Методика аналізу навчального заняття

Оцінювання навчального заняття здійснюється в чотирьох взаємопв’язаних площинах: змістовій, методичній, організаційній та виховній.

І. За змістом навчальне заняття характеризується наступними ознаками:

Цілі та зміст навчання повинен відбивати освітні, розвивальні і виховні завдання, що поставлені перед вищою школою.

Теоретичий виклад навчального матеріалу повинен базуватися на сучасних засадах психологічної науки.

Проблемна спрямованість навчального матеріалу визначається його орієнтацією на формування в учнів істинних психологічних знань.

Практична спрямованість навчання визначається наявністю конкретних настанов із формування в студента практичних навичок із застосування теоретичних надбань.

Системність і логічна послідовність змісту характеризується відсутністю логічних розривів, фрагментарно-ізольованого розгляду елементів змісту, розкриттям чіткого їхнього взаємозв’язку, наявністю ознак, що дозволяють стверджувати про єдність у підходах до розкриття теми, про цілісність змісту тощо.

Відтворення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків визначається тим, наскільки повно враховані зв’язки компонентів змісту заняття зі змістом навчального матеріалу, що вивчався раніше як в межах даної так і споріднених навчальних дисциплін.

Доступність змісту характеризується ступенем складності навчального матеріалу, що обумовлює можливість його засвоєння в конкретних умовах навчання із врахуванням загальної освіти та життєвого досвіду учнів.

Оптимальність процесу ріщень і оптимальність самих рішень оцінюється в тих випадках, коли в змісті навчання розглядаються рішення конкретних завдань як самостійні його елементи.

ІІ. За методикою навчання:

Раціональність вибору методів і їх складових – прийомів визначається за їх відповідністю поставленим цілям, конкретному змісту, складу аудиторії, організаційній формі заняття тощо. За цим показником оцінюється також рівень системного взаємодоповнення різних методів навчання та їхніх прийомів.

Доцільність і чіткість методичної побудови вступних і заключних компонентів конкретного виду навчання характеризується оптимальністю обраних прийомів мотивації та стимулювання учіння, контролю, організаційних засабів, за допомогою яких здійснюється підготовка учнів до навчально-пізнавальної діяльності на зазначених відрізках заняття. При цьому також оцінюється чіткість виділення і успішність реалізації цих компонентів.

Ефективність управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів встановлюється за сукупністю методів педагогічного керівництва, їх відповідністю функціям конкретного акта навчання, ступеню досягнення цільових компонентів, що спрямовують і регулюють роботу учнів із засвоєння змісту навчання: постановка цілей і завдань, план роботи, логічні акценти та наголоси, регулювання темпу і ритму заняття (зокрема для вибіркового конспектування), прийоми активізації мислення, обґрунтовані повтори найбільш складних для засвоєння смислових моментів тощо.

Ефективність використання технічних засобів навчання (ТЗН) визначається тим, наскільки органічно ТЗН входять в процес навчання, виконують свою роль із інтенсифікації навчання, сприяють підвищенню рівня і об’єму засвоєння знань, за відсутності формалізму в їх використанні, а також за умінням викладача використовувати ТЗН та інші засоби наочності.

Раціональність методики контролю знань оцінюється за відповідністю методів контролю цілям і змісту навчання, рівню і специфіці освітньої підготовки учнів.

Стиль роботи педагога характеризується за ступенем досконалості методики викладання, її різноманітності, володіння в конкретних педагогічних ситуаціях. В цьому ракурсі оцінюється також темп-ритм роботи, культура мовлення, свобода оперування понятійним апаратом, ясність висловлювання, емоційність викладача, уміння встановлювати і підтримувати контакт з аудиторією тощо.

ІІІ. За організацією навчання:

Готовність навчально-методичних матеріалів оцінюється їхньою відповідністю встановленим дидактичним вимогам (в змістовій, методичній, організаційній та виховній площинах).

Готовність учнів, учбових приміщень і ТЗН оцінюється за ступенем виконання всіх вимог до підготовки занять з боку педагога, спрямованих на створення умов для ефективного навчання, усунення непродуктивних затрат навчального часу, що були викликані непідготовленістю учнів, аудиторії (об’єкта для проведення заняття поза закладом освіти), неготовністю чи неналежною роботою ТЗН.

Дисципліна учнів, чіткість організаційного забезпечення початку і завершення заняття. Цей показник характеризується відсутністю витрат навчального часу через несвоєчасний початок чи закінчення заняття.

Раціональність використання навчального часу визначається відсутністю витрат навчального часу на вивчення питань, що могли бути винесеними на самопідготовку; невиправданими повторами, наявністю діяльності, спрямованої не на досягнення конкретних цілей навчання тощо.

Відповідність проведеного заняття типу занять (моделі-еталону), що був заявлений в розкладі.

ІV. За виховною спрямованістю:

Виховний компонент навчального заняття оціюється в загальному філософсько-освітньому ракурсі, з позицій реалізації “Золотого правила дидактики” – “Навчаючи – виховуй, виховуючи – навчай”. Педагог має дати оцінку всій атмосфері, що склалась на занятті і загалом у спілкувнні педагога з учнями.