План

1. Вступ ……………………………………………………………………4

2. Зміст практики:

   1. Облікова політика на підприємстві……………………………..3

   2. Облік оборотних активів…………………………………………7

   3. Облік матеріальних запасів………………………………………8

   4. Облік виробництва………………………………………………10

   5. Облік готової продукції, товарів і їх реалізація………………..11

   6. Облік касових операцій………………………………………...13

   7. Облік операцій на розрахунках в банках…………………….18

   8. Облік розрахунків………………………………………………19

   9. Облік капіталу і забезпечення зобов’язань……………………20

   10. Облік зобов’язань………………………………………………24

   11. Облік праці та її оплати…………………………………………26

   12. Облік витрат……………………………………………………..33

   13. Облік доходів і результатів діяльності………………………..35

   14. Звітність…………………………………………………………..37

   15. Фінансово – аналітична робота………………………………..39

   16. Організаційна та економіко-правова база діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку………………42

3. Висновки……………………………………………………………….47

4. Список використаної літератури…………………………………..48

5. Додатки ………………………………………………………………..49

Вступ

Функціонування промислового підприємництва вимагає відповідних витрат виробничих ресурсів та коштів. Окремі з них відшкодовуються за рахунок прибутку підприємств та коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення. Більшість витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва продукції, природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію, становить собівартість продукції.

Економія витрат на виробництво - одна з основних та вирішальних умов зростання грошових накопичень і прибутку. Джерелами зниження собівартості продукції є економія живої та матеріалізованої праці, що забезпечується раціональним та ощадливим використанням усіх видів ресурсів, дотриманням суворого режиму економії в усіх підрозділах підприємства, утворенням проти затратного механізму господарювання.

На протязі останніх десяти років в хімічній промисловості як і по всій країні тривав процес постійного зростання цін на всі види сировинних, матеріальних ресурсів, а також тарифів й розцінок. Це було обумовлено високими темпами інфляції.

В цих умовах підприємства мали можливість перекривати всі виробничі недоліки й втрати за рахунок збільшення відпускних цін на продукцію, що, відповідно, знизило зацікавленість робітників промисловості до роботи по зниженню собівартості, поліпшенню якості продукції, підвищення продуктивності праці.

Разом з тим зниження купівельної спроможності замовників за останні роки все більш утруднює реалізацію продукції й змушує підприємства знижати відпускні ціни за рахунок зменшення рентабельності реалізує мої продукції.

При зменшенні рентабельності до мінімального рівня підприємства хімічної промисловості не мали можливості утворювати фонди виробничого і соціального розвитку та забезпечувати необхідні виплати з фонду матеріального заохочення.

В той же час триває зростання цін на закупівельну сировину й матеріали та особливо на паливо-енергетичні ресурси .

Враховуючи вище наведене - одна з найважливіших задач, яка постає на сьогоднішній день перед промисловістю полягає в удосконаленні комерційної діяльності й реалізації продукції, що дозволить повернути ринок української продукції й зберегти підприємства від банкрутування.

Підприємство, на якому я проходив практику з 09.07.2012 по 27.07.2012 – це відкрите акціонерне товариство Київський завод “РІАП ”

Основними завданнями проходження практики було:

• Ознайомитись з підприємством.

• Вивчити організацію фінансової роботи на підприємстві. Структура та функції фінансових служб.

• Розглянути управління вхідними грошовими потоками, вивчення їх складу та структури; управління формуванням прибутку, а також оподаткування підприємства та відрахування в цільові державні фонди.

• Ознайомитись з управлінням розподілу і використання прибутку. Формування чистого прибутку підприємства.

• Розглянути формування власного капіталу.

• Ознайомитись з управлінням інвестиційної діяльності.

• Зробити аналіз діяльності підприємства.

• Розглянути внутрішньо-фірмове фінансове прогнозування та планування. Складання бюджетів.

• Ознайомитись з фінансовою діяльністю підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин, а також з антикризовим фінансовим управлінням на підприємстві та розглянути шляхи поліпшення фінансового стану підприємства.

2. Зміст практики:

   1. Облікова політика на підприємстві.

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Облікова політика застосовується на підприємстві таким чином , щоб фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам Закону та кожному конкретному стандарту (П(С)БО.