обґрунтуйте.

2) Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви:

а) обладнуєте для найманих робітників спеціальні приміщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров'ю (але на це йде половина вашого прибутку);

б) говорите, що на свіжому повітрі стрижку проводити краще, й нічого не даєте робітникам;

в) обіцяєте тим, хто найшвидше і найякісніше виконає роботу, дати премію (вона становить чверть від прибутку).

3) Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод. При цьому ви:

а) їздите по найглухіших селах, де можна купити молоко за безцінь;

б) даєте скрізь однакову ціну залежно від якості молока, адже утримувати корову — це велика праця;

в) домовляєтеся з приймальником молокозаводу, щоб він записував вищу якість продукту, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток, а на «подяку» пішло б усього 1/5 прибутку.

4) Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви:

а) ковтаєте купу таблеток і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

б) звертаєтеся до лікаря й лікуєтеся; угода зривається;

в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.

5) Ваш родич запропонував вам забрати й переховати з фірми, що збанкрутувала, частину майна, щоб за борги його не заарештували. Вам обіцяють значну винагороду за це. Ви:

а) категорично відмовляєтеся, бо постраждають дрібні акціонери;

б) погоджуєтесь, але з умовою, що дрібні акціонери не постраждають, лише великі;

в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, адже ризик мінімальний, а ваші власні фінанси потребують підтримки.

ІІІ БЛОК (творчий)

1. Інсценувати уривки з п’єси «Хазяїн» (Додаток 12).

Для більш точної та влучної акторської гри пропоную переглянути фільм «Хазяїн» І.Карпенка-Карого.

Додаток 1

Задум написати комедію «Хазяїн» І. Карпенко-Карий виношував довго — близько десяти років. А написав її 1900 року, коли багаті спостереження над то­гочасною дійсністю, психологічні заува­ження викристалізувалися у вчинки та характери героїв, склалися в яви та дії.

Про довгий шлях твору від задуму до втілення свідчить і те, що в попередній комедії «Сто тисяч» (1889) ми вже зустрічаємо згадки про Пузиря, Чобота — багатих хазяїв; фактора Маюфеса, лихваря Хаскеля.

Після написання комедії у квітні 1900 р. її було надіслано до цензури, де вона пролежала до кінця 1900 р.; лише в грудні було одержано дозвіл на її постановку. Перші вистави «Хазяїна» пройшли з великим успіхом у Києві наприкінці січня і на початку лютого 1901 р. Найвідповідальнішу роль — Пузиря — під час цих вистав виконував сам автор комедії.

У листах Карпенка-Карого цього періоду зустрічається чітке фор­мулювання авторського задуму. Драматург підкреслював, що його «Хазяїн» — це «зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жод­ної іншої мети. Стяжання для стяжання!»

Про дивну пристрасть деяких людей до збагачення заради збага­чення писали і Бальзак, і Гоголь, і Салтиков-Щедрін та інші класики світової літератури. Але Карпенко-Карий розкрив образ головного героя, який втілює ідею твору, на такому широкому фоні соціаль­них процесів, що його «Хазяїн» став символом доби становлення капіталізму на півдні України. Недаремно, наприклад, І.Франко писав, що «постать Терентія Гавриловича Пузиря представлена на фактичній основі українського мільйонера-мужика Харитоненка і його окруження», а народний артист В. Василько згадував: «Бать­ко мій прослужив у Терещенка 40 років бухгалтером і був знайомий майже з усіма прообразами п'єси «Хазяїн» Тобілевича. Він розказує, що Ліхтаренко — це був у житті Дударенко... По оповіданню бать­ка, Тобілевич гостював в Тьоткінському маєтку десь біля Курська, і там йому розказували всі ці пригоди з пам'ятником, з кожухом. Все це він взяв з життя». Брат письменника П. Саксаганський слушно зауважував з цього приводу, що прототипом «Хазяїна» міг бути Терещенко, а міг і будь-який багатій з Херсонщини, оскільки таких людей Карпенко знав досконало...

Про глибину і правдивість розкриття образу аграрія-мільйонера свідчить той факт, що селяни з населених пунктів Кадашеве та Карлюжен, яким письменник давав читати твір, упізнали в образі Пузиря мільйонера-землевласника Шевякова, якого вони ще пам'ятали зви­чайним, небагатим селянином на прізвище Шуляк. Цей Шуляк почи­нав із звичайних маленьких комерційних операцій, а став власником десяти економій, сотень десятин землі, тисячних отар овець, а згодом навіть змінив прізвище на інше, благородне.

Дехто з сучасників Тобілевича вважав, що прообразом Пузиря був куркуль Сінадіно, якому належало шість тисяч десятин землі і кілька кінських заводів у Тавричеській та Херсонській губерніях.

В образі Пузиря упізнав себе і мільйонер Терещенко. Саксаганський у мемуарах навів цікавий факт про те, як до Карпенка-Карого було піді­слано якогось незнайомого чоловіка, який пропонував письменникові хабар в 30 тисяч, щоб п'єсу зняли з репертуару. Проте письменник був непідкупним.

Усі факти свідчать про те, що типізація провідного образу комедії, як і інших образів, досягла високого рівня майстерності і дала авторо­ві створити тип, що перевершував усіх своїх життєвих прототипів.

Отже, спостереження над українською дійсністю кінця XIX ст. і характерами та діями великих капіталістів-землевласників пройшли у Карпенка-Карого творчу обробку. Автор відповідно до вимог жан­ру сатиричної комедії відібрав найсуттєвіше в характерах та обста­винах, дещо загостривши і перебільшивши. Це і склало життєву основу твору.

Додаток 2

Тему комедії «Хазяїн» Карпенко-Ка­рий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, «без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!» І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття.

Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взає­мини між людьми» де все підкорено владі «безсердечного чистогана», де в «корені лежить неправда, зло». Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, «ідею любові, ідею щастя, ідею економічного благосостоянія свого народу». І. Кар­пенко-Карий переконаний, що в майбутньому запанують «вищі іде­али загального добра», зникнуть причини, які породжують егоїзм, жадібність і ворожнечу між людьми.

Усі сюжетні лінії і колізії п'єси тісно переплітаються і становлять основу її драматичного конфлікту.

В основі драматичного конфлікту лежить суперечність між безмежною жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що, за влучним висловом одного з персонажів, «не може разом все ковтнути».

У комедії широко, з глибоким знанням показано рух «хазяйсько­го колеса» капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки, способи і прийоми наживи. Але це тільки типові обстави­ни, у яких розкриваються типові характери. У центрі ж уваги драма­турга стоять моральні, етичні й психологічні конфлікти, породжені цими стосунками.

Звідси випливає і проблематика твору. Автор підіймає, перш за все, морально-етичні питання: добра і зла (хазяїн переступив межу зла, його девіз — аби бариш, то все можна); честі і совісті (навіть Пузир дбає про зовнішні ознаки своєї честі, часто говорить — «не робіть безчестя», «врятуйте мою честь», хоч за іншими такого пра­ва не визнає, як, наприклад, за помічником економа Зозулею); ко­хання (Соня, Калинович, Чоботаренко).

Ставляться в комедії й інші проблеми: батьків і дітей, освіти, культури, духовності; проблема пошуків молодим поколінням шляхів у житті.

Що стосується жанру «Хазяїна», то сам Карпенко-Карий неодно­разово вказував на жанрову визначеність «Хазяїна»: «Я пишу нову комедію «Хазяїн»; «уже кінчаю нову комедію «Хазяїн»; «Я сам бачу, що це найкраща моя комедія». Ще одне визначення — «зла сатира».

Додаток 3